Клубний чемпіонат світу з футболу 2007
Клубний чемпіонат світу з футболу 2007 року — четвертий клубний чемпіонат світу, що проходив у Японії з 7 по 16 грудня 2007 року. У розіграші вперше взяли участь сім команд. Переможцем став італійський «Мілан», який у фіналі обіграв з рахунком 4:2 аргентинську «Боку Хуніорс», перервавши гегемонію латиноамериканських клубів і здобувши перешу перемогу для Європи.
| FIFA Club World Cup Japan 2007 | |
|---|---|
| Деталі турніру | |
| Господар |
 Японія |
| Дата | 7 — 16 грудня 2007 |
| Кількість команд | 7 (з 6 конфедерацій) |
| Стадіони | 3 |
| Призери | |
Переможець  |
 «Мілан»(1-й титул) |
Фіналіст  |
 «Бока Хуніорс» |
3-тє місце  |
«Урава Ред Даймондс» |
| 4-те місце |
 «Етуаль дю Сахель» |
| Статистика турніру | |
| Матчів зіграно | 7 |
| Голів забито | 21 (3 за матч) |
| Глядачів | 315 279 (45 040 за матч) |
| Найкращий бомбардир(и) |
 Вашингтон (3 голи) |
| Найкращий гравець |
Кака |
← 2006 2008 → | |
Формат ред.
У березні 2007 року виконавчий комітет ФІФА представив впровадження кваліфікаційного плей-офу між чемпіоном Ліги чемпіонів ОФК і чемпіоном приймаючої країни, на відміну від попередніх років, у яких чемпіони Океанії потрапляли безпосередньо на турнір. Для того, щоб уникнути участі двох команд з однієї країни, у випадку перемоги команди з країни-господарки у континентальному турнірі, місце чемпіона країни займав фіналіст континентального змагання. Саме через це чемпіон Японії 2007 року «Касіма Антлерс» не потрапив на турнір, оскільки інший японський клуб «Урава Ред Даймондс» виграв в тому ж сезоні Лігу чемпіонів АФК. Тому замість чемпіона країни у плей-оф грав фіналіст турніру іранський «Сепахан». Крім того, у новому форматі був ліквідований матч за п'яте місце.
Перебіг турніру ред.
Напередодні турніру ФІФА жорстоко критикували південноамериканські та інші світові (крім європейських) ЗМІ через те, що не дозволила включити аргентинській «Боці Хуніорс» у заявку Хуана Романа Рікельме, нібито через перевищення строків подачі заявок на включення нових футболістів. Південноамериканські ЗМІ розцінили це як порушення спортивної честі і прагнення допомогти європейському клубу «Мілан» — адже в разі перемоги на турнірі в черговий раз клубу Південної Америки європейці могли б «образитися», оскільки у Європі вважають, що їхня Ліга Чемпіонів — найсильніший клубний турнір світу. Результати клубного чемпіонату світу демонстрували, що південноамериканський клубний футбол по силі не поступається європейському, оскільки в усіх трьох попередніх змаганнях тріумфували саме представники Південної Америки.
На думку багатьох фахівців, «Бока Хуніорс» цілком могла б обіграти «Мілан» (2003 року ці ж суперники зустрічалися в Міжконтинентальному Кубку і гору взяла саме «Бока», але в післяматчевих пенальті), якби за них грав Рікельме. Також можна згадати досить неоднозначну поведінку суддів на самому турнірі: вилучення Фабіана Варгаса на 65-й хвилині півфінального матчу проти «Етуаль дю Сахель», у матчі, де «Бока» цілком домінувала над суперником, через що гравець не міг допомогти своїй команді у фіналі; незарахований м'яч у фіналі, забитий футболістами «Бока» в кінці першого тайму. Аргентинський клуб у підсумку поступився з рахунком 2:4.
Після перемоги «Мілана» в європейських ЗМІ піднялася істерична хвиля європейського патріотизму — в голосуваннях на багатьох спортивних сайтах у числі головних подій 2007 року, крім дійсно епохальних подій, включали як варіант і перемогу «Мілана» в цьому турнірі. А перемоги бразильських «Сан-Паулу» та «Інтернасьйонала» в попередніх турнірах і далі розглядаються в Європі як «неналаштованість» або «невмотивованість» «Ліверпуля» та «Барселони».
Учасники ред.
.svg)
| Команда | Конфедерація | Кваліфікація |
|---|---|---|
| Починають з півфіналу | ||
| «Бока Хуніорс»
|
КОНМЕБОЛ | Володар Кубка Лібертадорес (2007) |
| «Мілан»
|
УЄФА | Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (2006/07) |
| Починають з чвертьфіналу | ||
| «Етуаль дю Сахель»
|
КАФ | Переможець Ліги чемпіонів КАФ (2007) |
 «Пачука»
|
КОНКАКАФ | Кубок чемпіонів КОНКАКАФ (2006) |
| «Урава Ред Даймондс»
|
АФК | Переможець Ліги чемпіонів АФК (2007) |
| Починають з кваліфікації | ||
 «Сепахан»
|
АФК | Фіналіст Ліги чемпіонів АФК (2007)† |
 «Вайтакере Юнайтед»
|
ОФК | Переможець Ліги чемпіонів ОФК (2007) |
†Оскільки переможцем Ліги чемпіонів Азії став японський клуб, місце переможця Джей-ліги зайняв фіналіст Ліги чемпіонів Азії.
Стадіони ред.
Склади ред.
Кожна команда могла заявити по 23 футболісти, три з яких мають бути воротарями.
Судді ред.
| Конфедерація | Арбітр | Асистенти |
|---|---|---|
| АФК | .svg){kind=small} Марк Шилд Хіройосі Такаяма
|
Бен Вілсон Натан Гібсон
|
| КАФ |  Коффі Коджія
|
 Еваріст Менкуанде Селестін Нтагунгіра
|
| КОНКАКАФ | Марко Антоніо Родрігес
|
Хосе Луїс Камарго Педро Ребольяр
|
| КОНМЕБОЛ |  Хорхе Ларріонда
|
Маурісіо Еспіноса Мігель Ніевас
|
| ОФК | Пітер О'Лірі
|
Брент Бест Меттью Таро
|
| УЄФА |  Клаус Бо Ларсен
|
Білл Хансен Хенрік Сондербай
|
Турнір ред.
| Плей-оф | Чвертьфінали | Півфінали | Фінал | |||||||||||
| 7 грудня — Токіо | ||||||||||||||
| «Сепахан»
|
3 | 10 грудня — Тойота | ||||||||||||
| «Вайтакере Юн.»
|
1 | «Сепахан»
|
1 | |||||||||||
| 13 грудня — Йокогама | ||||||||||||||
| «Урава Ред Даймондс»
|
3 | |||||||||||||
| «Урава Ред Даймондс»
|
0 | |||||||||||||
| «Мілан»
|
1 | |||||||||||||
| 16 грудня — Йокогама | ||||||||||||||
| «Мілан»
|
4 | |||||||||||||
| 9 грудня — Токіо | ||||||||||||||
| «Бока Хуніорс»
|
2 | |||||||||||||
| «Етуаль дю Сахель»
|
1 | |||||||||||||
| 12 грудня — Токіо | ||||||||||||||
| «Пачука»
|
0 | |||||||||||||
| «Етуаль дю Сахель»
|
0 | |||||||||||||
| Матч за 3-тє місце | ||||||||||||||
| «Бока Хуніорс»
|
1 | |||||||||||||
| «Урава Ред Даймондс»
|
2 (4) | |||||||||||||
| «Етуаль дю Сахель»
|
2 (2) | |||||||||||||
| 16 грудня — Йокогама | ||||||||||||||
Результати ред.
Зазначений час — місцевий (UTC+9)
Плей-оф ред.
Чвертьфінали ред.
Півфінали ред.
Матч за 3 місце ред.
| Пенальті | |||
Нафха  Гезаль  Бен Нассер Трав'ї
|
2-4 | Вашингтон Абе Нагаї Хосогай
|
Фінал ред.
Статистика турніру ред.
Положення команд ред.
| Поз. | Команда | І | В | Н | П | ГЗ | ДП | РГ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | «Мілан»
|
2 | 2 | 0 | 0 | 5 | 2 | +3 |
| 2 | «Бока Хуніорс»
|
2 | 1 | 0 | 1 | 3 | 4 | −1 |
| 3 | «Урава Ред Даймондс»
|
3 | 1 | 1 | 1 | 5 | 4 | +1 |
| 4 | «Етуаль дю Сахель»
|
3 | 1 | 1 | 1 | 3 | 3 | 0 |
| 5 | «Сепахан»
|
2 | 1 | 0 | 1 | 4 | 4 | 0 |
| «Пачука»
|
1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | −1 | |
| 7 | «Вайтакере Юнайтед»
|
1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 3 | −2 |
Примітка: Матчі, що завершилися в додатковий час, вважаються як перемоги або поразки, тоді як матчі, що завершилися післяматчовими пенальті, вважаються як нічиї.
Бомбардири ред.
|
|
 |
.svg){kind=small}
Нагороди ред.
| Золотий м'яч | Срібний м'яч | Бронзовий м'яч |
|---|---|---|
| Кака ( «Мілан»)
|
 Кларенс Зеєдорф( «Мілан»)
|
Родріго Паласіо ( «Бока Хуніорс»)
|
| Приз за чесну гру | ||
| «Урава Ред Даймондс»
| ||
Посилання ред.
- Статистика турніру на сайті rsssf.com [Архівовано 5 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)