Карел Боублік
Карел Боублік (чеськ. Karel Boublík; 6 листопада 1869, Колінець — 1 травня 1925, Львів) — львівський архітектор, чех за походженням.
| Карел Боублік | |
|---|---|
| Народження |
6 листопада 1869 Колінець |
| Смерть | 1 травня 1925 (55 років) |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | історизм, сецесія |
 Карел Боублік у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Народився в містечку Колінець (чеськ. Kolinec), що на південь від міста Пльзень у нинішній Чехії. Закінчив Вищу будівельно-технічну школу при Державній промисловій школі у Брно. Наприкінці 1880-х переїжджає до Львова. Працює рисувальником (1889–1890), підмайстром (1890–1894) у львівській філії віденської фірми Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера, технічним креслярем у бюро Юліана Захаревича.1894 року стається різкий поворот у кар'єрі Боубліка: йому доручено керівництво спорудженням найбільшого об'єкту Галицької крайової виставки — Палацу промисловості (архітектор — Францішек Сковрон). У 1895–1896 роках працює керівником технічного бюро фірми Івана Левинського. 29 листопада 1896 року складає іспити й отримує право на будівництво у Львові. Стає членом Товариства уповноважених будівничих у Львові. Був актором-аматором. Керував товариством «Ческа беседа» у Львові. Помер у цьому місті[2], похований на Личаківському цвинтарі (поле № 19). Місце поховання архітектора з часом було втрачено. Працівникам наукового відділу музею «Личаківський цвинтар» вдалось встановити місце поховання К.Боубліка .
Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові та товариство «Ческа беседа» у Львові спільно з дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» встановили пам’ятний знак на місці поховання архітектора Карла Боубліка (поле №19 Личаківського цвинтаря).
Будівлі ред.
- Тріумфальна арка на честь приїзду австрійського імператора до Львова (1894). Скульптурне оздоблення Антона Попеля, Станіслава Левандовського та М. Гарасимовича. Павільйон Львова (спільно з Юліушем Гохберґером), павільйон гігієни, концертну залу із розписами власного проекту.
- Будинки на вулиці Дорошенка, 11, на вулиці Куліша, 1, будинки «Під павою» на нинішній вулиці Котляревського, 22 і 24 (усі споруджені 1898 року). Скульптурне оздоблення всіх будинків виконав, імовірно, Броніслав Солтис[3].
- Комплекс житлових будинків на нинішній вулиці Парковій, 6, 8, 10, 12 (1898–1899), та на сусідній вулиці Рутковича 10, 12, 16 (1898).
- Будинки на площі Галицькій і площі Соборній (1897–1899) у стилі перехідному від необароко до сецесії. Скульптурний декор № 2-2а виконаний імовірно Броніславом Солтисом.[3]
- Будинок на вулиці Личаківській, 16 (1899).
- Перебудова вілли у дворі будинку на вулиці Пекарській, 11 на ательє фотографа Давида Мазура (між 1899 і 1905). Розібрана 1911 року[4].
- Будинки 2 і 4 на нинішній вулиці Кониського (1900).
- На замовлення графа Вішньовського на південній межі парцелі при вулиці Матейка, 4, добудована стайня з возівнею та помешкання фурмана (1901).[5]
- Будинок на вулиці Січових Стрільців, 11 (1901).
- Спільна з Яном Томашем Кудельським участь у спорудженні пасажу Гартенбергів між кам'яницями на вулицях Незалежності, Галицькою і Сотника Мартинця в Івано-Франківську. Проєкт бюро Фельнера і Гельмера від 1903 року, спорудження тривало протягом червня-грудня 1904 під наглядом Антонія Рудольфа Фляйшля.[6]
- Прибуткові будинки для Йони Шпрехера у стилі сецесії на розі вулиць Шевченка та Леонтовича (1909).
- Будинок на вулиці Грабовського, 6 зведений на замовлення скульптора Кароля Унца (1911). Фасад прикрашений необароковими скульптурами атлантів та каріатид авторства Унца.[7]
- Будинок на вулиці Чупринки, 47 (1911).
- Будинок на вулиці Підвальній, 3 (1912).
- Дім товариства «Сокіл» у Ходорові (1912).
- Будинок на вулиці Менцинського, 3 (1913).
- Нереалізований проєкт пасажу «Rohatyn-Avenue» на місці, де нині розташовується головний корпус Львівської комерційної академії (1905)[8].
Світлини ред.
-
Дім на вул. Куліша, 1 (1898). -
Будинки на пл. Соборній, 1, 2, 2а (1899). -
Вулиця Січових стрільців, 11 (1901). -
Дім на вулиці Валовій, 31 (1912).
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ Загайська Р. Й. Вітер в долонях — Львів: 2017. — С. 152. — 416 с.
- ↑ Дрбал О. Чеське громадсько-культурне життя в Галичині // Галицька брама. — 1996. — № 16. — С. 2—3.
- ↑ а б Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 168. — ISBN 978-83-7543-009-7.
- ↑ Dawna fotografia lwowska 1839–1939. — Lwów: Centrum Europy, 2004. — S. 21—23. — ISBN 966-7022-55-2.
- ↑ Жук І. Вул. Матейка, 4 – Західний науковий центр НАН України.
- ↑ Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków : Skleniarz, 2008. — S. 288. — ISBN 978-83-89273-52-9.
- ↑ Biriulow J. Rzeźba… — S. 240.
- ↑ Ґранкін П. Е. Будинки Комерційної академії у Львові // Галицька брама. — 2003. — № 1—3 (97—99). — С. 21-22.
Джерела ред.
- Бірюльов Ю. О. 100-ліття архітектурного спектаклю // Галицька брама. — 1994. — № 2. — С. 8—9.
- Сьомочкін І. В. Карел Боублік — чеський архітектор у Львові // Галицька брама. — 1996. — № 16. — С. 14—15.
- Бірюльов Ю. О. Боублік Карел // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 272-273. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- Бірюльов Ю. О. Карел Боублік і необароко у львівській архітектурі кінця ХІХ — початку ХХ ст. https://www.lvivcenter.org/discussions/neo-baroque-in-lviv-2/ [Архівовано 13 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Бірюльов Ю. Карел Боублік і львівське необароко https://zbruc.eu/node/79920 [Архівовано 13 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Biryulov Yu. The work of Karel Boublík/Dílo Karla Boublíka. Architektúra & urbanizmus. ISSN: 0044-8680 (print), 2729-8752 (online). 2021, Volume 55, No. 1-2, pp. 97-104. https://doi.org/10.31577/archandurb.2021.55.1-2.8
- Дрбал О. Боублік (Boublík) Карел // Чехи в Галичині : Біографічний довідник / Уклали А. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. - Львів : Центр Європи, 1998. - С. 13. - ISBN 966-7022-20X.
- Тимофієнко В. І. Боублік Карл // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — С. 48. — ISBN 966-7452-16-6.