Ка́рнікс (лат. carnyx) — стародавній кельтський духовий музичний інструмент, що використовувався під час битв, як сигнальний інструмент.

Карнікс
Карнікс. Експонат музею замка Монбельяр. Франція.
Карнікс. Експонат музею замка Монбельяр. Франція.
Карнікс. Експонат музею замка Монбельяр. Франція.
Класифікація духовий музичний інструмент
Класифікація Горнбостеля-Закса 423.121.12
Винахідник(и) кельти
Розроблено III століття до н.е.
Діапазон Діапазон
CMNS: Карнікс у Вікісховищі

Опис ред.

Карнікс — це різновид бойової труби. Виготовляли його з бронзи. Інструментмав S-подібну форму і сягав 180 см завдовжки. Розтруб прикрашав виріб у вигляді голови кабана чи змії. Всередині голови прилаштовували дерев'яний язик для створення вібрації при звучанні. Судячи із давніх зображень, у карнікс сурмили, тримаючи його вертикально. Техніка гри на інструменті аналогічна техніці гри на сучасному тромбоні і діджеріду аборигенів Австралії. Наукові реконструкції цих інструментів, що засновані на археологічних знахідках, підтверджують, що карнікс видавав характерний і моторошний звук, який зовсім не схожий на звук будь-якого іншого музичного інструмента — сучасного або стародавнього.

Використання ред.

Карнікс використовувався кельтами і деякими германськими племенами, які, імовірно, перейняли у них інструмент, під час бою для залякування супротивника. Ховаючись за пагорбами, воїни піднімали високо над головою карнікси і видавали страшні звуки, що імітують крики «пекельних» тварин. Також він служив способом передачі бойових команд, а характер археологічних знахідок дає підставу говорити про те, що карнікс використовувався і в мирний час як ритуальний інструмент.

Назва ред.

Саме слово «карнікс» походить від гальського кореня «carn-» або «cern-», що означає «роги» або «ріг»: ця ж основа лежить в імені кельтського бога Кернунноса.[1] Вважається, що карнікс це римська назва інструмента. Як самі кельти називали цей інструмент, поки невідомо[2].

Історія ред.

 
Зображення карнікса на орнаменті Гундеструпського казана. I ст. до н. е.

Вперше карнікс згадується в описі Павсанія нападу кельтів на грецькі Дельфи у 274 році до н. е. Описували цей інструмент давньогрецькі історики Полібій у своїй «Загальній історії» (середина II століття до н. е.) та Діодор Сицилійський (60-30 роки до н. е.).

Карнікс зображений на монетах цього часу та на барельєфах, зокрема, на Колоні Траяна та у сцені ініціації з Гундерструпського казана.

Крім зображень на монетах та інших предметах цього періоду, археологічні знахідки свідчать, що карнікс був поширений на всій території Європи, від Британських островів до Балкан, і використовувався всіма кельтськими племенами на континенті.

Археологічні знахідки ред.

Вперше карнікс був знайдений у 1816 році у Шотландії на території ферми Лейтчестоун у Дескфорді, графство Банфшир. Це був добре збережений розтруб у вигляді голови кабана. Інструмент зберігається у Національному музеї Шотландії. Потім знайдено ще чотири карнікси у Франції, Німеччині, Швейцарії та Румунії.

У 2004 році, під час розкопок гальсько-римського храму у селі Тінтіньяк (департамент Коррез, Франція), серед численних артефактів, знайдено ще п'ять карніксів. Чотири карнікси були увінчані головою кабана, а один — головою змії (або дракона).

Сучасні реконструкції ред.

 
Приклад ігри на карніксі

Першим реконструйовувати і відроджувати карнікси став шотланський музикознавець та історик музики Джон Парсер. У 1991 році він розпочав історичну реплікацію інструменту, при фінансуванні Glenfiddich Living Scotland Award та Національного музею Шотландії, та з допомогою археолога Фрезера Гантера та музиканта Джона Кенні. У 1993 році Джон Кенні вперше зіграв на каніксі. З того часу Парсер серйозно зайнявся вивчення карнікса. Він постійно їздить по країнах Європи з циклом лекцій, присвяченим музичній культурі кельтів і, зокрема, карніксу.

15 березня 2003 року Джон Кенні виступав перед аудиторією 65 000 глядачів на концерті на стадіоні Стад де Франс у Парижі. 15 червня 2017 року відбулася прем'єра композиції «Музика лісу» композитора Крістофера Гіббса за участю карнікса.

У популярній культурі ред.

Карнікс зображується у сцені гладіаторського бою у фільмі «Гладіатор» (2000), в якому використовується і як музичний інструмент, і як зброя. Карнікс з'являється в кількох бойових сценах французького фільму «Друїди» (2001). Карнікс зображений у початкових сценах анімаційного фільму «Відважна» (2012).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Delmarre, 1987, pp. 106–107
  2. Карнікс — це… [Архівовано 15 червня 2018 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання ред.