Вікіпедія

Копиця

Копи́ця[1], іноді копа́[2], діал. коп'я́к[3] — ущільнена конусоподібна купа сіна або соломи, зазвичай складається на сінокосі. Копиця на дерев'яній підстилці у деяких місцевостях була відома як оде́нок[4]. До поширення комбайнів у копиці складали й снопи. Копиця сіна значно менша за скирту і трохи за стіг.

Копиці сіна на схилі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Копиця (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Копа.

Копицю хліба частіше називали копа[2].

Опис ред.

 
Копиця
 
Копи зжатого хліба. Фото С. М. Прокудіна-Горського «На жнивах», 1909 р.
 
Закинута копиця сіна в Карпатах

Копиці кладуть, коли немає техніки, щоб завести сіно до постійного місця зберігання, або оборіг, хлів чи клуня переповнені. Крім того, уже по кількох днях, сіно в копицях злежується, що значно полегшує його подальше перевезення.

Копиці можуть класти (копичити)[5] як безпосередньо з покосів, так і з валків, заздалегідь згорнутих вручну чи граблями. Зазвичай сіно в копиці складають вилками. Вила з нанизаним на них сіном перевертають (зуби мають спрямовуватися в копицю) і кладуть на копицю, намагаючись сформувати рівномірний пласт. Класти треба на протилежний бік копиці, до того, біля якого ви стоїте. Кожен наступний поклад має частково накривати попередній, таким чином досягається стійкість усієї копиці. Можна використовувати і граблі, при такому способі спочатку ними треба сформувати сніпки, а вже потім класти їх до копиці. Щоб в копицю вмістилось більше сіна, її переміжно трамбують, ходячи по ній.

Щоб зміцнити копицю, її верх можуть перетягувати перевеслом, обкладати гіллям. Свіжі копиці вкривають клейонкою чи брезентом, щоб захистити їх від дощу.

З механізацією сільського господарства копичення поступово заміняється виготовленням за допомогою прес-підбирачів спресованих рулонів і брикетів (тюків) сіна чи соломи, що транспортують під накриття чи складають у скирти. Це уможливлює зменшити трудовитрати, пришвидшити транспортування і вантажно-розвантажувальні роботи, зменшує обсяги сховищ, потрібних для зберігання[6][7].

Копиця хліба ред.

Копиця хліба (зазвичай «копа́») — складені разом 60 снопів збіжжя[2][1]. Копа з 30 снопів була відома як полукіпок[8], копа з 15-20 снопів — як кладня[9]. Слово копа також використовувалося як одиниця ліку, означаючи як 60 снопів, так і 60 будь-яких предметів[2] (напр., копа грошей). Ряд кіп або полукіпків називався стая, стайка[10][11][12].

Паликопи ред.

У народному календарі деяких слов'янських народів існувало таке свято, як «Пали́копа». В українців ним вважався день святого Пантелеймона, який відзначався 9 серпня (27 липня за ст. ст.)[13], в росіян — день святих Бориса й Гліба 6 серпня (24 липня), у поляків — день святого Петра 1 серпня[14]. За народними повір'ями, блискавки, що іноді спалювали в полі копи хліба, були проявом гніву святих[15].

Інше ред.

  • Слово «копиця» також вживається в переносному сенсі щодо великої кількості чого-небудь, купи (копиця волосся)[1].

Прислів'я, мовні звороти ред.

  • Сніп до снопа — буде копа
  • Не твоя копа молотиться — це не тебе стосується
  • Неначе чорт сім кіп гороху змолотив на обличчі (на виду) — про дуже погане, страшне обличчя

Див. також ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Копа хліба

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Копиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ а б в г Копа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Коп'як // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Оденок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. ↑ Копичення // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. ↑ Технология прессования сена в рулоны [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.], Статья на сайте зооинженерного факультета РГАУ-МСХА.
  7. ↑ Заготовка прессованного сена. Травы в полевых севооборотах [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.], Статья на со ссылкой на: Кузьмин Н. А., Новиков Н. Н., Ивкина Е. М., Кузьмин В. Н. Кормопроизводство /Под ред. проф. Н. А. Кузьмина. — М.: КолосС, 2004. — 280 с: ил.; Иванов А. Ф. и др. Кормопроизводство/А. Ф. Иванов, В. Н. Чурзин, В. И. Филин. — М.: Колос, 1996. — 400 с: ил.
  8. ↑ Полукіпок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. ↑ Кладня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. ↑ Стайка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  11. ↑ Стая // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  12. ↑ Стайка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  13. ↑ Паликопа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  14. ↑ Palikopa [Архівовано 28 серпня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)
  15. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Копиця

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Копиця&oldid=40607147