Вікіпедія

Кобилля

село в Україні, у Збаразькій громаді Тернопільського району Тернопільської области

Коби́лля — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2020 підпорядковувалося колишній Кобильській сільській раді.

село Кобилля
Церква Святого Юрія
Церква Святого Юрія
Церква Святого Юрія
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Збаразька міська громада
Код КАТОТТГ UA61040150240063242
Основні дані
Засноване 1545
Населення 743
Територія 1.630 км²
Густота населення 492.02 осіб/км²
Поштовий індекс 47334
Телефонний код +380 3550
Географічні дані
Географічні координати 49°46′31″ пн. ш. 25°36′34″ сх. д. / 49.77528° пн. ш. 25.60944° сх. д. / 49.77528; 25.60944Координати: 49°46′31″ пн. ш. 25°36′34″ сх. д. / 49.77528° пн. ш. 25.60944° сх. д. / 49.77528; 25.60944
Водойми Гніздечна
Відстань до
районного центру 		20 км
Місцева влада
Адреса ради 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4
Карта
Кобилля. Карта розташування: Україна
Кобилля
Кобилля
Кобилля. Карта розташування: Тернопільська область
Кобилля
Кобилля
Мапа
Мапа

CMNS: Кобилля у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Збаразької міської громади.[1]

Розташування ред.

Розташоване поблизу витоку р. Гніздечна — один із витоків Гнізни (ліва притока Серету, бесейн Дністра), за 20 км від центру громади і найближчої залізничної станції Збараж. Географічні координати: 49° 47’ північної широти 25° 37’ східної довготи. Дворів — 247.

Топоніміка ред.

Назва, ймовірно, від роду занять мешканців — розводили коней; можливо, від слова «кобильниця» — рід різновиду рослини хвощ чи від прізвища першопоселенця — Кобиленський (Кобильницький).

Історія ред.

Давні часи ред.

Поблизу Кобилля виявлено археологічні пам'ятки черняхівсько-вельбарської і давньоруської культур та римські монети.

Середньовіччя, Новий Час ред.

Перша письмова згадка — 1545. У середині XVI ст. село власність Острозьких.

На початку XVII ст. населений пункт зруйнували татари. Село згадане під час Національно-визвольної революції українського народу 1648–1676 рр. У 1734 р. загін гайдамаків пограбував Кобилля, зокрема господарство Й. Коллонтая.

1790 р. у документах згадана дерев'яна церква з чудотворним образом Матері Божої (Богородиці Одигітрії).

У селі здавна розвинуте килимарство (на початку 19 ст. високо цінували вироби килимарів братів Івахових; у 1961 р. в Києві вироби місцевих килимарів відзначені дипломами); велика земельна власність належала родині Смаржевських.

XX століття ред.

У XIX–на початку XX ст. (до Першої світової війни) між селами Кобилля і Старий Олексинець (нині Кременецького району) щороку на десяту п'ятницю відбувався хресний хід. У 1882 р. проживало 890 осіб, із них — 772 українці, власник маєтку — О. Смаржевський; у 1914 р. в селі — 1181 мешканець; функціонували фільварок, 2 крамниці, корчма.

У 1919 на кошти Тадеуша Смаржевського збудовано костел.

В УСС та УГА воювали близько 80 уродженців села, серед них — сотник УСС Т. Коваль, офіцер УГА Я. Тивонюк.

Діяли філії товариств «Просвіта» (від 1880), Січ, «Луг», «Сільський господар», «Союз Українок», Хліборобський вишкіл молоді, а також Братство тверезості, аматорський драматичний гурток, кооператива «Зоря»; працювали початкова школа, млин Ісаака Тененбаума, молочарня.

Протягом 1934 —1939 рр. село належало до ґміни Доброводи.

4 липня 1941 — 5 березня 1944 року Кобилля — під нацистською окупацією. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 68 уродженців села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики — понад 120 осіб; у т. ч. учасники Збаразького повстання в грудні 1939 р. І. Білецький, П. Грещук, Г. Дворніцький, М. Дундер, Г. Іваніцький, Г. Кобиленський, М. Коваль, В. Котик, І. Рожук, М. Сапун, Г. Шафранський, Данило і Нестор Ясіновські та інші; криївка була в стодолі о. П. Коваля.

У січні 1950 р. в селі створено колгосп; у 1990-х рр. розпайований.

Період Незалежности ред.

Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[2].

З 15 грудня 2020 року Кобилля належать до Збаразької міської громади[3].

Релігія ред.

 
Греко-католицька церква
 
Православна церква (ПЦУ)

Пам'ятники ред.

 
Пам'ятний хрест на честь скасування панщини 1848 року
  • споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1970);
  • встановлено пам'ятні хрести на честь тверезості (1875), скасування панщини (друга пол. XIX ст., відновлений 1995);
  • насипана символічна могила Борцям за волю України (1991).
Пам'ятний знак «Хрещення Ісуса Христа»

Щойновиявлена пам'ятка історії. Розташована на вулиці Зарічна, в центрі села (за будинком культури).

Виготовлена із каменю-вапняку та металу. Скульптура — 1,1 м, постамент — 1,5х0,65х0,65 м, цоколь — 0,5х1,45х1,45 м, площа — 0,0016 га.[4]

Соціальна сфера ред.

Діють загальноосвітня школа I-II ступ. (у 2013 р. освячено світлицю Духовності), клуб (народний аматорський хор), бібліотека, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, відділення зв'язку, млин, 4 торгових заклади; земельні паї орендують ТОВ «Лендком Ю. А.» і ПП «Бочаров».

Населення ред.

Населення — 743 осіб (2014).

Відомі люди ред.

Народилися
  • Григорій Грещук (1950-2018) — журналіст, публіцист, історик, громадський діяч.
  • Андрій Івахів (1909–1992) — килимар.
  • Василь Ільчишин (нар. 1982) — археолог, історик, науковець, педагог.
  • Павло Коваль (1913–1981) — релігійний діяч.
  • Теодозій Коваль (1893–1985) — сотник Леґіону УСС.
  • Іван Сайчук (нар. 1904) — священник, мученик за віру.
  • Григорій Хома (нар. 1942) — український вчений, доктор фізико-математичних наук, професор.
  • Тарас Шафранський (1943–2006) — лікар, український педагог, громадський діяч.
  • Іван Коваль (нар. 1969) — український літератор, журналіст, редактор, поет-пісняр[5][6][7]. Автор книги "Благання розтерзаних літер[8]".
  • Віталій Шафранський (нар. 1975) — заслужений працівник соціальної сфери України, громадський діяч.
  • Юрій Юрик (нар. 1977) — кандидат історичних наук, громадський діяч.
  • Тарас Юрик (нар. 1980) — український політик, народний депутат України 8-го скликання.
  • Євстахій Ясіновський (1899–1982) — педагог, літератор.

Джерела ред.

Галерея ред.

  •  
    Дорожній знак при в'їзді в село
  •  
    Церква Святого Великомученика Юрія Переможця ПЦУ
  •  
    Церква Святого Юрія УГКЦ
  •  
    Клуб
  •  
    Кобильська гімназія
  •  
    Будівля старої школи
  •  
    Автобусна зупинка
  •  
    Сільська вулиця
  •  
    Статуя Божої Матері
  •  
    Пам'ятний хрест

Примітки ред.

  1. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. ↑ Рішення Збаразька міська ради від 15 грудня 2020 року № VIII/2/9 «Про реорганізацію сільських рад».
  4. ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 року № 112.
  5. ↑ TRACH - Човен (Mood Video) (uk-UA) , процитовано 20 серпня 2023
  6. ↑ TRACH - Жито (uk-UA) , процитовано 20 серпня 2023
  7. ↑ TRACH - Ниточка (uk-UA) , процитовано 20 серпня 2023
  8. ↑ Коваль, Іван (2015). Благання розтерзаних літер (українська) . Київ: Грамота. с. 55. ISBN 978-966-349-510-1.
Кобилля
у сестринських Вікіпроєктах
  Портал «Тернопільщина»
  Теми у Вікіджерелах?
  Кобилля у Вікісховищі?
  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кобилля&oldid=42287448