Карл Альмендінгер
Карл Альмендінгер (нім. Karl Allmendinger; нар. 3 лютого 1891, Абтсгмюнд — пом. 2 жовтня 1965, Елльванген, Баден-Вюртемберг) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал від інфантерії (1943) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям (1942).
| Карл Альмендінгер | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Karl Allmendinger | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
| Народження |
3 лютого 1891 Абтсгмюнд, Східний Альб, Штутгарт, Баден-Вюртемберг | |||||||||||||||||
| Смерть |
2 жовтня 1965 (74 роки) Елльванген | |||||||||||||||||
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія .svg){kind=small} Веймарська республіка .svg){kind=small} Третій Рейх | |||||||||||||||||
| Приналежність |
.svg){kind=small} Райхсгеер .svg){kind=small} Рейхсвер .svg){kind=small} Вермахт | |||||||||||||||||
| Вид збройних сил |
 Сухопутні війська | |||||||||||||||||
| Рід військ | піхота | |||||||||||||||||
| Роки служби | 1910–1945 | |||||||||||||||||
| Звання |
 генерал від інфантерії | |||||||||||||||||
| Командування |
5-та піхотна дивізія 5-та легка піхотна дивізія 5-та єгерська дивізія V-й армійський корпус 17-та армія | |||||||||||||||||
| Війни / битви | ||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||
 Карл Альмендінгер у Вікісховищі | ||||||||||||||||||
Біографія ред.
Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 1 жовтня 1932 року — референт відділу військово-навчальних закладів Військового міністерства. 1 серпня 1934 року переведений у штаб 1-ї дивізії. 15 жовтня 1935 року очолив оперативний відділ 1-го військового округу. 12 жовтня 1937 року призначений командиром 35-го піхотного полку. З 10 листопада 1938 року — начальник 10-го відділу (наземні укріплення) Генштабу сухопутних військ.
З 15 жовтня 1939 року — начальник штабу 5-го армійського корпусу, з яким брав участь у Французькій кампанії. З 25 жовтня 1940 року — командир 5-ї піхотної дивізії (з листопада 1941 року — легка піхотна дивізія, потім — єгерська). Учасник німецько-радянської війни. Відзначився під час наступу під Москвою. З 5 січня 1943 року — начальник дивізійних навчальних курсів у Берліні. З 1 липня 1943 року — командир 5-го армійського корпусу, з яким бився на Кубані і в Криму. З 1 травня 1944 року — командувач 17-ю армією, яка з великими труднощами відбивала атаки більш чисельних радянських військ. 9 травня Альмендінгер був змушений здати Севастополь. До 12 травня, коли Кримська операція радянських військ завершилась, 17-та армія втратила майже 100 000 осіб (включаючи понад 61 000 полонених). 25 липня 1944 року зарахований у резерв ОКГ і до кінця війни не отримав призначення. 16 травня 1945 року взятий у полон американськими військами. 22 грудня 1947 року звільнений з полону і того ж дня офіційно звільнений у відставку.
Нагороди ред.
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест
- Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 2-го класу з мечами
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (20 вересня 1939)
- 1-го класу (21 травня 1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (17 липня 1941)
- дубове листя (№ 153; 13 грудня 1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Відзначений у Вермахтберіхт (9 жовтня 1942)
- Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія; 29 березня 1943)
- Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунське королівство; 12 липня 1944)
Військова кар'єра
- 1 жовтня 1910 — фанен-юнкер
- 22 квітня 1911 — фенріх
- 27 січня 1913 — лейтенант
- 18 квітня 1916 — обер-лейтенант
- 1 січня 1923 — гауптман
- 1 лютого 1932 — майор
- 1 липня 1934 — оберст-лейтенант
- 1 серпня 1936 — оберст
- 1 серпня 1940 — генерал-майор
- 1 серпня 1942 — генерал-лейтенант
- 1 квітня 1943 — генерал від інфантерії
Див. також ред.
Література ред.
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.142-143 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
- Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
- Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 1: A-K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2299-6.
- Helden der Wehrmacht III — Unsterbliche deutsche Soldaten. München, Germany: FZ-Verlag GmbH, 2007. ISBN 978-3-924309-82-4.
- Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin, S. 136.
Посилання ред.
- Allmendinger, Karl. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 3 січня 2013. (нім.)
- 153. Eichenlaubträger Karl Allmendinger. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 28 грудня 2011. Процитовано 3 січня 2013. (нім.)
- General der Infanterie Karl Allmendinger. на geocities.com. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 3 січня 2013. (англ.)
- Allmendinger, Karl [Архівовано 24 липня 2011 у Wayback Machine.] — нагороди генерала від інфантерії Альмендінгера (англ.)
- Karl Allmendinger [Архівовано 2 червня 2013 у Wayback Machine.] — фото
