Кир Молодший (після 424 до н. е. —401 до н. е.) — політичний та військовий діяч Стародавньої Персії.

Кир Молодший
Народився після 424 до н. е.
Помер 401 до н. е.
Кунакс
·смертельне поранення
Національність давній перс
Діяльність офіцер
Титул сатрап
Посада сатрап
Конфесія зороастризм
Рід Ахеменіди
Батько Дарій II
Мати Парісатида I
Брати, сестри Аместрісd, Артаксеркс II, Остан і Аместрісd
У шлюбі з Aspasia the Youngerd

Життєпис ред.

Походив з династії Ахеменідів. Був сином Дарія II, царя царів, та Парісатіди I. Завдяки підтримці матері у 408 році до н. е. отримав посаду сатрапа Лідії, Мізії, Каппадокії та Фригії, а також посаду карана (військового очільника Малої Азії), потіснивши впливового сатрапа Тіссаферна. У 407 році до н. е. надав суттєву фінансову допомогу спартанському військовику Лісандру, який боровся з Афінами під час Пелопоннеської війни.

З огляду на малий вік не мав можливості зайняти трон після смерті батька у 404 році до н. е., тому поступився старшому брату Артаксерксу II.

Стосовно подальших політичних подій існуються різні відомості. За однією версією, спираючись на значні володіння та кошти, Кир Молодший став готуватися до захоплення трону, за іншими — був обвинувачено Тіссаферном перед Артаксерксом II, що нібито Кир зазіхнув на престол царя царів. Артаксеркс II рушив на Кира військом, тому той змушений був захищатися. Свінесій, цар Кілікії, зайняв подвійну політику по відношенню до Кира. Він дав йому багато грошей і в той же час послав одного зі своїх синів попередити Артаксеркса.

Кир Молодший вирішив спертися не лише на своїх перських підлеглих, але і на грецьких найманців. В цей час з Греції був змушений втекти приречений на страту спартанський стратег Клеарх, який був досвідченим військовим. Останній на кошти Кира зібрав військо у 10 тис. 400 гоплітів, 2500 пельтастів. У відповідь Артексеркс II 100 тис. вояків з 150 колісницями.

Навесні 401 року до н. е. Кир Молодший зібрав своє військо біля Сард і пішов з ним до Тари під приводом вигнання пісідів. В Іссі до Кира прибуло 35 кораблів з Пелопоннесу та 25 з Ефеса, якими командував єгиптянин Тамос, один з друзів перського царевича. До війська повсталого приєдналися також 400 грецьких гоплітів, які відпали від Аброкома, перського сатрапа Сирії.

3 вересня 401 року до н. е. війська зустрілися біля Євфрату в 82 км на північ від Вавилона (сучасна місцевість Тель Акар Кунейсі), яка відома як битва при Кунаксі. Кир намагався прорватися до місця, де знаходився Артаксеркс II. Киру Молодшому вдалося зарубати кількох охоронців царя, поранити його коня. Останній звалився на камені, проте Кира закидали дротиками кіннотники-бактрійці. Пронизаний кількома дротиками, Кир відбивався від ворогів. Але один з сатрапів царя вразив його своїм списом. Киру Молодшому відрубали голову і піднесли її Артаксерксу II.

Джерела ред.

  • William Smith, Cyrus the Younger, in Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1870.
  • Edmond Lévy, La Grèce au ve siècle de Clisthène à Socrate, Paris, Seuil, coll. " Points Histoire / Nouvelle histoire de l'Antiquité ", 1995 (ISBN 2-02-013128-5).
  • Pierre Briant: From Cyrus to Alexander: A History of the Persian Empire. Winona Lake 2002.