Кароль Сверчевський
Кáроль Сверчéвський (22 лютого 1897, Варшава — 28 березня 1947, Яблінки під Балигородом) — польський військовий діяч ПНР, комуністичний генерал. Організатор примусових депортацій поляків до терену комуністичної Польщі. Загинув у бою з УПА.
| Кароль Сверчевський | |
|---|---|
| пол. Karol Świerczewski | |
 | |
| Народився |
22 лютого 1897[4][5][…] Варшава, Російська імперія[7][1] |
| Помер |
28 березня 1947[1][2][3] (50 років) Яблоньки, Гміна Балигород, Ліський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща ·загиблий у бою |
| Поховання | Військові Повонзки |
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР Польська Народна Республіка |
| Діяльність | офіцер |
| Alma mater | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Науковий ступінь | доктор військових наук |
| Учасник | громадянська війна в Іспанії, Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна |
| Роки активності | з 1917 |
| Посада | Member of the Sejm of the Polish People's Republicd[3] |
| Військове звання | генерал-полковник і генерал броні |
| Партія | Польська робітнича партіяd, КПРС і Соціал-демократія Королівства Польського і Литви |
| Автограф |
 |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Працював робітником на фабриці Герляха у м. Варшава. 1915 року евакуйований до центральних районів Росії, де брав участь у більшовицькому перевороті і громадянській війні у складі Червоної Армії. Учасник радянсько-польської війни. З 1921 — викладач і комісар Польської школи червоних комунарів, громадянин СРСР. 1928 закінчив Військову академію ім. М. Фрунзе, працював у Генеральному штабі РСЧА. 1936 висланий до Іспанії, де під іменем «генерал Вальтер» командував диверсійними загонами іспанської республіканської армії.
У роки німецької-радянської війни — командир дивізії РСЧА на Західному фронті, з 1943 — один з організаторів просталінської Армії Людової в СРСР, заступник командира 1-го корпусу, пізніше — заступник командувача 1-ї польської армії . З 1944 — член і керівник органів Польської робітничої партії, посол Крайової Ради Народової. Із січня 1945 року командував 2-ю польською армією, яка брала участь у бойових діях на заключному етапі війни (на території Польщі, Чехії та Німеччини). Учасник Берлінської битви і боїв за Дрезден. З лютого 1946 призначений заступником міністра оборони Польщі.
Був активним на переговорах із міжнародною Контрольною комісією щодо примусової репатріації поляків із Німеччини і західних країн, а також у США, Канаді та країнах Латинської Америки. У січні 1947 обраний послом сейму.
Убитий під час інспекторської поїздки на українські землі, включені до складу Польщі. У районі м. Балигород, біля села Яблінки, сотня УПА під командуванням майора Степана Стебельського нав'язала його охороні бій, під час якого відомий генерал-сталініст загинув.
[8]У смерті Свєрчевського досі чимало неясного. У тому бою проти 50 поляків стояло 150 оунівців, з кулеметами й мінометами. А вбито лиш генерала та трьох солдатів. Нападників одразу названо "бандою УПА", хоча слідство закінчили тільки тижнів через три. Бандерівці не знімали з себе відповідальності за ту акцію. Але дивно, що "Хрін", який командував однією з тих двох сотень упівців, згодом у своїх мемуарах ані словом не згадав про Свєрчевського.
Загибель Сверчевського у бою з УПА була однією з причин, що спровокувала уряд комуністичної Польщі до депортації всіх українців Лемківщини (акція «Вісла») в окремі райони ПНР.
[8]Ясно одне: смерть генерала була не причиною, а лиш вигідним приводом і сигналом для початку акції "Вісла". Її ідея визріла ще восени 1946 року. Інспекційна поїздка Свєрчевського саме й здійснювалася в ході підготовки до акції. Отже, смерть усунула генерала від участі в ній і тим самим уберегла від ганьби.
Комуністичний режим намагався зробити з особистості Сверчевського певну легенду, відтворивши, зокрема, його портрет на банкноті в 50 злотих і медалі «За вашу і нашу свободу».
Галерея ред.
-
Сверчевський — крайній праворуч (1945). -
Сверчевський (в центрі) під час своєї останньої інспекційної поїздки (27-28 березня 1947). -
Могила Сверчевського. -
Пам'ятник Сверчевському в Бещадах (сьогодні зруйнований). -
Медаль «За вашу і нашу свободу» з профілем Сверчевського.
Примітки ред.
- ↑ а б в Сверчевский Кароль / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ а б в https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000050007&find_code=SYS&local_base=ARS10
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123197023 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
- ↑ http://ipn.gov.pl/najwazniejsze-wiadomosci/informacja-historyczna/karol-swierczewski-walter-18971947
- ↑ а б Смерть польського генерала від рук «бандитів з УПА» стала сигналом для акції «Вісла». Архів оригіналу за 6 травня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
Джерела та література ред.
- Г. В. Папакін. Сверчевський Кароль [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 469. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- James Neugass War is Beautiful. An American Ambulance Driver in the Spanish Civil War, The New Press, London-New York, 2008
- I. Pidkova, R. M. Shust, K. Bondarenko, «Dovidnyk z istoriï Ukraïny [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]» (A hand-book on the History of Ukraine), 3-Volumes, Article «Сверчевський Кароль [Архівовано 13 березня 2019 у Wayback Machine.]» (t. 3), Kiev, 1993—1999, ISBN 5-7707-5190-8 (t. 1), ISBN 5-7707-8552-7 (t. 2), ISBN 966-504-237-8 (t. 3).