Клеомен I Еврисфенід — цар Спарти з династії Агіадів кінця 6 — початку 5 століття до н. е.

Клеомен I
дав.-гр. Κλεομένης Α΄ της Σπάρτης
Народився 6 століття до н. е.
Спарта, Sparta Municipalityd, Laconia Regional Unitd, Пелопоннес, Греція
Помер 490 до н. е.
Спарта, Sparta Municipalityd, Laconia Regional Unitd, Пелопоннес, Греція
·знекровлення
Країна Спарта
Діяльність правитель
Знання мов давньогрецька
Посада Царі Спарти
Рід Агіади
Батько Анаксандрід II
Брати, сестри Клеомброт, Леонід I[1] і Доріей
Діти Горго

Разом з співцарем Арістоном I скористався внутрішньою колотнечею в Мегарах, що настала там після повалення тиранії Феагена для укладання військово-політичного союзу з цим містом. Мегарська олігархія побоювалася впливу Афін, що бажали, що мегари стали членом Делоського морського союзу. В результаті Мегари між 519 і 515 роками до н.е. стали членом Пелопоннеського союзу, отримавши привілейований статус завдяки наявності потужного флоту.

519 року до н.е. під приводом захисту прабатьківщини Дориди вступив до Фокиди з наміром посилити вплив в Дельфах. Під час походу місто-держава Платеї в Беотії виступило з пропозицією стати членом Пелопоннеського союзу.Проте це небуло виконано внаслідок інтриг співцаря демарата.

У 510 році до н. е. повів спартанське войско в Аттику і допоміг вигнати Пісістратидів (за наполяганням Дельфійского оракула). Під час чвари між Клісфеном та Ісагором, Клеомен підтримував останнього і зайняв Афіни, але загальним повстанням змушений був відступити.

У 505/504 році до н.е. був одним з провідних організаторів першого конгресу Пелопоннеського союзу, що закріпив факт його існування, встановивши формулу утворення «лакедомяни і їх союзники».

У 494 році до н. е. Клеомен здобув велику перемогу під Сепеєю над аргосцями, наслідком якої стало приєднання міста-держави Фліунт до Пелопоннеського союзу. Останній став одним з небагатьох членів союзу, що мав потужну кінноту.

У 491 році до н. е. позбавив престолу свого товариша за царською владою — Демарата. У Спарті виникла сильна партія проти Клеомена. Він утік до Фессалії, потім в Аркадію, де підбурював місцевих мешканців до війні зі Спартою. Спартанців закликали його назад, але незабаром після повернення Клеомен, і раніше, на свідченнями Геродота, не зовсім нормальний, оскаженів, та вбив сам себе.

Джерела ред.


  1. Любкер Ф. Cleomenes // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 299–300.