Клаффон
Клаффон (д/н — бл. 500) — король лангобардів.
| Клаффон | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер |
бл. 500 Ругіланд |
| Діяльність | монарх |
| Титул | король лангобардів |
| Термін | 490—500 роки |
| Попередник | Ґодеок |
| Наступник | Тато |
| Конфесія | язичництво |
| Рід | династія Летінгів |
| Батько | Ґодеок |
| Діти | Тато |
Життєпис ред.
Син короля Ґодеока. Про нього відомо з трактату «Походження народу лангобардів» і з праці «Історія лангобардів» Павла Диякона. Але в цих історичних джерелах про правління Клаффона не повідомляється жодних подробиць. Відомо тільки про те, що в той час лангобарди проживали на території колишньої римської провінції Норик. Ймовірно, саме під орудою Клаффона вони зайняли цю територію після поразки Одоакра у війні з остготським королем Теодорихом Великим. Помер король близько 500 року. Йому спадкував син Тато.
Джерела ред.
- Paul Diacre, Histoire des Lombards: présentation et traduction par François Bougard. Brepols, Collection Miroir du Moyen Âge, 1994, p. 23. (ISBN 2503503195)
- Jörg Jarnut. Storia dei Longobardi. Torino, Einaudi, 2002. ISBN 8846440854
- Sergio Rovagnati, I Longobardi (Milano, Xenia 2003)