Канопус

зоря в сузір'ї Кіля

Кано́пус (α Кіля / альфа Кіля) — найяскравіша зоря у південному сузір'ї Кіля, друга за яскравістю зоря нічного неба (після Сіріуса).

Канопус

Канопус у сузір'ї Кіля.


Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Кіль
Пряме піднесення 06h 23m 57.1s
Схилення −52° 41′ 44.3″
Видима зоряна величина (V) −0.72
Характеристики
Спектральний клас F0 Ib
Показник кольору (B−V) 0.15
Показник кольору (U−B) 0.10
Тип змінності відсутня
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 21.0 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 19.99 мас/р
Схил.: 23.67 мас/р
Паралакс (π) 10.43 ± 0.53 мас
Відстань 310 ± 20 св. р.
(96 ± 5 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
−5.53
Фізичні характеристики
Маса ? M
Радіус 32.5 R
Світність 13600 L
Ефективна температура 7350 K
Металічність 90% Сонця
Обертання ?
Вік ? млрд. років
Інші позначення
Сухель[1], α Carinae (α Car), HD 45348, HR 2326, CD −52°914, SAO 234480, HIP 30438.

Характеристики ред.

Канопус — жовто-біла зоря-надгігант. Її можна спостерігати в південній півкулі. За даними астрометричного супутника «Гіппаркос», вона перебуває на відстані 310 світлових років від нас. За світністю вона перевищує Сонце в 13 000 разів.

Канопус у культурі ред.

Зорю названо ім'ям міфічного керманича, який служив у Менелая і помер у Єгипті.

У науково-фантастичній серії Френка Герберта «Хроніки Дюни» в системі Канопуса розташована планета Арракіс, на якій розгортаються основні події.

У телесеріалі Зоряний шлях в епізоді Star Trek: The Original Series «Where No Man Has Gone Before» відзначається, що сонет «Nightingale Woman» (жінка-соловейко) написав житель системи Канопуса.

Джерела ред.

  1. Кіль // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 213. — ISBN 966-613-263-X.