Кедровий сланець
Кедро́вий сла́нець[1], кедр-стелю́чка[2], сосна сланка́ (Pinus pumila) — сланкий чагарниковий вид роду сосна родини соснових. Сланка форма росту зумовлена суворими умовами зростання.
| Кедровий сланець | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Соснові (Pinaceae) |
| Рід: | Сосна (Pinus) |
| Підрід: | P. subg. Strobus |
| Секція: | P. sect. Quinquefoliae |
| Підсекція: | P. subsect. Strobus |
| Вид: | Кедровий сланець (P. pumila)
|
| Біноміальна назва | |
| Pinus pumila | |
| |
Опис ред.
Кущ, або невисоке деревце, виростає 1—3 м у висоту, також як виняток — до висоти 5 м[1]. Хвоїнки довжиною 4—6 см зібрані в пучки по п'ять[1]. Шишки до 6 см завдовжки, несуть між лусками насіння — невеликі їстівні горішки. Росте повільно. Може зростатися із сусідніми деревами придатковими коренями та гілками[1]. Утворює непролазні хащі, подібні до криволісь гірської сосни в Карпатах.
Життєва форма ред.
Ця низькоросла сосна має властивість полягати в холодну пору року, щоб сховатись під сніговим покривом та уникнути несприятливого впливу погодних умов. Навесні гілки випростовуються і ростуть ортотропно. Такі властивості мають і інші стелюхи. Цикл полягання і випростовування пагонів кедрового сланця описаний російським письменником-дисидентом Варламом Шаламовим в оповіданні СТЛАНИК [Архівовано 28 липня 2013 у Wayback Machine.][3]
Поширення ред.
Росте в горах до висот 2000 м над рівнем моря.
Країни зростання: Китай (провінції: Хейлунцзян, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія), Японія, Корея (Корейська Народно-Демократична Республіка, Республіка Корея), Монголія, Росія. В Росії поширена на території Чукотки, Якутії, Сахаліну, Камчатки, в Магаданській і Амурській областях і в Хабаровському краї, заходячи місцями за полярне коло.
Значення ред.
Кедровий сланець — цінна ґрунтозахисна рослина; дає корм і притулок взимку промисловим звірам, особливо вивіркам, соболям та ведмедям[1]. Хвоя багата на вітамін С, в давнину використовувалась як засіб проти цинги. З насіння сланцю одержують ефірні олії, з деревини скипидар, смоли[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е Кедровий сланець // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Бєлозоров С. Т., 1972.
- ↑ Шаламов Варлам Тихонович. СТЛАНИК// из цикла «Калымские рассказы». Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 8 грудня 2020.
Література ред.
- Бєлозоров С. Т. Євразія // Географія материків. — К. : Радянська школа, 1972. — 369 с.
Посилання ред.
- Conifer Specialist Group [Архівовано 13 травня 2012 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про родину соснові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |