Катерина Болонська
Катерина Болонська або Катерина де Вігрі (італ. Caterina da Bologna або італ. Caterina de' Vigri , Болонья 8 вересня 1413-Болонья, 9 березня 1463) — засновниця і перша абатиса Клариссинського монастиря Корпус Доміні (Corpus Domini — Тіло Христове) в Болоньї. Свята, була канонізована папою римським Климентом XI 22 травня 1712 року.
| Катерина Болонська | |
|---|---|
| італ. Caterina da Bologna | |
_-_Saint_Catherine_of_Bologna_-_Google_Art_Project_(cropped).jpg) | |
| Ім'я при народженні | італ. Caterina de' Vigri |
| Народилася |
8 вересня 1413[2] Болонья, Папська держава[3] |
| Померла |
9 березня 1463[1][2] (49 років) Болонья, Папська держава[4] |
| Поховання | Corpus Domini, Bolognad |
| Країна | Болонська синьоріяd |
| Діяльність | художниця, черниця, вчителька, містикеса, ілюстраторка рукописів, мисткиня |
| Вчителі | Lippo di Dalmasiod |
| Роки активності | 1428[1] — 1463[1] |
| Посада | абатиса |
| Конфесія | католицька церква |
| |
Біографія ред.
Катерина, аристократка по походженню, дочка Джованні де Вігрі, визначного дипломата і адвоката з Болоньї. В 11 років Катерина була фрейліною в дворі Маргарити д'Есте, позашлюбної дочки маркіза Нікколо III , послом якого був її батько. При дворі вона навчається мистецтву, пише вірші і прозу, вивчає латинь і каліграфію, грає на альті і малює. Але вже через 3 роки Катерина відмовилась від світського життя і ввійшла в общину дів-терціарок ордену св. Франциска в Феррарі.
В 1431 році разом з іншою молодою жінкою з Феррари, вона заснувала Монастир Тіла Господнього для Ордену святої Клари.
До Болоньї вона вернулась 1456 року, коли міська влада звернулась до неї з проханням заснувати і бути настоятелькою жіночого монастиря цього ж ордену, який мав би розташовуватися при церкві Тіла Христового (Basilica of Corpus Domini).
Катерина — автор «Трактату про сім духовних обладунків необхідних для духовної війни». Частина цієї книги детально описує її видіння і Бога і сатани. Рукописи супроводжуються малюнками, оскільки Катерина була ще й художницею. Частина її рукописів збереглася, включаючи життєпис святої Урсули з 1456 року, і тепер зберігається в Академічній Галереї в Венеції.
Катерина померла у 48-річному віці. Через вісімнадцять днів її ще нетлінне тіло ексгумували і перемістили в каплицю Кларисок в Болоньї. Її мощі знаходяться там і понині за склом.
Вшанування ред.
Свята Катерина вважається захисницею від спокус і покровителькою художників. Її шанували в рідній Болоньї три століття, перш ніж канонізували в 1712 році. День пам'яті в Католицькій церкві 9 березня.
Сучасні події ред.
У минулому тисячолітті були виявлені нові роботи Катерини і видані на італійську мову в її рідній Болоньї. Ось їх опис кардиналом Біффі Джакомо (італ. Giacomo Biffi):
|
Роботи Катерини Болонської, багато з яких довго залишалися невідомими, тепер побачили світ. Ми не можемо сказати, що вона не заслужила своєї популярності як громадський діяч, так само як і не можемо стверджувати, що це було лише ланцюгом обставин. Тепер ми маємо можливість міркувати про справжню пам'ятку богослов'я, який після „Трактату про сім духовних обладунків, необхідних для духовної війни“ був створений з особливих самостійних частин: „Дванадцять садів“ — містична робота її юності, „Розарій“ — латинський вірш про життя Ісуса і „Проповіді“ — промови Катерини її сестрам по ордену. | 
|
Праці ред.
- Treatise on the Seven Spiritual Weapons Necessary for Spiritual Warfare
- Laudi, Trattati e Lettere
- I dodici giardini
- Rosarium
- I sermoni
Примітки ред.
- ↑ а б в г RKDartists
- ↑ а б в Spanò S. Dizionario Biografico degli Italiani — 1979. — Vol. 22.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
Посилання ред.
- Санктуарій Корпус Доміні, Болонья, Італія (італ.) [Архівовано 27 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Сім духовних обладунків, необхідних для духовної війни (англ.) [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |