Капустинці (Чортківський район)

село Капустинці
	Церква Перенесення Мощей Святого МиколаяЦерква Перенесення Мощей Святого Миколая
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський
Громада	Нагірянська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61060330040056992
Облікова картка	Капустинці
Основні дані
Засноване	16 ст.
Населення	354 (на 1.01.2018)
Територія	1.645 км²
Густота населення	300.3 осіб/км²
Поштовий індекс	48564
Телефонний код	+380 3552
Географічні дані
Географічні координати	48°52′17″ пн. ш. 25°49′27″ сх. д. / 48.87139° пн. ш. 25.82417° сх. д.Координати: 48°52′17″ пн. ш. 25°49′27″ сх. д. / 48.87139° пн. ш. 25.82417° сх. д.
Водойми	річка Серет, струмок Мачара
Відстань до; районного центру	25 км
Найближча залізнична станція	Товсте
Відстань до; залізничної станції	12 км
Місцева влада
Адреса ради	48543, Тернопільська обл, Чортківський р-н, селище Нагірянка, вул О. Кобилянської, 5
Карта
	Капустинці
	Капустинці
Мапа
	Капустинці у Вікісховищі

Капу́стинці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Нагірянська сільська громада. Адміністративний центр колишньої Капустинської сільської ради.

Розташування ред.

Розташоване на лівому березі р. Серет (ліва притока Дністра), за 25 км від районного центру і 12 км від найближчої залізничної станції Товсте. На південно-західній околиці села струмок Мачара впадає у річку Серет.

Територія — 1,64 кв. км. Дворів — 197. Населення — 357 осіб (2014 р.).

Назва ред.

За леґендою, назва села походить від прізвища козака Капусти, який у глибоку давнину збудував тут фортецю, від котрої залишилися земляні вали. У 1971 р. пам'ятки 15–17 ст. зруйнували представники влади, зрівняли могили бульдозерами, знищили й кладовище.

Історія ред.

Поблизу Капустинців знайдено римські монети 2 ст. н. е., візантійські монети, у тому числі золотий солід 7 ст., пам'ятки трипільської, черняхівської, корчак-празької і давньоруської культур та єдину інталію на території Тернопільщини.

Перша письмова згадка про поселення датована 1439 р., згодом згадане у 1442 р. як власність Лукаша Лойовича.

1564 р. село належало Щепановській; у населеному пункті вже була церква.

15 червня 1934 р. село передане з Борщівського повіту до Чортківського^[2].

Від 6 липня 1941 р. до 12 квітня 1944 р. Капустинці — під нацистською окупацією.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

Петро Білоус (нар. 1910),
Борис Боднар (нар. 1918),
Йосип Гашпера (нар. 1905),
Володимир Колодій (нар. 1905),
Володимир Ляхоцький (нар. 1919),
Микола Марків (нар. 1905),
Василь Николишин (нар. 1924),
Василь Сенишин (нар. 1917),
Павло Сенишин (нар. 1917),
Михайло Солтис (нар. 1915),
Антон Чепига (нар. 1903),
Василь Шевчук (нар. 1921),
Василь Шушкевич (нар. 1900),
Іван Яцків (нар. 1900),
Сафат Яцків (нар. 1920).

В УПА воювали Михайло Джумага, Михайло Мамуляк («Ключ»), Мирон Морквас, Іван Яцків та інші.

З 1 грудня 2020 року Капустинці належать до Нагірянської сільської громади.^[3]

Релігія ред.

церква святителя Миколая Чудотворця (ПЦУ^[4]; 1898; кам'яна);
церква Перенесення мощей святого Миколая (УГКЦ; 2013; архітектор Іван Гудима).

Каплички

св. Варвари (1850),
Матері Божої (1998),
св. Йосафата (2001).

Пам'ятники ред.

Насипано символічну могилу УСС (відновлено 1992).

Споруджено

пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985).

Населення ред.

Чисельність населення, чол.
2014	2018
203	354^[1]

Соціальна сфера ред.

Відомо, що у 1880-х рр. село належало Лянцкоронським. До 1939 р. функціонували філії «Просвіти», «Сільського господаря» та інших українських товариств.

Протягом 1970-х рр. у Капустницях працювали дві комплексні бригади колгоспу с. Улашківці. У 2000 р. в селі на базі розпайованого КСП «Капустинське» створено ПАП «Березина» (директор Володимир Заболотний).

Нині працюють Капустинська загальноосвітня школа I ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, торговий заклад.

Відомі люди ред.

Народилися ред.

Володимир Балько (1882—1951) — церковний і культурно-просвітницький діяч;
Павлина Беноні (нар. 1923) — учасниця національно-визвольного руху, громадська діячка;
Василь Марків (нар. 1930) — лікар;
Яцків Євгеній (нар.1941) — громадський діяч;