Ковпинка

село в Чернігівській області, Україна

Ко́впинка — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Ковпинська сільська рада.

село Ковпинка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Новгород-Сіверський
Громада Новгород-Сіверська міська громада
Код КАТОТТГ UA74060030320054097
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1672
Населення 70 (2016)
Площа 1,17 км²
Густота населення 81,9 осіб/км²
Поштовий індекс 16022
Телефонний код +380 4658
Географічні дані
Географічні координати 52°13′10″ пн. ш. 33°15′05″ сх. д. / 52.21944° пн. ш. 33.25139° сх. д. / 52.21944; 33.25139Координати: 52°13′10″ пн. ш. 33°15′05″ сх. д. / 52.21944° пн. ш. 33.25139° сх. д. / 52.21944; 33.25139
Середня висота
над рівнем моря
140 м
Відстань до
обласного центру
200 км
Відстань до
районного центру
30 км
Найближча залізнична станція Новгород-Сіверський
Відстань до
залізничної станції
31 км
Місцева влада
Адреса ради 16000, Україна, Чернігівська обл., м.Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2
Карта
Ковпинка. Карта розташування: Україна
Ковпинка
Ковпинка
Ковпинка. Карта розташування: Чернігівська область
Ковпинка
Ковпинка
Мапа
Мапа

Археологічні розвідки ред.

На території сільради, біля села Пушкарі, М. Рудинським відкритий комплекс поселень середини—кінця пізнього палеоліту[1]. Розташований на високому правому березі Десни.

На території села знаходяться кургани періоду Київської Русі (10-11 ст.).

Історія ред.

Перша згадка про село датується 1672 роком.[2]

Із часу свого заснування Ковпинка входила до Шептаківської волості Новгородської сотні до 1709 року, коли гетьман Іван Скоропадський своїм універсалом надав її городському протопопові Афанасію Олексійовичу Заруцькому за "За казнодейския в проповеді слова Божого праци". Онук А. Заруцького, Павло Андрійович Заруцький 1754 року продав Ковпинку стародубському хорунжому Федору Семеновичу Лашкевичу.

У селі у 1755 році була побудована дерев'яна Христоріздвяна церква, перебудована 1888 року. Зруйнована 1937 року.

За даними на 1859 рік у козацькому й казенному селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 369 осіб (156 чоловічої статі та 213 — жіночої), налічувалось 39 дворових господарств, існувала православна церква[3].

Станом на 1886 у колишньому державному селі Кам'янсько-Слобідської волості мешкало 346 осіб, налічувалось 57 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок[4].

За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 471 особа (233 чоловічої статі та 238 — жіночої), налічувалось 226 дворових господарств[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 575 осіб (256 чоловічої статі та 319 — жіночої), з яких 603 — православної віри[6].

У січні 1919 року в селі було встановлено радянську владу. 1931-го року був створений колгосп «імені 1-го травня», першим головою якого став Семен Мамай.[2]

1988 року мешкало 190 жителів, діяла початкова школа (нині закрита), ФАП, клуб.

У 2001 році населення становило 144 особи.

У 2003 школу закрили через малу кількість учнів.

Із січня 2015 року село Пушкарі стало центральною садибою Ковпинської сільської ради. До цього сільрада була у Ковпинці.[2]

У 2015 році закрили фельдшерський пункт.

У 2016 році проживало 70 осіб, з них дітей — 10.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.[7]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області[8].

Пам'ятки ред.

У 1967 році був споруджений обеліск воїнам Другої світової війни.

У селі 17 листопада 2008 року з нагоди 75-их роковин відкрито пам'ятний знак жертвам комуністичного голодомору[9].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Енциклопедія історії України: У 10 т. Т. 9 :Прил—С./ Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2012.— С. 67.
  2. а б в Історія села Будище [Архівовано 30 Червня 2019 у Wayback Machine.], Ковпинська сільська рада
  3. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2056)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  5. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 144), (код 1948)
  6. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-263. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  7. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022. 
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. Інформаційний бюлетень. До 75-х роковин Голодомору в Україні. 17 листопада 2008 року, сайт Президента України

Джерела ред.

  • Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. За ред. А. В. Кудрицького — К., Українська Радянська Енциклопедія, 1990

Посилання ред.