Класове співробітництво
Класове співробітництво — принцип соціальної організації, заснований на вірі в те, що поділ суспільства на ієрархію соціальних класів є позитивним і суттєвим аспектом цивілізації.
Фашистські погляди ред.
Класове співробітництво є однією з основних основ соціальної архітектури в фашизмі. За словами Беніто Муссоліні, фашизм "стверджує безповоротну, плідну і доброчесну нерівність людей".[1] З урахуванням цієї передумови фашисти дійшли висновку, що збереження соціальної ієрархії відповідає інтересам усіх класів, і тому нижчий клас і вищий клас повинні співпрацювати в його обороні. І нижчі, і вищі класи повинні приймати свої ролі та виконувати свої відповідні обов'язки. Тут поняття класів не відноситься до класової теорії Карла Маркса.
У середині 30-х pp. майже всі італійці стали членами корпорацій, в яких забезпечувалося класове співробітництво.[2]
У фашистській думці принцип класової співпраці поєднується з сильним ультранаціоналізмом. Стабільність і процвітання нації розглядалися як кінцева мета співпраці між класами.
Комуністичні погляди ред.
Ідеологічно та принципово комуністи виступають проти класової співпраці, виступаючи за класову боротьбу і взагалі виступаючи за безкласове суспільство.
Враховуючи те, що вчення про класову боротьбу закликає нижчі класи скинути правлячий клас і існуючий соціальний порядок з метою встановлення рівності, вчення про класову співпрацю спонукає їх прийняти нерівність як частину природного стану речей і зберегти соціальний порядок. Крім того, воно стверджує, що держава самостійно "примирює" класові антагонізми в суспільстві і що боротьба, яка породжує комунізм, може бути узгоджена.
Деякі марксисти використовують термін "класове співробітництво" як принизливий термін, що описує організації робочого класу, які не проводять класової боротьби. У цьому сенсі термін повторює конотацію з колабораціонізму.
В той же час, проте, комуністи не обов'язково відкидають всі союзи між класами. Деякі комуністи стверджують, що в країні з великим селянським населенням перехід до комунізму може бути здійснений союзом двох класів, селянства та пролетаріату, об'єднаних проти буржуазного класу.[3][4] В Конституції СРСР 1977 року заявлено: "Зміцнилися союз робітничого класу, колгоспного селянства і народної інтелігенції, дружба націй і народностей СРСР".[5]
Мао Цзедун у «концепції нової демократії» закликає "селянство, пролетаріат, дрібну буржуазію і національні та патріотичні елементи з буржуазії колективно діяти для побудови соціалістичного суспільства".
Теорія еліти Дмитра Донцова ред.
В своїй теорії Дмитро Донцов висуває тези, що без провідної касти не існує суспільства, і що відсутність касти «луччих людей» по суті веде до занепаду нації.[6] Таким чином він виділяє дві касти: касту «володарів» і касту «плебеїв» і робить такий висновок: ще до половини XIX століття українство втілювало ідею ієрархічності, кастового укладу суспільства як непорушне правило національного життя.[6] Для підтримки своїх тез Донцов апелює до Шевченка, до Лесі Українки, до М. Міхновського і ін. Поділ на касти Донцов вважає не за соціальним, а за психологічним чинником, що можна означити як ідеологію Третього шляху, котра підкреслює протидію як комунізму, так і капіталізму, а її політики не знаходяться посеред сіро-ліберальних тенденцій і мають претензії до націоналізму. Хоча він і не став членом Організації українських націоналістів, його праці послужили натхненням для так званого інтегрального націоналізму.
Свого часу Всеукраїнська націоналістична організація орденського типу «Тризуб» імені Степана Бандери неодноразово виступала з критикою і несприйняттям так званого соціал-націоналізму.[7][8][9][10][11]
|
Так, дійсно, серед претендентів на президентське крісло на цих виборах українських націоналістів немає. І це говорю не тільки я чи мої побратими-тризубівці, але і сам шановний пан Олег. Він завжди наголошує, що є соціал-націоналістом, а його партія, колишня СНПУ, а тепер „Свобода” є соціал-націоналістичним об'єднанням.[12] | 
|
— Інтерв'ю з Головним командиром ВО „Тризуб” ім. С.Бандери полковником Дмитром Ярошем, 2010 рік | ||
Примітки ред.
- ↑ The Doctrine of Fascism". Enciclopedia Italiana. Rome: Istituto Giovanni Treccani. 1932.
- ↑ Алексеев Ю. М., Вертегел А. Г., Казаков О. О. Всесвітня історія Навчальний посібник / К: Каравела, 2006.- 240 c. (див. розділ: 2.3.5. Італія в 1918-1939 pp.)
- ↑ V. I. Lenin (January 23, 1923). "How We Should Reorganise the Wokers' and Peasants' Inspection [Архівовано 15 Липня 2018 у Wayback Machine.]"
- ↑ Соціально - економічні відносини між містом та селом в роки НЕПУ: сучасна історіографія [Архівовано 3 Серпня 2018 у Wayback Machine.] / Історія: Збірник праць politics.ellib.org.ua
- ↑ КОНСТИТУЦІЯ (ОСНОВНИЙ ЗАКОН) СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК від 07.10.77 [Архівовано 3 Серпня 2018 у Wayback Machine.] zakon5.rada.gov.ua
- ↑ а б Донцов Д. Де шукати історичних традицій. Дух нашої давнини. – Київ: МАУП. – 2005. – (стор.: 285, 264)
- ↑ Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ КАТОЛИЦЬКА ДОКТРИНА І „РАДИКАЛЬНИЙ НАЦІОНАЛІЗМ” [Архівовано 3 Серпня 2018 у Wayback Machine.] old.banderivets.org.ua
- ↑ Ігор Загребельний Аналітика Католицька доктрина і «радикальний націоналізм». Архів оригіналу за 3 Серпня 2018. Процитовано 3 Серпня 2018.
- ↑ Архів статей Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назовуться. Мт.5:9 Політичний референт ВО „Тризуб” ім. С.Бандери підполковник Іван СУТА. Степан Бандера: „ІДЕЙНУ ЗБРОЮ ВОРОГА ВІДКИНУТИ ТОТАЛЬНО…”. Архів оригіналу за 3 Серпня 2018. Процитовано 30 Березня 2022.
- ↑ Микола КОХАНІВСЬКИЙ НІЧОГО НЕ ЗМІНИТЬСЯ, ПОКИ СИСТЕМА ІСНУЄ [Архівовано 3 Серпня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Українська революція: xxi століття - ВО "Тризуб" ім. С.Бандери [Архівовано 3 Серпня 2018 у Wayback Machine.] 14 жовтня 2009 р
- ↑ ВИБОРИ 2010 Інтерв'ю з Головним командиром ВО „Тризуб” ім. С.Бандери полковником Дмитром Ярошем