Кореличі (Львівський район)
Коре́личі — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 1053 осіб. Орган місцевого самоврядування — Перемишлянська міська рада.
| село Кореличі | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Перемишлянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060330220038899 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1432 |
| Населення | 1053 |
| Площа | 4,79 км² |
| Густота населення | 219,83 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81254 |
| Телефонний код | +380 3263 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°32′21″ пн. ш. 24°32′28″ сх. д. / 49.53917° пн. ш. 24.54111° сх. д.Координати: 49°32′21″ пн. ш. 24°32′28″ сх. д. / 49.53917° пн. ш. 24.54111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
302 м |
| Водойми | струмок Корелицький. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81254, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Кореличі |
| Карта | |
  Кореличі | |
 Кореличі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Селом тече струмок Корелицький.
Історія села ред.
Перша писемна згадка про село відноситься до 14З2 року. Село також згадується від 4 грудня 1464 року в книгах галицького суду[1].1515 р. село зазнало нападу татар.
В 1552—1711 р. село перебувало у власності Рогатинського староства.[2]
В 1578 р. селом володів пан А.Опалінський і платило податок від 6 ланів землі .
В XVII ст. в селі був збудований оборонний замок.
В 1789 р. село перебувало у власності графа Любомирського і мало 137 дворів .
В 1934 р. в селі існували 3 читальні товариства «Просвіта» На думку краєзнавця В.Лаби, третю читальню згадали помилково.[3] .В квітні 1939 року розпорядженням польської влади читальні «Просвіти» в селі були зачинені. У цей час також припинило діяльність і товариство «Сільський господар».[4][5]
25.06.1941 р. в с. Кореличі під час Служби Божої НКВС заарештував пароха о. Ростислава Горчинського та 17 жителів села .[6]
Боротьба ОУН-УПА
28.12. 1944 року біля села Кореличі відбувається бій сотні УПА «Полтавці» під командуванням «Максима» та військ НКВС . Під час бою повстанці нібито вбили 367 енкаведистів , 150 було поранено. Зі сторони повстанців загинуло 19 чоловік, серед них і сотенний «Максим»(".https://litopysupa.com/wp-content/uploads/2019/01/NS_Tom_01_Vydannia_Holovnoho_Komanduvannia_UPA.pdf), але в архівах НКВС цього факту не знайдено.
04.09 1945 на с. Кореличі наскочили 32 большевики, де заарештували кількох чоловіків, а серед них і кущового «Арсена»[7]
14 листопада 1945 року в лісі біля села Корелечі перебував курень УПА «Шугая». Цього ж дня курінь було розформовано: УПА перейшло до тактики боротьби малими групами. 15 листопада 1945 року в селі Кореличі повстанці провели мітинг, на якому були присутні 50 місцевих жителів.[8]
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Юліян Дацій (1863—1947) — церковний діяч, ієромонах-василіянин, місіонер, засновник жіночого чернечого Згромадження сестер Мироносиць.
- Кушнір Михайло Іванович (1893-?) — український радянський діяч, селянин, голова селянського комітету (сільської ради) села Кореличі.
Примітки ред.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.299, № 3209 (лат.)
- ↑ Смерека, Богдан (2016). ОПИСОВО-СТАТИСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО ЗАСЕЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА У XVI–XVIII СТ. Київ. с. 327.
- ↑ Лаба, Василь (2001). Історія села Кореличі. Львів. с. с.17.
{{cite book}}:|pages=має зайвий текст (довідка) - ↑ "Діло" Ч 88, 20 .04. 1939 р.
- ↑ Діло , Ч 93 ,13 квітня 1934 р. З життя товариства "Просвіта в Перемишлянщині.
- ↑ Українські щоденні вісті ч.17,25 липня 1941р.
- ↑ Воєнна округа УПА “Буг” Документи і матеріали 1943-1952 Книга 2 Нова серія, том 13. Київ- Торонто: Видавництво "Літопис УПА". 2009. с. 204.
- ↑ Романюк, Михайло. Сотня УПА "Свободи" (PDF). https://shron1.chtyvo.org.ua/Romaniuk_Mykhailo/Sotnia_UPA_Svobody.pdf?. Архів оригіналу (PDF) за 14 червня 2021.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кореличі (Львівський район) |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |