Класи світності зір — класифікація світності зір за їх абсолютними зоряними величинами.

Діаграма спектральний классвітність (Діаграма Герцшпрунга — Рассела), фіолетовими лініями позначені класи світності

Класи світності зір встановлюють за непрямими ознаками: оскільки видима зоряна величина залежить від відстані до зорі, то абсолютна зоряна величина визначається за особливостями спектру, залежними від температури (про яку можна судити з гарвардського спектрального класу зорі), щільності та протяжності атмосфери зорі (залежать, у свою чергу від її маси та будови), що впливають на відносні інтенсивності низки спектральних ліній іонізованних елементів. Так, наприклад, у спектрах зір-гігантів лінії іонізованних елементів посилені, а всі інші лінії звужені, у спектрах білих карликів лінії вкрай розширені.

Оскільки одному й тому самому гарвардському спектральному класу можуть відповідати зорі з однаковою температурою фотосфери, але різних класів світності (тобто відрізняються на порядки за світностями), було розроблено йєркську спектральну класифікацію з урахуванням світності (МКК). Відповідно до цієї класифікації зірці приписують гарвардський спектральний клас і клас світності. Таким чином, якщо гарвардська класифікація визначає абсцису діаграми Герцшпрунга — Рассела, то Єркська — розташування зорі на цій діаграмі. Додатковою перевагою Єркської класифікації є можливість за виглядом спектру зорі оцінити її світність і, відповідно, за видимою величиною — відстань (метод спектрального паралаксу).

Зорі однакових (або близьких) класів світності утворюють на діаграмі Герцшпрунга — Рассела послідовності (гілки), наприклад, гілку червоних гігантів або білих карликів.


Розрізняють такі класи світності:

'Клас ' Назва Абс. зор. величини MV
0 Гіпергіганти
Ia+ Найяскравіші надгіганти -10
Ia Яскраві надгіганти -7,5
Ib Нормальні надгіганти -4,7
II Яскраві гіганти -2,2
III Нормальні гіганти +1,2
IV субгіганти +2,7
V Карлики головної послідовності +4
VI Субкарлики +5...+6
VII Білі карлики +13...+15

Див. Також ред.