Кодекс законів про працю України
Кодекс законів про працю України (скор. КЗпП) — кодекс, який регулює в Україні трудові правовідносини. Регулювання таких правовідносин фокусується на процесові оплатного виконання роботи (на відміну від регулювання оплатного виконання роботи в цивільних правовідносинах, яке фокусується передусім на її результатові), тобто КЗпП регулює час роботи і відпочинку, заохочення та стягнення з працівників, гарантії для останніх із боку роботодавця тощо.
| Кодекс законів про працю України | |
|---|---|
| Закон України | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Повна назва: | Кодекс законів про працю України |
| Абревіатура: | КЗпП |
| Номер: | 322-VIII |
| Дати | |
| Прийнятий: | 10 грудня 1971 |
| Діє/діяв з: | 17 грудня 1971 |
| Остання редакція: | 24 грудня 2023 |
| Статус: Чинний | |
Опис ред.
Кодекс законів про працю України було прийнято ще в радянський період і після проголошення незалежності України він не приймався в новій редакції, було лише додано та оновлено частину статей Кодексу, внаслідок чого він у цілому вважається застарілим нормативно-правовим актом[1].
Право на працю в Україні гарантоване статтею 43 Конституції України і КЗпП розвиває положення даної норми Основного закону. Право громадян України на працю — це право громадян України, що забезпечується державою, на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, вільний вибір професії, роду занять і роботи.
На зміну ухваленому ще в 1971 році КЗпП уряд вніс законопроєкт №2708 «Про працю», зареєстрований в Раді 28 грудня 2019 року, за кілька днів до терміну, який встановив президент. До 1 січня 2020 року Кабмін повинен був створити умови для «лібералізації трудових відносин та оновлення законодавства про працю». У документа вже є і альтернативні версії, внесені депутатами ОПЗЖ і Батьківщини.[2]
Назва ред.
В Україні досі широко використовується абревіатура з російської мови «КЗОТ», яка набула поширення у період радянської України.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Кодекс законів про працю України [Архівовано 17 Грудня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ Венедіктов, Сергій (2017). Правове регулювання праці у Великобританії: прогресивний досвід і перспективи для України. Київ: Ніка-Центр. с. 57. ISBN 978-966-7067-23-6.
- ↑ Праця в законі: що несе бізнесу новий Трудовий кодекс — Статті — GMK Center. GMK (укр.). Архів оригіналу за 21 Лютого 2020. Процитовано 26 Лютого 2020.
Посилання ред.
- Кодекс законів про працю України [Архівовано 26 Січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.