Ковін Володимир Олександрович
Володимир Олександрович Ковін (нар. 20 червня 1954, Горький, СРСР) — радянський хокеїст, центральний нападник. Олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту СРСР. Останній матч на професіональному рівні провів у 60 років.
 | ||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Особові дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 20 червня 1954 (69 років) Горький, СРСР | |||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 182 см | |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | центральний нападник | |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
| Звання |  | |||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||
«Торпедо» ред.
Вихованець горьківської хокейної школи (перші тренери — Олександр Рогов[1] і Валерій Кормаков[2][3]). В юнацькій команді його партнерами по ланці були Олександр Скворцов і Володимир Бокарьов. У своїй віковій групі став третім призером чемпіонату СРСР[4].
За основний склад «Торпедо» виступав з вісімнадцяти років. Найбільш відомими партнерами у клубі були Олександр Скворцов і Михайло Варнаков. Їх вважають найкращою немосковською ланкою в історії радянського хокею[5]. Потужний Ковін гармонійно поєнувався з вертлявими і невловимими крайніми нападниками, а взаєморозуміння між ними за довгі роки було налагоджено до досконалості.
Щоправда, знаменита горьківская трійця, в рідному клубі, не завжди грала разом; тренери «Торпедо» вважали, що кожен з гравців підсилював будь-яку ланку, тоді як, граючи разом, команда отримувала одну суперпотужну ланку і провали в інших змінах. Утрьох, здебільшого, вони виходили в чисельній більшості, або на останніх секундах, коли було потрібно врятувати гру.
Також Ковін виконував «функції тафгая». Він створював штовханину на п'ятачку перед воротами, вступав у бійки з суперниками, захищав партнерів, вів суперечки з арбітрами. Протягом семи сезонів входив до списку найбільших «штрафників» ліги. Особистий «рекорд» встановив у сезоні 1978/79 — 71 штрафна хвилина в 42 матчах. Також є одним з лідерів серед «порушників правил» у загальному заліку чемпіонатів СРСР — всього 540 хвилин.
Кращий бомбардир команди в сезонах 1976/77 і 1983/84 (25 і 35 набраних очок відповідно). За вісімнадцять сезонів у вищій лізі провів 536 ігор, закинув 171 шайбу і зробив 142 результативні передачі, а всього в чемпіонатах СРСР — 570 ігор, 178 голів. За версією інтернет-видання «Sports.ru» входить до символічної збірної «Торпедо» радянської доби: Коноваленко, Федоров — Жидков[6], Скворцов — Ковін — Варнаков[7].
Входить до списку «100 бомбардирів чемпіонату СРСР»[8]. П'ять разів обирався до списку кращих хокеїстів сезону (1977, 1979, 1981, 1982, 1984)[9].
Збірна ред.
У складі національної команди дебютував 18 серпня 1976 року. Товариська гра у Гетеборгу проти збірної Швеції завершилася поразкою з рахунком 1:4. В наступному матчі, з цим суперником, Ковін закинув свою першу шайбу за збірну СРСР.
На перший розіграш Кубка Канади, що відбувся у вересні, радянська команда поїхала в експериментальному складі. Віктор Тихонов, новий керманич збірної, залишив вдома сімох переможців Олімпіади в Інсбруку. Оновлена команда не змогла скласти гідної конкуренції канадцям і чехословакам, і завершила турнір на третьому місці. На Кубку Канади Ковін грав у ланці з Скворцовим і нападником «Трактора» Валерієм Бєлоусовим, відзначився голами у матчах з чехословакими та фінами.
1979 року відбулася серія з трьох матчів між збірними СРСР і Національної хокейної ліги. На Кубку виклику виступав зі своїми партнерами по клубу: Олександром Скворцовим і Михайлом Варнаковим[en]. В останньому матчі закинув шайбу у ворота, які захищав Геррі Чіверс (гравець «Бостон Брюїнс»). Протягом наступних чотирьох років був кандидатом до збірної, але грав лише у товариських матчах і на міжнародних турнірах (Кубок Швеції та турнір чехословацької газети «Руде право»[cs]).
Вершиною спортивної кар'єри стала Олімпіада в Сараєво. Збірна СРСР перемогла всіх суперників і вшосте здобула олімпійське золото. Ковін і Скворцов грали разом з Михайлом Васильєвим. Їхня ланка закинула 12 шайб з 48 загальнокомандних. Особистий доробок центрального нападника — 8 очок в 7 матчах (5 шайб і 3 результативні передачі). За перемогу на Олімпіаді отримав почесне спортивне звання «Заслужений майстер спорту СРСР» і був нагороджений орденом Дружби народів.
На третій розіграш Кубка Канади Віктор Тихонов викликав з горьківського клубу трьох нападників. На старті турніру вони провели найкращу гру в збірній. Варнаков і Скворцов забили двічі команді Чехословаччини, а Ковін всіляко допомагав партнерам (гра завершилася перемогою з рахунком 3:0).
Два останні матчі за радянську збірну провів проти канадців на чемпіонаті світу 1985 року і отримав срібну медаль світової першості. Всього на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу і Кубках Канади провів 20 матчів, набрав 13 очок (7+6).
У складі збірної клубів СРСР, московських колективів «Крила Рад» і ЦСКА виступав у суперсеріях проти команд Всесвітньої хокейної асоціації і Національної хокейної ліги. Відзначився закинутими шайбами в іграх з клубами «Нью-Інгланд Вейлерс», «Едмонтон Ойлерс», «Х'юстон Аерос» (всі — ВХА), «Міннесота Норт-Старс» і «Філадельфія Флаєрс».
Франція ред.
У 1989 році переїхав до Франції. У першому сезоні, його «Реймс», здобув путівку до елітного дивізіону.
Тренерську діяльність розпочав у клубі «Тур». Під його керівництвом «Реймс» переміг у чемпіонаті Франції 1999/2000[10]. Періодично поєднував обов'язки тренера з виступами на хокейному майданчику. Востаннє вийшов на лід у сезоні 2014/15, на той час йому виповнилося 60 років.
Досягнення ред.
Чемпіон (1): 1984
Третій призер (1): 1985
- Переможець (1): 1979
- Чемпіон (1): 2000 (тренер)
Статистика ред.
Статистика виступів у національних чемпіонатах:
| Сезон | Команда | Ліга | І | Г | П | О | Ш |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1971/72 | «Торпедо» | Д-1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 1972/73 | «Торпедо» | Д-1 | 3 | 0 | 0 | 0 | 2 |
| 1973/74 | «Торпедо» | Д-1 | 8 | 1 | 0 | 1 | 8 |
| 1974/75 | «Торпедо» | Д-1 | 20 | 3 | 3 | 6 | 22 |
| 1975/76 | «Торпедо» | Д-1 | 36 | 8 | 9 | 17 | 23 |
| 1976/77 | «Торпедо» | Д-1 | 34 | 14 | 11 | 25 | 31 |
| 1977/78 | «Торпедо» | Д-1 | 33 | 13 | 19 | 32 | 51 |
| 1978/79 | «Торпедо» | Д-1 | 42 | 23 | 12 | 35 | 71 |
| 1979/80 | «Торпедо» | Д-1 | 39 | 14 | 23 | 37 | 51 |
| 1980/81 | «Торпедо» | Д-1 | 44 | 16 | 11 | 26 | 54 |
| 1981/82 | «Торпедо» | Д-1 | 45 | 12 | 13 | 25 | 60 |
| 1982/83 | «Торпедо» | Д-1 | 46 | 11 | 6 | 17 | 65 |
| 1983/84 | «Торпедо» | Д-1 | 43 | 22 | 13 | 35 | 50 |
| 1984/85 | «Торпедо» | Д-1 | 37 | 14 | 9 | 23 | 26 |
| 1985/86 | «Торпедо» | Д-1 | 36 | 6 | 4 | 10 | 26 |
| 1986/87 | «Торпедо» | Д-1 | 38 | 8 | 6 | 14 | 14 |
| 1987/88 | «Торпедо» | Д-1 | 24 | 4 | 3 | 7 | 16 |
| ПТ | 34 | 7 | 5 | 12 | 16 | ||
| 1988/89 | «Торпедо» | Д-1 | 7 | 2 | 0 | 2 | 0 |
| Всього у вищій лізі | 536 | 171 | 142 | 313 | 570 | ||
| 1988/89 | «Реймс» | Д-2 | 25 | 36 | 31 | 67 | 30 |
| 1989/90 | «Реймс» | Д-1 | 27 | 14 | 15 | 29 | 64 |
| 1990/91 | «Реймс» | Д-1 | 5 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| ПО | 2 | 3 | 0 | 3 | 12 | ||
| 1991/92 | «Реймс» | Д-1 | 33 | 13 | 8 | 21 | 70 |
| 1992/93 | «Реймс» | Д-1 | 8 | 2 | 2 | 4 | 24 |
| 1993/94 | «Реймс» | Д-2 | 7 | 1 | 9 | 10 | 0 |
| 1994/95 | «Тур» | Д-3 | 11 | 9 | 14 | 23 | 34 |
| 1998/99 | «Реймс» | Д-1 | 3 | 0 | 0 | 0 | 2 |
| 2003/04 | «Реймс-Шампань» | Д-3 | 11 | 4 | 7 | 11 | 34 |
| 2007/08 | «Реймс-Шампань» | Д-2 | 3 | 0 | 2 | 2 | 0 |
| 2014/15 | «Реймс-Шампань» | Д-2 | 1 | 0 | 0 | 0 | 2 |
Статистика виступів у серіях матчів проти клубів Всесвітньої хокейної асоціації і Національної хокейної ліги:
| Сезон | Команда | Ліга | І | Г | П | О | Ш |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1976/77[ru] | СРСР | ВХА | 5 | 1 | 1 | 2 | 4 |
| 1977/78[ru] | СРСР | ВХА | 7 | 0 | 3 | 3 | 6 |
| 1978/79[ru] | СРСР-2 | ВХА | 6 | 2 | 1 | 3 | 14 |
| «Крила Рад» | НХЛ | 4 | 2 | 7 | 9 | 4 | |
| 1979/80[ru] | ЦСКА (Москва) | НХЛ | 5 | 0 | 2 | 2 | 4 |
Статистика виступів у збірній:
| Рік | Команда | Турнір | І | Г | П | О | Ш |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1976 | СРСР | КК[en] | 5 | 2 | 0 | 2 | 6 |
| СРСР | ТМ | 3 | 2 | ||||
| 1977 | СРСР | ПІ | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| СРСР | ТМ | 1 | 2 | ||||
| 1979 | СРСР | КВ | 3 | 1 | 0 | 1 | 2 |
| СРСР | ТМ | 4 | 1 | ||||
| 1980 | СРСР | КШ | 4 | 1 | 1 | 2 | 14 |
| СРСР | ТМ | 4 | 1 | ||||
| 1982 | СРСР | РП[cs] | 2 | 1 | 0 | 1 | 0 |
| СРСР | ТМ | 1 | 0 | ||||
| 1984 | СРСР | ОІ | 7 | 5 | 3 | 8 | 2 |
| СРСР | КК[en] | 6 | 0 | 3 | 3 | 0 | |
| СРСР | КШ | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 | |
| СРСР | ТМ | 13 | 3 | ||||
| 1985 | СРСР | ЧС | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| СРСР | ТМ | 6 | 1 | ||||
| Всього | 64 | 21 | |||||
Примітки ред.
- ↑ Предан был единственной команде [Архівовано 25 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Хоккейные династии [Архівовано 25 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Звездный путь Валерия Кормакова [Архівовано 25 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Легенды казанского хоккея. Владимир Бокарев: «Мы были колючей командой». [Архівовано 25 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Тридцать три тройки. Часть вторая. [Архівовано 3 Грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Вячеслав Жидков на сайті EliteProspects.com (англ.)
- ↑ Пять плюс один. Советская эпоха — «Торпедо» Горький [Архівовано 24 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ 100 бомбардирів [Архівовано 21 Червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Чемпіонат СРСР 1976/77 [Архівовано 15 Жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Чемпіонат Франції 1999/2000 [Архівовано 25 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
Посилання ред.
- Профіль на сайті EliteProspects.com (англ.)
- Профіль на сайті Chidlovski.net [Архівовано 29 Липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Кузнецы славы. Часть 54. Владимир Ковин [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на сайті Sports-reference.com [Архівовано 9 Січня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на сайті Eurohockey-com [Архівовано 14 Серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Тридцать три тройки. Часть вторая. [Архівовано 3 Грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Пять плюс один. Советская эпоха — «Торпедо» Горький [Архівовано 24 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Тройка Скворцов — Ковин — Варнаков [Архівовано 24 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)