Копиль
Копи́ль (біл. Капы́ль) — місто (з 1984 року) Мінської області Білорусі, адміністративний центр Копильського району. У місті знаходиться маслосироробний завод, поблизу — велике родовище крейди.
|
місто Копиль | |||||
| Транслітерація назви | Kapyĺ | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 53°09′00″ пн. ш. 27°05′30″ сх. д. / 53.15000° пн. ш. 27.09167° сх. д.Координати: 53°09′00″ пн. ш. 27°05′30″ сх. д. / 53.15000° пн. ш. 27.09167° сх. д. | |||||
| Країна |
 Білорусь | ||||
| Область | Мінська область | ||||
| Район | Копильський район | ||||
| Перша згадка | 1274 | ||||
| Статус | з 1984 року | ||||
| Населення | 10,5 тис. (2007) | ||||
| Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
| Поштовий індекс | 223927 | ||||
| Телефонний код | +375-1719 | ||||
| Висота | 210 м | ||||
| Міста-побратими | Чехов, Йонішкіс | ||||
| Транспорт, відстані | |||||
| До Мінська | |||||
| - фізична | 89 км | ||||
  Копиль | |||||
  Копиль Копиль (Білорусь Мінська область) | |||||
 | |||||
 Копиль у Вікісховищі | |||||
Історія ред.
Перша літописна згадка про Копиль відноситься до 1274 року.
В XIV столітті Копиль опинився в сфері впливу Великого князівства Литовського. З 1395 року увійшов у володіння князя Володимира Ольгердовича та його спадкоємців. З 1612 року, після смерті останньої представниці роду Олельковичів — князівни Софії, місто перейшло у володіння князів Радзивіллів.
За часів перебування в складі ВКЛ місто було центром староства; зокрема, старостою у 1435 році став литовський боярин Петро Монтигердович.[1]
Згадується у переліку руських міст далеких і близьких кінця XIV століття як «київське» місто[2].
27 серпня 1652 року Копиль отримав магдебурзьке право, печатку, герб із зображенням мисливського рогу на золотому полі, а також право на проведення ярмарків та щотижневих торгів.
У XVI столітті Копиль славився ремеслами, особливо ткацтвом, оксамитовими і лайковими виробами, у ньому налічувалося 6 ремісничих цехів, що мали власні статути.
Після другого розділу Речі Посполитої у 1793 році місто увійшло до складу Російської імперії. З 1832 року належав князю Вітгенштейну.
У XIX столітті в місті діяли пивоварний завод, 2 водяні млини, 6 магазинів, 3 школи, церква, костел, кальвіністський собор, 2 єврейських молитовних будинки.
У листопаді 1917 року в Копилі встановлена радянська влада. В 1924 році Копиль стає центром району.
Відомі уродженці ред.
Галерея ред.
-
Вид на місто -
вулиця Тракторна -
вулиця Янки Купали -
Дом культури на площі Леніна -
Будинок міського виконавчого комітету -
Церква апостолів Петра і Павла
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Krupska Anna. Montygierdowicz Piotr (Petrassius, Pietrasz, Petrasy), (zm. po r. 1456) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1976.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXI/4, zeszyt 91.— S. 675 (пол.)
- ↑ Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — Москва-Ленинград : Издательство Академии Наук СССР, 1950. — С. 475-477.
Джерела ред.
- Kopyl // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 386. (пол.).— S. 386—387. (пол.)
Посилання ред.
- Інформація про Копиль [Архівовано 6 липня 2008 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |