Кодекс Бези

	Кодекс Бези
Є екземпляром	Септуагінта, Новий Заповіт і Vetus Latina
Мова твору або назви	давньогрецька мова і латина
Дата публікації	5 століття
Каталожний код	05
З матеріалу	велень
У збірках	Бібліотека Кембриджського університету
Статус авторських прав	🅮
	Кодекс Бези у Вікісховищі

Кодекс Бези (лат. Codex Bezae Cantabrigensis, умовне позначення D^ea або 05) — один з найдавніших і найважливіших рукописів Нового Заповіту грецькою та латинською мовами, що датується початком V століття^[1].

Історія ред.

Місце написання кодексу вже 300 років залишається предметом палких дискусій. Палеографічний кодекс, на одностайну думку дослідників, датується початком V століття (можливо навіть 400 роком)^[1].

Дослідники вважають, що в IX — X століттях над кодексом працювало кілька (до 15) коректорів та переписувачів. Паркер виділив наступних коректорів: G, A, C, B, D, E, H, F, J ¹, L, K^[2]. На його думку, коректори A і B працювали в V столітті, коректор G в XII столітті, коректори I, M, N не існували^[3].

1562 року рукопис опинився в руках Теодора Бези (1519–1605), від імені якого і отримав свою назву. 1581 року він передав його Кембриджському університетові, в бібліотеці якого рукопис зберігається досі (Univ. Libr. Nn. II 41)^[1].

Короткий опис ред.

Кодекс Бези написаний на тонкому пергаменті; розмір аркуша — 26 на 21,5 см. Текст на аркуші розташований в одну колонку. Ліву сторінку кожного розвороту займає грецький текст; праву — латинський переклад^[1].

Цитати зі Старого Заповіту на письмі не виділені. Поділ тексту позначено на берегах за канонами Євсевія. Ці маргіналії, можливо, додані іншим писарем. Увесь текст написаний унціальним письмом.

Грецький текст рукопису відображає західний тип тексту, IV категорія Аланда^[1].

Сторінка латинського тексту Кодексу Бези

Зміст ред.

Кодекс Бези містить Четвероєвангеліє, Діяння апостолів, а також невеликий фрагмент латинського тексту 3-го послання Івана (11-15). Євангелія розташовані в рукопису у так званому «західному» порядку:

Рядок Іоанн 21,25 поміщено перед 21,24.

Лакуни

Деякі частини тексту втрачено (Мт 1,1-20; 3,7-16; 6,20-9,2; 27,2-12; Марк 16,15-20; Ів 1,16-3,26; 18,14 — 20,13; Дії 8,29-10,14; 21,2-10.16-18; 22,10 — 20.29-до кінця).

Матвій 3,7-16; Марко 16,15-20; Іоанн 18,14 — 20,13 були доповнені пізніше.

Пропущені: Матвій 9,34; 10,37; 21,44; 23,14;; Марко 15,28;; Лука 5,39; 10,41 b-42a; 12,21; 19,25; 24,5.12.40;; Іоанн 5,4^[4].

Див. також ред.

Список унціальних рукописів Нового Заповіту

Примітки ред.

↑ ^а ^б ^в ^г ^д Kurt Aland und Barbara Aland, Der Text des Neuen Testaments. Einführung in die wissenschaftlichen Ausgaben sowie in Theorie und Praxis der modernen Textkritik. Deutsche Bibelgesellschaft, Stuttgart 1989, ISBN 3-438-06011-6, S. 118—119.
↑ D. C. Parker, Codex Bezae: An Early Christian Manuscript and its Text, Cambridge University Press, 1992, ss. 35-43, 123—163.
↑ D. C. Parker, Codex Bezae: An Early Christian Manuscript and its Text, Cambridge University Press, 1992, ss. 36-37
↑ Еберхард Нестле, Ервін Нестле, Барбара Аланд та Курт Аланд, Новий Завіт Грецькою у 26-й редакції, (Stuttgart: Deutsche Bibelgesellschaft, 1991), p. 260.

Література ред.

F.H.A. Scrivener, Bezae codex Cantabrigensis, Cambridge, Deighton, Bell (1864). [facsimile]
J.R. Harris, Codex Bezae. A Study of the so-called Western Text of the New Testament, At the University Press, Cambridge 1891.
F. G. Kenyon, Codex Bezae (1901) JTS, pp. 293—299.
M.-É. Boismard — A. Lamouille, Le texte occidental des Actes des Apôtres. Reconstitution et réhabilitation, 2 vol., Paris 1984.
W.A. Strange, The Problem of the Text of Acts, (SNTS MS, 71), Cambridge 1992.
D.C. Parker, Codex Bezae: An Early Christian Manuscript and its Text, Cambridge University Press, 1992.
Codex Bezae. Studies from the Lunel Colloquium, June 1994, ed. D.C. Parker & C.-B. Amphoux, Leiden: Brill, 1996.
F. H. Chase, The Old Syriac Element in the Text of Codex Bezae, Gorgias Press, 2004.
Hans-Werner Bartsch: Über den Umgang der frühen Christenheit mit dem Text der Evangelien: das Beispiel des Codex Bezae Cantabrigiensis. In: New Testament studies 29 (1983), S. 167—182 ISSN 0028-6885
Hans-Werner Bartsch: Codex Bezae versus Codex Sinaiticus im Lukasevangelium. Hildesheim u.a.: Olms 1984 ISBN 3-487-07485-0

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кодекс Бези

Catholic Encyclopedia [Архівовано 6 Травня 2012 у Wayback Machine.] 1910: Codex Bezae
Bible Researcher website discusses the Codex Bezae [Архівовано 14 Серпня 2007 у Wayback Machine.]
Греческий и латинский текст Евангелия от Луки кодекса Безы; перевод и комментарий на французском языке [Архівовано 15 Червня 2011 у Wayback Machine.]
Кодекс Безы и Код да Винчи
Low resolution digital facsimile of the Codex Bezae — Cambridge University Library

[Aland-1] а ^б ^в ^г ^д Kurt Aland und Barbara Aland, Der Text des Neuen Testaments. Einführung in die wissenschaftlichen Ausgaben sowie in Theorie und Praxis der modernen Textkritik. Deutsche Bibelgesellschaft, Stuttgart 1989, ISBN 3-438-06011-6, S. 118—119.

[2] D. C. Parker, Codex Bezae: An Early Christian Manuscript and its Text, Cambridge University Press, 1992, ss. 35-43, 123—163.

[3] D. C. Parker, Codex Bezae: An Early Christian Manuscript and its Text, Cambridge University Press, 1992, ss. 36-37

[4] Еберхард Нестле, Ервін Нестле, Барбара Аланд та Курт Аланд, Новий Завіт Грецькою у 26-й редакції, (Stuttgart: Deutsche Bibelgesellschaft, 1991), p. 260.

[1]

[2]

[3]

[4]