Кизляр
Кизля́р (кум. Къызыл-яр[1], рос. Кизляр) — населений пункт у Республіці Дагестан, розташований у північно-західному Прикаспії.
| місто Кизляр | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Дагестан | ||||
| Код ЗКАТУ: | 82430000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 82730000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1735 | ||||
| Статус міста | 1785 | ||||
| Населення | 48 102 (2015) | ||||
| Площа | 30 км² | ||||
| Поштовий індекс | 368830–368833 | ||||
| Телефонний код | +7 87239 | ||||
| Географічні координати: | 43°51′00″ пн. ш. 46°43′00″ сх. д. / 43.850000000027776536626334° пн. ш. 46.7166666666947776320739649° сх. д.Координати: 43°51′00″ пн. ш. 46°43′00″ сх. д. / 43.850000000027776536626334° пн. ш. 46.7166666666947776320739649° сх. д. | ||||
| Вебсторінка | mo-kizlyar.ru | ||||
| Мапа | |||||
  Кизляр  Кизляр | |||||
|
| |||||
|
| |||||
_(1842).png)
Назва походить від тюркських слів «кизил» + «яр» («червоний яр», «червоний обрив»).
Кизляр — центральний населений пункт та адміністративний центр Кизлярського району
Населення ред.
Населення міста та його національний склад за даними переписів:[2]
| 1897 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2010 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| росіяни | 23,1 % | 74,1 % | 79,9 % | 76,6 % | 75,1 % | 62,3 % | 48,6 % | 40,5 % |
| аварці | 0,4 % | 0,1 % | 0,4 % | 2,0 % | 4,1 % | 8,7 % | 15,4 % | 19,9 % |
| даргинці | 1,2 % | 0,6 % | 1,0 % | 2,5 % | 3,1 % | 6,1 % | 11,7 % | 14,5 % |
| кумики | 10,3 % | 1,7 % | 1,0 % | 2,1 % | 3,1 % | 4,2 % | 5,0 % | 5,5 % |
| лезгини | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,6 % | 1,2 % | 2,9 % | 4,0 % | 4,9 % |
| лакці | 1,2 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,7 % | 1,1 % | 1,7 % | 3,2 % | 3,6 % |
| вірмени | 48,4 % | ~ 20 % | ~10 % | 2,1 % | ||||
| рутульці | - | - | - | - | 0,1 % | 0,7 % | 1,3 % | 1,7 % |
| табасарани | - | - | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,9 % | 1,3 % | 1,7 % |
| азербайджанці | 0,1 % | 0,5 % | 1,6 % | 1,1 % | 2,0 % | 1,8 % | 1,6 % | |
| ногайці | 2,7 % | 0,5 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,4 % | 1,0 % | 1,4 % | 1,2 % |
| чеченці | 0,2 % | 0,4 % | 0,5 % | 0,6 % | 1,1 % | 0,8 % | ||
| населення | 7 282 | 24 025 | 25 573 | 29 745 | 30 773 | 39 151 | 48 457 | 48 984 |
Мандрівники, що відвідали Кизляр ред.
- Йоганн Гюльденштедт, 1770—1773.
- Самуїл Готліб Гмелін, 1770-ті роки
- Петер-Симон Паллас, 1770-ті роки
Культура й пам'ятки ред.
- Краєзнавчий музей імені Петра Багратіона, уродженця міста;
- Будівля колишньої Міської управи — пам'ятка архітектури, музей;
- Некрасівське городище II—III ст. до Р. Х. (в околицях міста)
- Городище «Тристінного містечка» XVI ст. (біля ст. Крайнівка).
Роль в історії визвольних рухів Кавказу ред.
Через географічне розташування Кизляр завжди відігравав значну роль у розподілі сил під час багатьох кавказьких війн. 1996 року (9—18 січня) Кизляр став відомим всьому світові через військову операцію загону Салмана Радуєва[3][4], після якої російські війська змушені були вийти з Чечні і загалом Північного Кавказу, тобто сталася незаперечна перемога військ Чеченської республіки Ічкерія.
Докладніше див.: Криза заручників у Кизляр-Первомайському (1996)[en].
Уродженці ред.
- Багратіон Петро Іванович (1765—1812), російський генерал
- Мірзаєв Расул Рабаданович (* 1986) — російський спортсмен, чемпіон світу з бойового самбо.
Примітки ред.
- ↑ Географические названия мира: Топонимический словарь. — М: АСТ. Поспелов Е. М. 2001
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 Травня 2012. Процитовано 11 Січня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Інтерв'ю Радуєва. Архів оригіналу за 8 Вересня 2013. Процитовано 25 Серпня 2013.
- ↑ Елена МАГЛЕВАННАЯ. Герой Первомайского Салман Радуев // Інтернет-журнал «Кругозір». Архів оригіналу за 23 Червня 2012. Процитовано 25 Серпня 2013.
Посилання ред.
- Поштовий індекс для Регіон 3: Кизляр/Kizlyar [Архівовано 11 Січня 2014 у Wayback Machine.]
- Прогноз погоди в місті Кизляр [Архівовано 11 Січня 2014 у Wayback Machine.]
- Покажчик географічних назв Азії: Кізляр non Кизляр [Архівовано 11 Січня 2014 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Республіка Дагестан — Офіційний сайт (рос.)
- Сайт уряду Республіки Дагестан [Архівовано 12 Травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ресурс по дагестанській культурі, дагестанська музика і відео (рос.)
- Сайт про Дагестан [Архівовано 10 Березня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Портал ЗМІ мовами народів Дагестану [Архівовано 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]