Квітник
Квітники́ — частина земельної ділянки (серед газонів або окрема), на якій вирощують квіти за різноманітними композиціями, з використанням каміння (альпійські гірки), штучних водоймищ тощо.
Квітники служать для відпочинку й прикраси і залежно від конфігурації ділянки можуть бути різної форми — квадратні, овальні, округлі, прямокутні тощо. Квітник включає певні елементи: квіткові насадження різної форми, доріжки, газон. Класичним вважається співвідношення цих елементів 3:5:8[1].
При створенні квітника використовують різні форми квіткових насаджень: клумби, рабатки, групи, бордюри, міксбордери і одиночні посадки.
Типи квітників ред.
Декоративний город ред.
Декорати́вний горо́д — ділянка з грядками строгої форми, на яких вирощують городину і декоративні рослини. Гряди звичайно мають бордюр з стриженого самшита. Сукупність гряд створює візерунок (зазвичай симетричний). Доріжки в декоративному городі зазвичай прямі, вкриті гравієм. Вперше такого типу квітники з'явились у Франції.
Клумба ред.
Клу́мба (англ. clump — «група дерев, кущів»)[2] — це фігурна квіткова грядка; ділянка в формі геометричної фігури, круга, овала, квадрата, іноді прямокутника або зірчаста, в діаметрі від 0,75 до 6 м і більше[1]. Поверхня її завжди трохи опукла з ухилом 5-10°, тобто на кожен метр довжини радіуса поверхня піднімається на 5-15 см[1]. Влаштовують клумби на тлі газону. Одночасно вони можуть бути деталлю або центром квітника[1]. Рослини на клумбі саджають так, щоб вони утворювали візерунок або малюнок. Для оформлення клумб використовують малі архітектурні форми.
Рабатка ред.
Раба́тка — квіткова грядка, що має форму смуги шириною зазичай від 0,5-1,0-1,25м (іноді ширше), а довжина 4-8 м і більше[1]. Різновид партера. При цьому довжина рабатки повинна бути більшою за її ширину не менше ніж утричі. Поверхня її завжди рівна, лише злегка піднесена до центру, щоб не було застою води[1]. Якщо передбачається, що у рабатки буде односторонній огляд, то різновисокі рослини розташовують на ній «східцями», якщо ж у рабатки буде двосторонній огляд, то найвищі рослини розташовують в центрі. Рабатки з багаторічними рослинами використовують як рамку квітник, розміщують уздовж доріжок або будівель[1].
Група ред.
Група — частина квітника, що представляє невелику кількість рослин одного виду або сорту, висаджених близько один від одного[1]. Рослин має бути не менше 3-5; іноді групу складають з декількох (2-3) видів рослин, що поєднуються по висоті, забарвленні й іншими ознаками[1]. Група може бути висаджена на тлі газону або бути елементом квітника.
Міксбордер ред.
Міксбо́рдер (від англ. mix — «змішувати» и border — «межа») — витягнутий квітник, багатогрупові і багаторядні змішані посадки декоративних рослин (багаторічників, дворічників і річників) розташовані у вигляді природних груп біля стін, будинків, по краю більш високих посадок[1]. Для міксбордерів рослини підбирають у такому асортименті, щоб вони цвіли з ранньої весни до заморозків. В міксбордері присутні як деревні рослини, так і трав'янисті. Висота рослин поступово повинна збільшуватися з боку перегляду від низьких до більш високих[1]. По краю міксбордер облямовують бордюром[1]. У міксбордерах, що займають частіше сонячне місце розташування, висаджують світлолюбні рослини[1]. Якщо міксбордер з однієї сторони обмежений дорогою (доріжкою), а з другої — стіною (огорожею), то низькорослі рослини саджають вздовж дороги, а найвищі — вздовж стіни (найвищими можуть бути також ліани, що обвивають стіну); рослини в центрі мають проміжну висоту. Вважається, що ширина міксбордера не повинна, більше ніж в півтора рази, перевищувати висоту найвищої рослини. Такого типу квітники вперше з'явилися в Англії.
Бордюр ред.
Бордюр — частина квітника, оздоблює посадки квіткових і деративно-листяних одно- або багаторічних рослин по контуру клумби, уздовж лінії доріжки, рабаток, газону, алей[1]. Вони надають оформленню квітника закінченість. Бордюри влаштовують з квітучих або листяно-декоративних килимових, одно-або багаторічних низькорослих (до 20 — 30 см) рослин[1].
Поодинокі посадки (солітер) ред.
Поодиноко посаджену рослину на газоні в декоративному садівництві називають солітером[1]. Як солітера використовують рослини, що володіють ефективними декоративними властивостями: великими гарної форми квітками, орнаментальним листям, високим стеблом або компактною будовою куща. Найчастіше для цієї мети придатні півонії, дельфініуми, диклитра, жоржини, флокс волотистий, мальва, декоративна капуста, рицина та ін[1].
Палісадник ред.
Паліса́дник (від фр. palissade — «огорожа») — обгороджена ділянка між будинком і дорогою. Зазвичай розділяється доріжкою, що веде до входу в дім, а в стильовому рішенні така ділянка залежить від архітектури будинку. Композиція палісадника часто має за основу дві домінантні рослини, що ростуть по різним сторонам доріжки, і кілька дрібних рослин, що доповнюють композицію.
Партер ред.
Парте́р (фр. parterre — «квітник» від par terre — «на землі»), або орнаментальний квітник — ділянка, на якій вирощують декоративні рослини, що утворюють візерунок (орнамент, арабеску). Один з найстаріших видів квітників: партери з'явились в часи Тюдорів.
Композиція з хвойних рослин ред.
Компози́ція з хво́йних рослин — ділянка, на якій переважають хвойні рослини. Для різноманітності до них звичайно додають листопадні кущі (особливо яскраво забарвлені) і трав'янисті рослини.
Рокарій ред.
Рока́рій (кам'янистий сад) — ділянка, значну частину поверхні якої займають відносно крупні камені. В рокарії вирощують низькорослі рослини: кущики (особливо з родини Вересові), рослини, що стеляться, подушковидні рослини. Використовують звичайно лише одну породу каменя. Камені викладають паралельними лініями або в природному («хаотичниму») стилі.
Альпійська гірка ред.
Альпі́йська гі́рка, або альпіна́рій — ділянка, на якій вирощують рослини, характерні для альпійського і субальпійського пояса, а також рослини-літофіти. Зазвичай в середині альпійської гірки встановлюють великий камінь, що символізує гірську вершину, навколо нього розміщують камені меншого розміру, між ними висаджують рослини. Іноді для альпійськіх гірок використовують не лише гірські, але й інші рослини, схожі на гірські.
Водний квітник ред.
Во́дний квітни́к — ділянка з водоймою. Зазвичай складається з оздобленої камінням невеликої водойми, в якій ростуть водні рослини, а також з прибережних рослин, доріжки до водойми та лави.
Квітник в сільському стилі ред.
Квітник в сільському стилі (квітник в стилі кантрі) — територія, схожа на природну ділянку сільської місцевості. В квітниках даного типу зазвичай присутні також національні елементи: в Англії, наприклад, подібні квітники часто розбивають на фоні цегляної стіни.
Піднесений квітник ред.
Піднесений квітник — елемент садового дизайну, квітник, який організується дещо вище рівня ґрунту. Обмежений стінками або бортиками, для облаштування яких використовують різні матеріали: природний камінь (блоки з пісковику, доломіту, туфу або більш щільних порід, плитняк-пластушка), цегла, клінкер, дерев'яний брус або оциліндрованні колоди, габіонні сітки, заповнені щебенем, кам'яними блоками або керамічними елементами.
Квітковий годинник ред.
Квітковий годинник — ділянка з дуже специфічним підбором рослин, які відкривають і закривають свої квіти послідовно, кожна рослина — в свій час. Найбільші у світі квітковий годинник знаходиться в центрі Києва, на схилі вулиці Інститутської біля Майдану Незалежності.[3]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Квітник |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев : Урожай, 1985. — с.664, ил. Тираж 120 000 екз.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 16 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Література ред.
- Вадченко, Ніна (2009). Золота енциклопедія сучасного квітництва. Донецьк: БАО. с. 384.
- Олєйнікова, О.М. (2010). Садові декоративні рослини. Харків: Веста. с. 144.
- Ондра, Нэнси Дж. Цветники и клумбы из многолетников : 52 схемы посадки / Нэнси Дж. Ондра ; пер. с англ. Ю. Пономаренко ; худож. Беверли Дункан. – Харьков ; Белгород : Клуб семейного досуга, 2015. – 175 с. (рос.)
- Растения: иллюстрированная энциклопедия : 1000 интересных фактов / текст А. Климов. – Харьков ; Белгород : Клуб семейного досуга, 2014. – 319 с. (рос.)
- Серикова, Г. Современный ландшафтный дизайн сада: виды растений, планы, обустройство, советы / Галина Серикова ; фото В. Водяницкий ; худож. Е. Романенко. – Харьков ; Белгород : Клуб семейного досуга, 2014. – 141 с. (рос.)
- Экермайер, М. Заборы, дорожки, ступени, въезды и другие проекты для сада из камня, кирпича и плитки / Манфред Экермайер ; пер. с нем. А. Гусаковой. – Харьков ; Белгород : Книжный Клуб семейного досуга, 2014. – 126 с. (рос.)
- Вельш, В. Ваш идеальный сад / Бригитте Вельш ; пер. с нем. Алены Поздняковой. – Харьков ; Белгород : Клуб семейного досуга, 2013. – 141 с. (рос.)
- Маурер, Р. М. Декоративне розсадництво: навч. посіб./ Р. М. Маурер . – Вінниця: Нова книга, 2007. – 264 с. (рос.)
| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (Жовтень 2012) |