Вікіпедія

Концеба

село Савранської селищної громади у Подільському районі Одеської області

Конце́ба — село Савранської селищної громади у Подільському районі Одеської області в Україні. Населення становить 2229 осіб.

село Концеба
Церква Успіння Богородиці
Церква Успіння Богородиці
Церква Успіння Богородиці
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Подільський район (Одеська область) Подільський район
Громада Савранська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51120210140067052
Облікова картка Концеба 
Основні дані
Засноване 1759
Населення 2229
Площа 7,75 км²
Густота населення 287,61 осіб/км²
Поштовий індекс 66211
Телефонний код +380 4865
Географічні дані
Географічні координати 48°07′05″ пн. ш. 29°56′40″ сх. д. / 48.11806° пн. ш. 29.94444° сх. д. / 48.11806; 29.94444Координати: 48°07′05″ пн. ш. 29°56′40″ сх. д. / 48.11806° пн. ш. 29.94444° сх. д. / 48.11806; 29.94444
Середня висота
над рівнем моря 		95[1] м
Водойми р. Савранка
Місцева влада
Адреса ради 66211, Одеська обл., Подільський р-н, с. Концеба, вул. Весняна, 202[2]
Сільський голова Тітієвський Олександр Миколайович[2]
Карта
Концеба. Карта розташування: Україна
Концеба
Концеба
Концеба. Карта розташування: Одеська область
Концеба
Концеба
Мапа
Мапа

CMNS: Концеба у Вікісховищі

Історія ред.

Село вперше згадується в історичних джерелах у другій половині XVIII століття.

Першим архівним документом про село є «Метрическая книга Свято-Успенской церкви» за 1774—1817 роки, що зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Києві.

У XVIII столітті село було поділене на дві частини і мало дві церкви: Успіння Пресвятої Богородиці, побудовану 1708 року, та Різдвяно-Богородицьку, побудовану 1764 року.[3]

За указом імператора Павла від 31 січня 1798 року с. Концеба у складі Савранського маєтку було подароване графу Івану Петровичу Салтикову у довічне спадкове володіння. Незабаром граф продав свій маєток родині Жевуських. 1831 року через участь графа у польському повстанні село було конфісковане.

Протягом 1836—1865 років село належало до військових поселень.[4]

Північніше села, на правому березі річки Саврань знайдено поселення ранньоскіфського часу (VI—V століття до Р. Х.) та черняхівської культури (II—IV століття від Р. Х.)[4].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 155 жителів села[5].

У 1960-ті 1980-ті є середня та восьмирічна школи, Будинок культури, клуб, бібліотека. Діяла лікарня на 25 ліжок. Господарство обслуговує ветеринарний пункт. Із допоміжних підприємств є млин, ремонтна майстерня, лісопильня.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2558 осіб, з яких 1069 чоловіків та 1489 жінок.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2227 осіб.[7]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 97,04 %
російська 1,66 %
молдовська 0,99 %
болгарська 0,09 %
білоруська 0,04 %
вірменська 0,04 %
німецька 0,04 %

Відомі люди ред.

Народилися:

Галерея ред.

  •  
    Вулицями села
  •  
    Хрест біля Вдовинної криниці
  •  
  •  
    Вдовинна криниця

Примітки ред.

  1. ↑ Прогноз погоди в селі Концеба. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
  2. ↑ а б Концебівська сільська рада. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
  3. ↑ Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. — Каменец-Подольск, 1901. — С. 58. (рос.)
  4. ↑ а б Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область — Київ, 1969
  5. ↑ Концеба. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  6. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.
  7. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.
  8. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.

Джерела ред.

  • ЦДІА у м. Києі. — Ф. 224. — Оп.1. — Спр. 31.
  • Білецька О. В. Савранщина. Нарис історії від стародавніх часів до початку XX ст. — Одеса, 2000. — С. 93.
  • Концеба — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
  • Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 300–301. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)


  Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Концеба&oldid=41022860