Ка-22 (Проект «X») (за класифікацією НАТО: «Hoop» — Обруч) — радянський гвинтокрил поперечної схеми, розроблений в ОКБ ім. Камова в 1960 році. Конструкція складається з двох тримальних гвинтів і двох турбогвинтових двигунів (конструкції Олександра Івченка) потужністю 4300 кВт (5900 к. с.). Польотна маса складає 37 тонн.

Ка-22
Ка-22 у двох проєкціях
Тип гвинтокрил
Розробник СРСР СРСР ОКБ «Камов»
Виробник СРСР СРСР Ухтомський вертолітний завод, Ташкентський авіазавод
Перший політ 15 серпня 1959
Початок експлуатації 1961
Статус знятий з виробництва
Основні експлуатанти СРСР СРСР Військово-повітряні сили СРСР
Виготовлено 4
Вартість розробки 25,5 млн карбованців

CMNS: Ка-22 у Вікісховищі

7 жовтня 1961 року Ка-22 офіційно встановив зареєстрований світовий рекорд швидкості для гвинтокрилів — 356,3 км/год, екіпаж Д. К. Єфремова. У випробувальних польотах гвинтокрил розвивав швидкість 370 км/год[1].

Історія ред.

 
Ка-22.
 
Ка-22 на поштовій марці Росії.

У розпал холодної війни у Збройних сил СРСР виникла необхідність у швидкісному транспортуванні оперативно-тактичних балістичних ракет разом з пусковими установками в недоступну місцевість. Створити літальні апарати для виконання цього завдання належало конструкторським бюро Михайла Міля та Миколи Камова. КБ Міля розробляло вертоліт традиційної одногвинтової схеми з хвостовим гвинтом — Мі-6; КБ Камова ухвалило рішення про розробку гвинтокрила з двома тримальними гвинтами на базі фюзеляжу літака Лі-2. Відповідна постанова уряду СРСР вийшла в 1954. У 1956 році технічні вимоги були уточнені — літальний апарат повинен був перевозити вантаж вагою до 5 тонн на відстань майже 700 км, а 4 тонн — до 1500 км з максимальною швидкістю не менше 400 км/год.

Перший Ка-22 був переданий на статичні випробування в ЦАГІ в 1957; перший льотний екземпляр, побудований на заводі № 938, поступив на льотно-випробувальну станцію ОКБ восени 1958. Доопрацювання машини затягнулося і перші льотні випробування в режимі вільного висіння відбулися тільки в червні 1959.

Перший політ Ка-22 був здійснений 20 квітня 1961 екіпажем у складі пілотів Д. К. Єфремова і В. М. Євдокимова, бортмеханіка Є. І. Філатова, експериментатора Ю. І. Ємельянова та провідного інженера В. Б. Апьперовіча. Під час польоту було виявлено флаттер[ru] лопатей тримальних гвинтів, який призвів до відриву півтораметрового шматка від лівого гвинта. З великими труднощами пошкоджений гвинтокрил вдалося посадити поперек злітно-посадкової смуги. Під час випробувань постійно виникали технічні проблеми — довелося замінити двигуни й редуктори, змінити напрямок обертання тримальних гвинтів. 23 вересня 1961 льотчик-випробувач Ю. О. Гарнаєв[ru] виконав перший політ на серійному Ка-22 по колу на висоті 1000 м зі швидкістю 200 км/год.

24 листопада 1961 Ка-22 встановив світовий рекорд вантажопідйомності для гвинтокрилів: вантаж в 16 485 кг був піднятий на висоту 2557 м[1].

28 серпня 1962 о 11:20 при заході на посадку на аеропорт Жосали під час перегонки з Ташкента в Москву для проходження випробувань Ка-22 з номером 01-01 завалився вліво, перекинувся і зіткнувся з поверхнею землі. Весь екіпаж (7 осіб на чолі з командиром екіпажу льотчиком-випробувачем Д. К. Єфремовим) загинув. Причиною катастрофи став розрив троса системи управління.

16 липня 1964 під час випробувального польоту в Підмосков'ї також зазнав катастрофи гвинтокрил під номером 01-03, увійшовши в круте піке після неконтрольованого повороту вправо. Спроби екіпажу вирівняти машину призвели до відриву правої мотогондоли і подальшого руйнування гвинтокрила. У катастрофі загинули пілот С. Г. Бровцев і технік А. П. Рогов.

Ка-22 виявився вкрай складним в керуванні, не схожим ні на вертоліт, ні на літак. Тому було прийнято рішення не пускати Ка-22 в серійне виробництво, а прийняти на озброєння вертоліт Міля (Мі-6). Проект був закритий; дві інші машини — 01-02 і 01-04 — утилізовані (з 4 машин дотепер не вціліла жодна, останній готовий на 90 % Ка-22 знищили на Ташкентському авіаційному заводі наприкінці 1990-х років після кількох спроб прилаштувати його в музеї).

З тих пір в СРСР гвинтокрилів не створювали, однак роботи з цієї тематики велися, і в 1972 при КБ Міля виник проект конвертоплана Мі-30.

Тактико-технічні характеристики ред.

Технічні характеристики ред.

Льотні характеристики ред.

Див. також ред.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. а б Ка-22 Двигатели. Размеры. Вес. История. Дальность полета (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2018.