Вікіпедія

Контролінг

Контролінг (контролінг, англ. Controlling) — міжфункціональний напрям  управлінської діяльності, який завдяки цілеспрямованим збору, обробці та альтернативному інтерпретуванню отриманої інформації допомагає у процесі прийняття управлінських рішень, головною метою котрих є досягнення оптимальної узгодженості рівня розвитку та прибутковості підприємства.[1]

Контролінг - система управління процесом досягнення кінцевої мети підприємства та результатів його діяльності через систему управління прибутком підприємства.

Контролінг забезпечує інформаційно-аналітичну підтримку процесів розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень для будь-якого суб'єкта господарювання (підприємства, корпорації, органу державної влади).

Основне завдання контролінгу полягає у визначенні для суб'єкта господарювання напряму докладання зусиль персоналом, який гарантуватиме існування його в перспективі. Концепція контролінгу націлює керівництво на формування і досягнення довготермінових цілей, з яких випливають і формуються тактичні, які скоординовано спрямовують роботу всіх співробітників підприємства.

Загальні засади ред.

У різних країнах, менеджери (контролери), що здійснюють контролінг, можуть мати різний ухил. Так, наприклад у США є сильний фінансовий ухил (бюджетування, керування страховками, керування податковою стороною тощо), а в Німеччині більш розвинене керування витратами і їх планування і т. ін.

Практику контролінга було запозичено з Великої Британії як частину загальноприйнятої практики бізнесу відповідно до вимог правил «Company Acts», що дійшли до нас із 1700-х років. Сам термін «controlling» зародився в Америці, в 70-ті роки поняття «контролингу» перекочувало в Західну Європу, а пізніше, на початку 90-х — у СНД. У визначенні термін поєднує 2 складові: контролинг як філософія і контролинг як інструмент: Контролинг — філософія і спосіб мислення керівників, орієнтовані на ефективне використання ресурсів і розвиток підприємства (організації) у довгостроковій перспективі.

Контролінг — орієнтована на досягнення цілей інтегрована система інформаційно-аналітичної й методичної підтримки керівників у процесі планування, контролю, аналізу й прийняття управлінських рішень у всіх функціональних сферах діяльності підприємства.

Контролінг — технологія керування різними напрямами фінансово-господарчої діяльності компанії, що включає в себе: визначення цілей діяльності; відбиття цих цілей у системі ефективних і збалансованих показників (KPI); регулярний контроль (вимірювання) фактичних значень показників; аналіз і виявлення причин відхилень фактичних значень показників від планових; прийняття на цій основі управлінських рішень задля мінімізації відхилень.

Цільове завдання контролінгу — побудова на підприємстві ефективної системи розробки, прийняття і реалізації управлінських рішень.

Основні завдання, які потрібно розв'язати: Оптимізація керування організаційною структурою компанії. Організація ефективної системи обліку операцій і результатів. Впровадження систем планування, контролю й аналізу діяльності. Забезпечення мотивації персоналу в підвищенні ефективності роботи компанії. Автоматизація систем обліку й керування компанією.

Примітки ред.

  1. ↑ Петрович Й. М. Еволюція контролінгу в сучасній теорії та практиці управління вітчизняними підприємствами / Й. М. Петрович; Я. В. Панас // Маркетинг і менеджмент інновацій. — 2013. — № 1. — С. 129–137. Архівовано з джерела 29 листопада 2014. Процитовано.

Література ред.

1. Контролінг : навч. посіб. / Д. С. Лозовицький ; Львів. держ. ун-т внутр. справ, Ін-т права, психології та економіки. — Львів : ЛьвДУВС, 2012. — 239 с. : іл., табл. ; 20 см. — Бібліогр. в кінці тем. — 100 пр. — ISBN 978-617-511-111-6

2. Савицька О. М. Передумови формування концепції антикризового фінансового контролінгу на підприємстві в контексті розвитку інформаційної економіки [Електронний ресурс] / О. М. Савицька, А. Ю. Скляр // Економічний вісник НТУУ “КПІ”, 2016. – №13. – Режим доступу : http://ev.fmm.kpi.ua/article/view/80128/75683.

3. Савицька О. М. Результати комплексного аналізу та оцінювання стійкості промислового підприємства в умовах формування концепції стійкого розвитку та управління витратами [Електронний ресурс] / О. М. Савицька, К. С. Заречна // Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка». – 2016. – № 1. – Режим доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4740.

4. Савицька О. М. Система контролінгу як ефективний механізм управління інноваційно-активним підприємством [Електронний ресурс] / О. М. Савицька // Економіка: реалії часу. Науковий журнал (Одеський національний політехнічний університет). – 2014. – № 4 (14). – С. 37-44. – Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n4.html.

5. Савицька О. М. До питання необхідності удосконалення системи управління витратами на промислових підприємствах України в контексті розвитку контролінгу [Електронний ресурс] / О. М. Савицька, К. С. Заречна // Електронне наукове фахове видання Житомирського державного університету ім. Івана Франка у галузі економічних наук «Економіка. Управління. Інновації». – 2014. – 2 (12). – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/eui_2014_2_51.pdf.

6. Савицька О. М. Реалізація функцій бізнес-аналітики в сучасних автоматизованих системах управління підприємством на засадах контролінгу [Електронний ресурс] / О. М. Савицька // Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка». – 2010. – № 3. – Режим доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua.

7. Войтко С. В., Савицька О. М., Вощевська Н. В. Модель BALANCED  SCORECARD як інструмент ефективного функціонування системи контролінгу на підприємстві. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 17. – Черкаси : ЧДТУ, 2007. – С. 27-33.

8. Войтко С. В., Савицька О. М., Пиркова О. В. Процесний підхід до організації підрозділу контролінгу на підприємстві. Збірник наукових праць. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Випуск 2 (38). – Рівне : НУВГП, 2007. – С. 41-51.

9. Савицька О. М. Центри відповідальності підприємства як основні механізми управління в системі контролінгу. Економічний вісник НТУУ „КПІ”. – №4. – 2007. – К. : Видавництво ПП «Екмо», С. 350-356.

10. Войтко С. В., Савицька О. М., Стасишина О. В. Автоматизовані системи управління як ефективні засоби прийняття управлінських рішень. Вісник Львівського університету. Серія: Екон. Випуск 37. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка. 2007. – С. 257-263.

11. Войтко С. В., Савицька О. М. Інтегрована система контролінгу як ефективний механізм управління підприємством. Економічні науки. Серія „Економіка та менеджмент”. Збірник наукових праць. Луцький державний технічний університет. Випуск 3(10) – Ч. 3. – Луцьк 2006. – С. 74-85.


Посилання ред.

  Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Контролінг&oldid=35068532