Вікіпедія

Конні Аертс

Конні Клара Аертс (нар. 26 січня 1966, Антверпен) — бельгійська (фламандська) професор з астрофізики. Спеціалізується на астеросейсмології. Вона є директором Інституту астрономії[4] і співпрацює з Університетом Радбуда, де очолює кафедру Астросейсмології[5][6]. У 2012 році Аертс стала першою жінкою, яка отримала премію Francqui в категорії «Наука і техніка»[6][7].

Конні Аертс
Народилася 26 січня 1966(1966-01-26) (58 років)
Брассат, Антверпен[d], Антверпен, Бельгія
Країна  Бельгія
Діяльність астроном, викладачка університету, математик, фізик, астрофізикиня, сейсмолог
Галузь астрономія[1], астрофізика[1] і Астросейсмологія[1]
Alma mater Антверпенський університет і Лувенський католицький університет
Знання мов англійська[1][2]
Заклад Левенський католицький університет і Радбоуд університет Неймеген
Членство Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd[3] і МАС
Нагороди
Сайт fys.kuleuven.be/ster/staff/conny-aerts

Біографія ред.

Аертс народилася в Брасшаті, Бельгія. Отримала ступінь бакалавра і магістра з математики в Антверпенському університеті. Потім захистила кандидатську дисертацію в 1993 році в Левенському католицькому університеті. Після закінчення школи вона провела кілька місяців досліджень в Делаверському університеті[8], була докторантом Фонду наукових досліджень з 1993 по 2001 рік, коли була призначена лектором в КУ Левен[9]. У 2004 році стала першим доцентом, а в 2007 році — професором КУ Левен[9].

Дослідження ред.

У своїх дослідженнях Конні Аертс вивчає зіркові коливання для визначення внутрішнього профілю обертання зірок[10]. Коливання отримані як з наземних, так і з космічних телескопів[11]. У своєму проєкті «PROSPERITY» вона використовувала дані, отримані з супутника «CoRoT» та супутника NASA «Кеплер»[12]. На даний час Аертс є головною бельгійською дослідницею у місії PLATO.[13]

Конні Аертс розробила методологію з використанням класифікації гауссівської суміші для аналізу даних[4]. Вона використовує це для визначення структури зірки та інформування зоряних моделей в теорії зоряної еволюції. За допомогою цих методів вона зробила ряд відкриттів, включаючи відкриття нежорстких обертів у гігантських зірках[6][9].

Теоретичні моделі, які Аертс розробляє на основі коливань зірок, також дозволяють визначити вік зірок з високою точністю[5][11] .

Європейська дослідницька рада (ERC) два рази нагороджувала Аертс: у 2008 році для «ПРОСПЕРІТУ», і знову в 2015 році для проєкту під назвою «MAMSIE»[14] (Змішування та кутовий момент руху масових зірок).

Роз'яснення ред.

Аертс — заступник декана з комунікації та роз'яснення на факультеті науки КУ Левен[15]. Вона відверто заявляє про необхідність підвищення гендерної рівності в науках[15] і є членом робочої групи Міжнародної астрономічної асоціації жінок[16].

Нагороди та визнання ред.

  • У 2010 році була обрана Почесним членом Королівського астрономічного товариства[17].
  • У 2011 році була обрана членом Королівської фламандської академії наук і мистецтв[17].
  • У 2012 році виграла приз Francqui[11].
  • У 2016 році отримала титул Commander of the Order of Leopold[18].
  • У 2017 році провела лекції Hintze в Оксфордському університеті, а також організувала публічну лекцію під назвою «Starquakes expose stellar heartbeats»[9].
  • У 2018 році була удостоєна лекції ESA Lodewijk Woltjer для її роботи в області астеросейсмології[13].
  • У 2019 році астероїд 413033 Aerts був названий на її честь.[19] Офіційне посилання на імена було опубліковано Центром Малої Планети 18 травня 2019 року (M.P.C. 114955).[20]

Список літератури ред.

  1. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  2. ↑ CONOR.Sl
  3. ↑ http://www.kvab.be/ledendetail.aspx?id=865
  4. ↑ а б Conny Aerts. fys.kuleuven.be (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
  5. ↑ а б ingevoerd, Geen OWMS velden. Search for people or departments. Radboud University (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
  6. ↑ а б в Conny Aerts - ESF - ESSC. www.essc.esf.org. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
  7. ↑ 2012 – Rapport Jury Conny Aerts – Fondation Francqui – Stichting. www.francquifoundation.be. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 2 січня 2019.
  8. ↑ Report of Jury Conny Aerts (PDF). www.francquifoundation.be. Архів оригіналу (PDF) за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
  9. ↑ а б в г CONNY AERTS. fys.kuleuven.be (англ.). Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
  10. ↑ Conny Aerts. Interseismology. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
  11. ↑ а б в Astronomer wins prestigious Francqui Prize. Expat Guide to Belgium | Expatica (амер.). 11 травня 2012. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
  12. ↑ ERC ADVANCED GRANT:. fys.kuleuven.be (англ.). Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
  13. ↑ а б PLATOMission (3 травня 2018). Conny Aerts (англ.). Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
  14. ↑ MAMSIE project (англ.). 3 травня 2018. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
  15. ↑ а б Instituto de Astrofísica de Canarias - IAC - Educational Outreach. www.iac.es. Архів оригіналу за 17 травня 2007. Процитовано 2 січня 2019.
  16. ↑ IAU Working Group on Women in Astronomy. astronomy.swin.edu.au. Архів оригіналу за 10 березня 2011. Процитовано 2 січня 2019.
  17. ↑ а б Face of Flanders | Flanders Today. www.flanderstoday.eu. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
  18. ↑ The week in brief: 25 July | Flanders Today. www.flanderstoday.eu. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 2 січня 2019.
  19. ↑ «413033 Aerts (2000 XU53)». Minor Planet Center. Retrieved 3 June 2019.
  20. ↑ «MPC/MPO/MPS Archive» [Архівовано 7 жовтня 2010 у Wayback Machine.]. Minor Planet Center. Retrieved 3 June 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Конні_Аертс&oldid=35065191