Колієукладач
Колієукладач — колійна машина (комплекс машин), якою укладають колійну (рейко-шпальну) ґратку при ремонті існуючих і будівництві нових залізничних колій[1].
.jpg)
Класифікація і принцип роботи ред.
За способом виконання робіт розрізняють:
- роздільні колієукладачі;
- ланкові колієукладачі.
Роздільні колієукладачі транспортують до місця вкладання рейки, шпали, скріплення і у польових умовах складають та вкладають рейко-шпальну ґратку.
Ланкові колієукладачі вкладають попередньо складені на колійних машинних станціях ланки рейко-шпальної ґратки довжиною, що відповідає довжині стандартних рейок 25 або 12,5 метрів.
Ланкові колієукладачі бувають:
- на рейковому ходу
- на тракторному ходу
Колієукладачі на рейковому ходу є поїздом, що складається з локомотива, укладального крана, залізничних платформ, обладнаних роликами для переміщення по них пакетів ланок рейко-шпальної ґратки, та однієї або декількох моторних платформ для транспортування пакетів ланок уздовж состава. Укладальний кран на залізничному ходу — самохідна машина з горизонтальною консольною стрілою, під якою на платформі розташовується пакет ланок. На стрілі встановлене кранове обладнання — вантажопідіймальна і тягова лебідки. По стрілі за допомогою тягової лебідки переміщаються вантажні візки з траверсами, які підчіплюють верхню ланку з пакета, котра підіймається вантажопідіймальною лебідкою. Потім ланка виноситься на візках уздовж стріли вперед і вкладається на баластну призму чи земляне полотно. Після стикування цієї ланки з раніше укладеною укладальний край разом з платформами наїжджає на щойно укладену ланку й вкладає наступну. Такий колієукладач використовується також і для демонтажу рейко-шпальних ґраток, при цьому він забирає ланку, що розташована спереду і, рухаючись заднім ходом, завантажує його та захоплює нову ланку. Продуктивність колієукладача на рейковому ходу становить до 1,2 км/год, вантажопідіймальність кранів до 21 тонни, час вкладання однієї ланки 1…2 хв.
При будівництві нових залізниць використовуються тракторні колієукладачі, що мають стрілу, яка спирається спереду на трактор, а ззаду — на портал, що охоплює полотно колії. Портал змонтований на двогусеничних візках, які встановлюються на земляне полотно по краях шпал. Під порталом знаходяться платформи або візки з пакетами ланок. Лебідка, яка розташована на стрілі, захоплює і піднімає верхню ланку пакету. Колієукладач з піднятою ланкою переміщається вперед і укладає її на земляне полотно. Після стикування ланки з раніше укладеною на неї наїжджають платформи з пакетами, що підтягуються лебідкою, захоплюється наступна ланка, і процес повторюється. Тракторні колієукладачі мають більшу маневровість та можуть укладати шлях попереду споруджуваних мостів і шляхопроводів, скорочуючи загальні терміни будівництва. Продуктивність таких колієукладачів 1-2 кілометри за зміну
У деяких країнах набули поширення портальні колієукладачі, що складаються з декількох легких портальних кранів, які рухаються по рейках або кутниках, тимчасово укладених вздовж баластної призми. Під порталами знаходяться пакети ланок. Кранами захоплюється верхня ланка, виноситься вперед і укладається. Застосовуються також роздільні колієукладачі, що складаються зі спеціальних залізничних платформ, на яких розміщуються рейки, шпали, скріплення, що переміщуються конвеєрами до передньої платформи, а також обладнання для збирання рейко-шпальної ґратки та укладанні її на баластну призму. Продуктивність рейкоукладача до 0,5 км/год. При їх використанні відпадає необхідність у створенні стаціонарних ланкоскладальних ліній.
Тенденції розвитку ред.
Перспективними є створення та використання колієукладачів безперервної дії, комплексів для вкладання безстикових колій, машин з автоматизацією керування процесами вкладання залізничних колій, що забезпечує зростання продуктивності колійних робіт.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Колієукладач [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерела ред.
- Путеукладчик // [1] — С. 350-351. Архівовано з джерела 21 вересня 2013
- Яковлева Т. Г., Карпущенко Н. И., Клинов С. И. и др. Железнодорожный путь / Под ред. Т. Г. Яковлевой. — М.: Транспорт, 1999. — 405 с. — ISBN 5-277-02079-9.