Кліщ собачий
| Кліщ собачий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ixodes ricinus повний вигляд
 Вигляд зблизька
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ixodes ricinus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Собачий кліщ (Ixodes ricinus) — вид кліщів із родини іксодових кліщів. Звичайний в Європі.[1]
Є переносником хвороби Лайма та кліщового енцефаліту в людей[2] і стрибаючої хвороби / справжньої вертячки овець[3].
Морфологія ред.
Довжина тіла голодних кліщів до 6-8 мм, сита самка може досягати 2-3 см у довжину. Тіло (ідіосома) овальної форми, несегментоване. Хоботок (гнатосома) складається із основи, пари хеліцер, непарної зазубленої пластинки — гіпостому і чотиричленних пальп, за допомогою яких вони вибирають місця присмоктування. Спинний щиток у самок, личинок і німф покриває тільки передню частину спинки, у самців спинка вкрита щитком цілком.
З черевного боку в передній третині тіла розташований статевий отвір, у задній третині — анальний отвір. Характерна дугоподібна борозна, що охоплює отвір спереду і закінчується у задньому кінці тіла (анальні стулки). Середня кишка у самок має велику кількість виростів, що закінчуються сліпо і є резервуарами для випитої крові.
На кінцях лапок знаходиться пара кігтиків і присосків.
Життєвий цикл ред.
Мешканці лісів, пасовищ, луків. Активні з ранньої весни до пізньої осені, паразитують на великих і дрібних наземних хребетних. Жертву знаходять за допомогою термо-, вібро- і хеморецепторів. Тривалість кровоссання в самки кілька днів (від 6-7 до 16 днів), у самця менше. Сита самка відкладає в щілини, тріщини кори дерев від 100 до 10000 яєць, після чого гине. Через 2-4 тижні із яєць виходять личинки розміром 0,6-0,8 мм, що відрізняються 3-ма парами ходильних ніг, відсутністю дихальної і статевої систем. Вони живляться кров'ю 2-4 дні, згодом перетворюються на німф, що мають дихальну систему і 4 пари ходильних ніг. Німфи після 3-5 денних кровоссань перетворюються у статевозрілі форми. Тривалість циклу розвитку залежить від можливості кровоссання, температури.
Примітки ред.
- ↑ Mangold AJ, Bargues MD, Mas-Coma S (1998). 18S rRNA gene sequences and phylogenetic relationships of European hard-tick species (Acari: Ixodidae). Parasitol. Res. 84 (1): 31—7. doi:10.1007/s004360050352. PMID 9491423.
- ↑ Lindgren E, Tälleklint L, Polfeldt T (2000). Impact of climatic change on the northern latitude limit and population density of the disease-transmitting European tick Ixodes ricinus. Environ. Health Perspect. 108 (2): 119—23. doi:10.2307/3454509. PMID 10656851.
- ↑ Louping ill (PDF), Center for Food Security and Public Health, College of Veterinary Medicine, Iowa State University, 2005-08-05, архів оригіналу (pdf) за 22 червня 2009, процитовано 8 серпня 2009
Посилання ред.
- Ixodes ricinus, Center for Food Security and Public Health (CFSPH) при Iowa State University College of Veterinary Medicine [Архівовано 22 червня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- Світлина самиці Ixodes ricinus by Jarmo Holopainen [Архівовано 21 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Світлина ситого Ixodes ricinus by Jarmo Holopainen [Архівовано 27 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Зображення Ixodes ricinus [Архівовано 1 лютого 2009 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з арахнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |