Вікіпедія

Каннський кінофестиваль 2019

72-й Каннський міжнародний кінофестиваль проходив з 14 по 25 травня 2019 року в Палаці фестивалів у Каннах, Франція, та транслювався у прямому ефірі на Canal+.[1] Ведучим церемоній відкриття та закриття фестивалю був Едуар Баер.[2] Золоту пальмову гілку отримав фільм Паразити режисера Пон Джун Хо.[3]

Каннський кінофестиваль 2019
логотип
Офіційний постер 72-го Каннського кінофестивалю
Фільм відкриття «Мертві не вмирають»
Місце проведення Канни, Франція Франція
Нагорода Золота пальмова гілка (Паразити)
Заснування 1946 році
Голова журі Мексика/Іспанія Алехандро Гонсалес Іньярріту
Ведучий Едуар Баер
Дата проведення 14-25 травня 2019
festival-cannes.com/en
CMNS: Каннський кінофестиваль 2019 у Вікісховищі
← 20182020 →

Фестиваль було відкрито показом стрічки Мертві не вмирають режисера Джима Джармуша.[4]

Перебіг фестивалю ред.

27 лютого 2019 року було оголошено, що мексиканський режисер і сценарист Алехандро Гонсалес Іньярріту очолить журі цьогорічного кінофестивалю, ставши першим латиномериканським режисером на цій посаді.[5][6]

26 березня 2019 року організатори кінофестивалю оголосили, що журі програми секції «Особливий погляд» очолить ліванська кінорежисерка Надін Лабакі.[7]

4 квітня 2019 року було оголошено, що журі конкурсу програми Сінефондасьйон та короткометражних фільмів очолить французька режисерка та сценаристка Клер Дені. Раніше, у 2000 році, вона була членом журі цієї ж програми під головуванням братів Дарденн.[8][9]

8 квітня 2019 року було оголошено, що Едуар Баер буде вчетверте ведучим церемоній відкриття та закриття фестивалю. До цього він виступав у цій ролі на фестивалі у 2008, 2009 і 2018 роках.[2]

9 квітня 2019 року було оголошено, що колумбійський режисер Сіро Герра[en] очолить журі програми Міжнародного тижня критики.[10]

10 квітня 2019 року оголошено, що новий фільм Джима Джармуша «Мертві не вмирають» (англ. The Dead Do Not Die) відкриє офіційний конкурс фестивалю. Одночасно з цим 14 травня 2019 року відбудеться його світова прем'єра.[4] Раніше, у 1984 році фільм Джима Джармуша «Дивніше, ніж в раю» (англ. Stranger Than Paradise) отримав Золоту камеру Каннського МКФ, а в 2016 році режисер представив на кінофестивалі два фільми: «Патерсон» (англ. Paterson) і «Дай мені небезпеки» (англ. Gimme Danger).[11]

15 квітня 2019 презентовано офіційний постер 72-го Каннського кінофестивалю. На ньому зображена французька кінорежисерка Аньєс Варда (померла 29 березня 2019 року) на зйомках фільму «Коротка піщана коса» (фр. La Pointe Short) у 1954 році.[12]

17 квітня 2019 року напередодні прес-конференції, на якій було оголошено офіційну програму фестивалю 2019 року, було анонсовано, що Почесну пальмову гілку за кар'єру отримає французький актор Ален Делон.[13]

18 квітня 2019 в Парижі програмний директор фестивалю Тьєррі Фремо і президент П'єр Лескюр оприлюднили офіційну програму кінофестивалю, до якої увійшло 19 кіноробіт.[14] У програмі «Особливий погляд» серед інших візьме участь дебютний повнометражний фільм українського режисера Нарімана Алієва «Додому».[15]

29 квітня 2019 організатори Каннського кінофестивалю оголосили повний склад журі основної конкурсної програми, до якого увійшли грецький режисер Йоргос Лантімос, польський режисер Павел Павліковський, акторки Ель Феннінг та Маймуна Н'Діає[fr], французький режисер та сценарист Робен Кампійо, кінорежисери Енкі Білал[fr], Келлі Райхардт та Аліче Рорвахер.[16]

2 травня 2019 було був оголошений повний склад журі програми короткометражних фільмів та Сінефондасьйон, до якого, окрім французької режисерки та сценаристки Клер Дені (про що було повідомлено раніше[8]) увійшли акторка Стейсі Мартін, режисери і сценаристи Еран Колірін (Ізраїль), Панос Г. Коутрас (Греція) та Каталін Мітулеску (Румунія).[17]

Участь України ред.

З 14 по 25 травня 2019 на міжнародному кіноринку Marche du Film у межах 72-го Каннського кінофестивалю діятиме Український павільйон. Він буде розташований на території кінофестивального містечка Village International Riviera на набережній Круазетт у Каннах та працюватиме під традиційним гаслом #UkraineIsYourDestination. У 2019 році ключовим елементом айдентики українських стендів на міжнародних кіноринках стали мотиви робіт української народної художниці Марії Примаченко. Організаторами цьогорічного Українського павільйону стали Державне агентство України з питань кіно спільно з Українською Кіноасоціацією, Асоціацією кіноіндустрії України, Київським міжнародним кінофестивалем «Молодість» та Одеським міжнародним кінофестивалем.[18][19]

На фестивалі цього року Україна представлена двома фільмами в конкурсних програмах фестивалю: стрічка «Додому» режисера Нарімана Алієва бере участь у конкурсній програмі «Особливий погляд», а кінороботу ізраїльського режисера Декеля Беренсона «Анна» (створену в копродукції України, Ізраїлю та Великої Британії) відібрано до конкурсної програми короткометражних фільмів.[20]

У рамках Cinefondation Residence — програми, що покликана відкривати нові імена та допомагає молодим режисерам із розробкою проекту дебютного повнометражного фільму і з пошуком французького партнера для копродукції, — Україну представляє сценарист та режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук із проектом фільму «Памфір».[20]

Журі ред.

Основний конкурс ред.

Голова журі Члени журі
Алехандро Гонсалес Іньярріту, кінорежисер та сценарист
  Мексика/  Іспанія
Енкі Білал[fr]
режисер, сценарист,
аніматор   Франція
Робен Кампійо
режисер, сценарист   Франція
Ель Феннінг
акторка
  США
Йоргос Лантімос
режисер, сценарист   Греція
Маймуна Н'Діає[fr]
акторка, режисерка   Буркіна-Фасо
Павел Павліковський
режисер, сценарист   Польща
Келлі Райхардт
режисерка, сценаристка   США
Аліче Рорвахер
режисерка, сценаристка   Італія

Особливий погляд ред.

Сінефондасьйон та короткометражні фільми ред.

Золота камера ред.

Міжнародний тиждень критики ред.

Золоте око ред.

Queer Palm ред.

Офіційна програма фестивалю ред.

Позначки
(CdO) Режисерський дебют, що претендує на Золоту камеру
‡ Претенденти на Queer Palm
✪ Документальні; претенденти на Золоте око
★ Фільм-переможець, володар головної премії у своїй секції

Основний конкурс ред.

Наступні фільми були відібрані для участі в конкурсній програмі у змаганні за Золоту пальмову гілку:[14][21][22]

Повнометражні фільми ред.

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
Атлантика Atlantique Маті Діоп   Франція
Бакурау ‡ Bacurau Жуліано Дорнель, Клебер Мендонса Фільо   Бразилія
Біль та слава ‡ Dolor y gloria Педро Альмодовар   Іспанія
Вас не було на місці Sorry We Missed You Кен Лоуч   Велика Британія
Знедолені (CdO) Les misérables Ладж Лі   Франція
Зрадник Il traditore Марко Беллокйо   Італія
Маленький Джо Little Joe Джессіка Гауснер   Австрія
  Німеччина
  Велика Британія
Маттіас і Максим ‡ Matthias & Maxime Ксав'є Долан   Канада
Мектуб, моя любов: Інтермеццо Mektoub, My Love: Intermezzo Абделатіф Кешиш   Франція
Мертві не помирають (фільм відкриття) The Dead Don't Die Джим Джармуш   США
Молодий Ахмед Le jeune Ahmed Жан-П'єр Дарденн, Люк Дарденн   Бельгія
О, дякую! ‡ Oh Mercy! (Roubaix, une lumière) Арно Деплешен   Франція
Одного разу в Голлівуді Once Upon a Time in Hollywood Квентін Тарантіно   США
Озеро диких гусей 南方车站的聚会
Nan Fang Che Zhan De Ju Hui		 Дяо Інянь   КНР
Паразити 기생충 / Gisaengchung Пон Джун Хо   Південна Корея
Певно, це рай It Must Be Heaven Еліа Сулейман   Франція
  Канада
Портрет дівчини у вогні ‡ Portrait de la jeune fille en feu Селін Ск'ямма   Франція
Приховане життя A Hidden Life Терренс Малік   США
  Німеччина
Свистуни Gomera Корнеліу Порумбою   Румунія
  Франція
  Німеччина
Сібіл Sibyl Жустін Тріє   Франція
Френкі ‡ Frankie Айра Сакс   Франція
  Португалія
  Бельгія

Фільми позаконкурсної програми ред.

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
Дієго Марадона Diego Maradona Азіф Кападіа   Велика Британія
Надто старий, щоб померти молодим (2 епізоди) Too Old to Die Young Ніколас Віндінґ Рефн   США
Найкращі роки життя Les Plus belles annees d'une vie Клод Лелуш   Франція
Незвичайний (фільм закриття) Hors normes Олів'є Накаш, Ерік Толедано   Франція
Прекрасна епоха Belle Epoque Ніколя Бедос   Франція
Рокетмен ‡ Rocketman Декстер Флетчер   Велика Британія
Опівнічні покази
Ганстер, коп, диявол 악인전 Вон Тае Лі   Південна Корея
Lux Æterna Гаспар Ное   Франція

Спеціальні покази ред.

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
5Б 5B Ден Краусс   США
Бути живим і знати це Être vivant et le savoir Ален Кавальє   Франція
Для Сама For Sama Вад Аль Катеаб та Едвард Ваттс   Велика Британія
Кордільєри мрій La Cordillera de los sueños Патрисіо Гусман   Франція
  Чилі
Лід у вогні Ice on Fire Лейла Коннерс   США
Нехай це буде закон Que Sea Ley Хуан Соланас   Аргентина
Сімейна романтика, LLC Family Romance, LLC Вернер Герцог   Німеччина
Томмасо Tommaso Абель Феррара   США
Частка (CdO) Share Піппа Б'янко   США
Chicuarotes Гаель Гарсія Берналь   Мексика

Короткометражні фільми ред.

Наступні фільми були відібрані до програми короткометражних фільмів:[23]

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
Анна Anna Декель Беренсон   Україна
  Ізраїль
  Велика Британія
Біле відлуння White Echo Хлоя Севіньї   США
Ван The Van Еренік Беґірі   Албанія
  Франція
Відстань між нами і небом ‡ The Distance Between Us and the Sky Васіліс Кекатос   Греція
  Франція
Все включено All Inclusive Теему Ніккі   Фінляндія
Монстр Бог Monstruo Dios Агустіна Сан Мартін   Аргентина
Ніхто не слухає Ingen lyssnar Елін Овергаард   Швеція
Сієста La Siesta Федеріко Луїс Тачелла   Аргентина
Стрибок The Jump (✪) Ванесса Дюмон, Ніколя Деневель   Франція
And Then the Bear Аньєс Патрон   Франція
Parparim Йона Розеенкієр   Ізраїль

Особливий погляд ред.

Програму секції «Особливий погляд» було анонсовано 18 квітня 2019 року.[14]

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
Адам ‡ Adam Маріам Тусане   Марокко
Бик (CdO) Bull Енні Сілверстейн   США
Братська любов (CdO) La Femme de mon frère Монія Шокрі   Канада
Відоме вторгнення ведмедів на Сицилію La famosa invasione degli orsi in Sicilia Лоренцо Маттотті   Франція
  Італія
Дилда ‡ Дылда Кантемір Балагов   Росія
Додому[15] (CdO) Evge Наріман Алієв   Україна
Жанна Jeanne Брюно Дюмон   Франція
Кімната 212 Chambre 212 Крістоф Оноре   Франція
Ластівки Кабула Les Hirondelles de Kaboul Забу Брайтман та Елеа Гобе Мевеллек   Франція
Літо в Чангшу 六欲天 Цзу Фен   КНР
Невидиме життя Vida invisível Карім Айну   Бразилія
Одного разу в Трубчевську Однажды в Трубчевске Лариса Садилова   Росія
Лапочка Papicha Моніа Медур   Франція
Портова комісія (CdO) ‡ Port Authority Даніель Лессовіц   США
Свобода ‡ Liberté Альберт Серра   Іспанія
Сонце, яке ніколи не сідає O que arde (Viendra le feu) Олів'є Лакс   Франція
  Люксембург
  Іспанія
Сходження (CdO) The Climb Майкл Анджело Ковіна   США
灼人秘密 Zhuo Ren Mi Mi Міді Зед   Тайвань

Сінефондасьйон ред.

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Школа Країна
Адам Adam Шокі Лін Технологічний університет Наньян (NTU)   Сінгапур
Атмосфера Ambience Вісам аль Джафарі Університетський коледж мистецтв і культури Дар-Каліма   Палестина
Бамбук Bamboe Фло ван Дерен RITCS   Бельгія
Єремія ‡ Jeremiah Кенія Гіллеспі Техаський університет в Остіні   США
Душечка Duszyczka Барбара Рупік PWSFTviT   Польща
Рука об руку Mano a mano Луїза Курвуазьє CinéFabrique   Франція
Складнопідрядне ‡ Сложноподчинённое Олеся Яковлєва Санкт-Петербурзький державний університет   Росія
Сонячне сплетіння Solar Plexus Девід Макшейн Національна школа кіно і телебачення (NFTS)   Велика Британія
Сто двадцять вісім тисяч Sto dvacet osm tisíc Ондржей Ербан Факультет кіно і телебачення Академії музичних мистецтв у Празі (FAMU)   Чехія
Фаворит Favoriten Мартін Монк Віденська кіноакадемія   Австрія
Як і раніше Ahogy eddig Каталін Молдовай Budapest Metropolitan University (METU)   Угорщина
Pura vida Мартін Ґонда Академія виконавських мистецтв у Братиславі   Словаччина
Netek Ярден Ліпшиць Луз Коледж Сапір   Ізраїль
Rosso: La Vera storia falsa del pescatore Clemente Антоніо Мессана La Fémis   Франція
Roadkill Лешек Мозґа Лондонський університет мистецтв (UAL)   Велика Британія
Hiêu Річард Ван CalArts   США
Reonghee Йон Йегвань Корейський національний університет мистецтв   Південна Корея

Класика Канн ред.

Повний список секції «Класика Канн», програми, присвяченої спадщині кінематографа, будь-коли показаної в рамках огляду, було оголошено 26 квітня 2019 року.[24]

Реставрація ред.

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Рік Країна
Африканська камера Caméra d'Afrique Ферід Бугедір 1983   Туніс
  Франція
Безтурботний наїзник Easy Rider Денніс Гоппер 1969   США
Білий караван თეთრი ქარავანი / Белый караван Тамаз Меліава, Ельдар Шенгелая 1964   Грузія
Вулиця Монмартр, 125 125, rue Montmartre Жиль Гранж'є 1959   Франція
Двері The Doors Олівер Стоун 1991   США
Диво в Мілані Miracolo a Milano Вітторіо Де Сіка 1951   Італія
Забуті Los Olvidados Луїс Бунюель 1950   Мексика
Золотий вік L'Âge d'or Луїс Бунюель 1930   Франція
Канал Kanał Анджей Вайда 1957   Польща
Конокрад 盗马贼 Тянь Чжуанчжуан 1986   КНР
Легенда про Білу Змію 白蛇伝 Hakujaden Таїдзі Ябусіта 1958   Японія
Любовні пригоди блондинки Lásky jedné plavovlásky Мілош Форман 1965   Чехія
Місто страху La Cité de la peur, une comédie familiale Ален Берберян 1994   Франція
Мулен Руж Moulin Rouge Джон Г'юстон 1952   Велика Британія
Назарін Nazarín Луїс Бунюель 1958   Мексика
Небо належить вам Le Ciel est à vous Жан Гремійон 1943   Франція
Паскуаліно «Сім красунь» Pasqualino Settebellezze Ліна Вертмюллер 1975   Італія
Свідок A tanú Петер Бачо 1969   Угорщина
Сяйво The Shining Стенлі Кубрик 1980   США
  Велика Британія
Тоні Toni Жан Ренуар 1934   Франція
Щоденник медсестри 护士日记 Тао Цзинь 1957   КНР
Plogoff, des pierres contre des fusils Ніколь Ле Гаррек 1980   Франція

Документальні ред.

Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
Мовчання Джонні Les Silences de Johnny П'єр-Вільям Гленн   Франція
Пристрасті Анни Маньяні La Passione di Anna Magnani Енріко Черасуоло   Італія
  Франція
Створення хвиль: мистецтво кінематографічного звуку Making Waves: The Art of Cinematic Sound Мідж Костін   США
Форман vs Форман Forman vs. Forman Гелена Тржештикова, Якуб Гейна   Чехія
  Франція
Чінечітта: Ремесло кіно Бернардо Бертолуччі Cinecittà — I mestieri del cinema Bernardo Bertolucci Маріо Сесті   Італія

Паралельні секції ред.

Міжнародний тиждень критики ред.

Наступні фільми були відібрані до програми Міжнародного тижня критики:[25]

Повнометражні фільми
Фільм Назва мовою оригіналу Режисер(и) Країна
Абу Лейла Abou Leila Амін Сіді-Бумедін   Алжир
  Франція
Білий, білий день Hvítur, Hvítur Dagur Глінур Палмасон   Ісландія
  Данія
  Швеція
Вівірай Vivarium Лоркан Фінніган   Ірландія
  Бельгія
Країна попелу Ceniza Negra Софія Кірос Убеда   Коста-Рика
  Аргентина
  Франція
Наші матері Nuestras Madres Сезар Діаз   Бельгія
  Франція
Невідомий святий Le Miracle du Saint Inconnu Ала Еддін Алжем   Марокко
  Франція
  Катар
  Німеччина
  Ліван
Я втратив своє тіло J'ai perdu mon corps Жеремі Клапен   Франція
Короткометражні фільми
Фільм Назва мовою оригіналу Режисер(и) Країна
Вівторок з 8 до 6 Mardi de 8 à 18 Сесілія де Арсе   Франція
Вона біжить ‡ She Runs Цю Ян   КНР
  Франція
Громадські сади Kolektyvinai Sodai Вітаутас Каткус   Литва
День вечірки Día de Festa Софія Бост   Португалія
Люсія у підвішеному стані Lucía en el limbo Валентина Маурель   Бельгія
  Франція
  Коста-Рика
Манільський коханець ‡ The Manila Lover Johanna Pyykkö   Норвегія
  Філіппіни
Остання поїздка до моря Ultimul Drum Spre Mare Аді Войку   Румунія
Пастка Fakh Нада Ріяд   Німеччина
Подорож через тіло ‡ Journey Through a Body Каміль Деґей   Франція
Ikki illa meint Андріас Гоґенні   Данія
  Фарерські острови

Двотижневик режисерів ред.

Наступні фільми були відібрані для участі в програмі секції «Двотижневик режисерів»:[26][27]

Художні фільми
Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
А потім ми танцювали ‡ And Then We Danced Леван Акін   Швеція
  Грузія
Аліса і мер Alice et le maire Ніколя Перизер   Франція
Без твоєї крові (CdO) Sem seu sangue Аліс Фуртадо   Бразилія
  Нідерланди
  Франція
Дай мені свободу Give Me Liberty Кирилл Міхановський   США
Давайте все підірвемо On va tout péter Лех Ковальські   Франція
Крихітка зомбі ‡ Zombi Child Бертран Бонелло   Франція
Жити, щоб співати 活着唱着 Джонні Ма   КНР
  Франція
Заради грошей Por el dinero Алехо Могулянскі   Аргентина
Ів (фільм закриття) Yves Бенуа Форжар   Франція
Куріпка Perdrix (CdO) Ерван Ле Дюк   Франція
Лілліан Lillian Андреас Горват   Австрія
Маяк The Lighthouse Роберт Еггерс   Канада
  США
Олег Oleg Юріс Курсієтіс   Латвія
  Бельгія
  Литва
  Франція
Замша (фільм відкриття) Le daim Квентін Дюп'є   Франція
Перше кохання Hatsukoi Такасі Міїке   Японія
  Велика Британія
Пісня без імені (CdO) Canción sin nombre Меліна Леон   Перу
  Швейцарія
Примарні тропіки Ghost Tropic Бас Девос   Бельгія
Притулок Parwareshgah Шарбану Садат   Данія
  Афганістан
  Франція
Притулок Ang Hupa Лав Діас   Філіппіни
  КНР
Простачка Une fille facile Ребекка Злотовськи   Франція
Рани Wounds Бабак Анварі   США
Собаки не носять штанів Koirat eivät käytä housuja Пекка Валькеапяя   Фінляндія
  Латвія
Частинки Les Particules (CdO) Блейз Гаррісон   Швейцарія
  Франція
Tlamess (QP) Ала Еддін Слім   Туніс
  Франція
Спеціальні покази
Фільм Назва мовою оригіналу Режисер Країна
Червоний 11 Red 11 Роберт Родрігес   США
Нерішуча The Staggering Girl Лука Гуаданьїно   Італія

Нагороди ред.

Нагороди були розподілені наступним чином:[3]

Офіційна програма ред.

Головний конкурс
Нагорода Лауреат Країна
  Золота пальмова гілка Паразити, реж. Пон Джун Хо  
Гран-прі Атлантика, реж. Маті Діоп  
Найкращий режисер Жан-П'єр та Люк Дарденни за Молодий Ахмед  
Найкращий сценарій Селін Ск'ямма за Портрет молодої жінки у вогні  
Найкраща акторка Емілі Бічем за Маленький Джо  / / 
Найкращий актор Антоніо Бандерас за Біль та слава  
Приз журі Бакурау, реж. Клебер Мендонса Фільо та Жуліано Дорнель  
Особливий погляд
Нагорода Лауреат Країна
Приз «Особливий погляд» Невидиме життя, реж. Карім Айну  
Приз журі «Особливий погляд» Сонце, яке ніколи не сідає, реж. Олів'є Лакс  / / 
Приз журі «Особливий погляд» найкращому режисерові Кантемір Балагов за фільм Дилда  
Приз журі «Особливий погляд» за найкращу акторську гру К'яра Мастроянні за фільм Кімната 212  
Спеціальний приз журі Альберт Серра за фільм «Свобода»  
Брюно Дюмон за фільм Жанна  
Приз Coup de Cœur Монія Шокрі за фільм Братська любов  
Міхаель Ковіно за фільм Сходження  
Сінефондасьон
Нагорода Лауреат Країна
Перший приз Рука об руку, реж. Луїза Курвуазьє  
Другий приз Знак, реж. Річард Ван  
Третій приз Душечка, реж. Барбра Рупік  
Золота камера
Нагорода Лауреат Країна
Золота камера Наші матері, реж. Сезар Діаз  / 
Короткометражні фільм
Нагорода Лауреат Країна
Золота пальмова гілка за короткометражний фільм Відстань між нами і небом, реж. Васіліс Кекатос  / 
Спеціальна згадка Монстр Бог, реж. Агустіна Сан Мартін  

Паралельні секції ред.

Міжнародний тиждень критики
Нагорода Лауреат Країна
Гран-прі Nespresso Я втратив своє тіло, реж. Жеремі Клапен  
Приз Луї Редера за одкровення Інгвар Еггерт Сігурдссон за роль у фільмі Білий, білий день, реж. Глінур Палмасон  / / 
Премія SACD Наші матері, реж. Сезар Діаз  / 
Нагорода Фонду Гана для підтримки дистрибуції Віварій, реж. Лоркан Фінніган  / 
Приз Leica Cine Discovery за найкращий короткометражний фільм Вона біжить, реж. She Runs  / 
Премія Canal+ Ikki illa meint, реж. Андріас Гоґенні  / 
Двотижневик режисерів
Нагорода Лауреат Країна
Премія SACD Простачка, реж. Ребекка Злотовськи  
Нагорода Europa Cinemas Label Аліса і мер, реж. Ніколя Перизер  
Приз Illy за короткометражний фільм Пильнуйте, будьте готові, реж. Тхієн Фам  / / 
Премія «Золота карета» Джон Карпентер  

Незалежні нагороди ред.

Нагороди були розподілені наступним чином:[28]

Приз ФІПРЕССІ
Нагорода Лауреат Країна
Основний конкурс Певно, це рай, реж. Еліа Сулейман  / 
«Особливий погляд» Дилда, реж. Кантемір Балагов  
«Двотижневик режисерів» Маяк, реж. Роберт Еггерс  / 
Приз екуменічного журі
Нагорода Лауреат Країна
Основний конкурс Приховане життя, реж. Терренс Малік  / 
Журі «Золоте око»
Нагорода Лауреат Країна
Приз «Золоте око» Кордільєри мрій, реж. Патрисіо Гусман  / 
Для Сама, реж. Вад Аль Катеаб та Едвард Ваттс  
Журі Queer Palm
Нагорода Лауреат Країна
Queer Palm Портрет молодої жінки у вогні, реж. Селін Ск'ямма  
Queer Palm за короткометражний фільм Відстань між нами і небом, реж. Васіліс Кекатіс  / 
Приз Франсуа Шале
Нагорода Лауреат Країна
Приз Франсуа Шале Приховане життя, реж. Терренс Малік  / 

Спеціальні нагороди ред.

Нагорода Лауреат Країна
Почесна Золота пальмова гілка Ален Делон  
Трофей Шопар Відкриття року — акторка: Флоренс П'ю  
Відкриття року — актор: Франсуа Сівіль  

Примітки ред.

  1. ↑ Festival de Cannes 2019 [Архівовано 10 квітня 2019 у Wayback Machine.] на сайті myCANAL
  2. ↑ а б Catherine Balle, Benoît Daragon. Le 14 mai, c’est Edouard Baer qui présentera la cérémonie d’ouverture du 72è Festival de Cannes. Ce sera la quatrième fois que le comédien officiera dans ce rôle. Le Parisien (фр.) . 08.04.2019. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 15.04.2019.
  3. ↑ а б Cannes’ Palme d'Or goes to Parasite. Cineuropa (англ.) . 25.05.2015. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 26.05.2019.
  4. ↑ а б Jim Jarmusch en Ouverture du Festival de Cannes 2019!. Festival-cannes.com (фр.) . 10.04.2019. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 15.04.2019.
  5. ↑ Головою журі Каннського фестивалю стане Алехандро Гонсалес Іньярріту. Детектор медіа. 27 лютого 2019. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 28.02.2019.
  6. ↑ Alejandro González Iñárritu Président du Jury du Festival de Cannes 2019. Festival de Cannes (фр.) . 27.02.2019. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 28.02.2019.
  7. ↑ Sewart Clarke. Cannes: Nadine Labaki to Head Un Certain Regard Jury. Variety (англ.) . 26.03.2019. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 27.03.2019.
  8. ↑ а б Fabien Lemercier. Claire Denis to chair the shorts and Cinéfondation jury at Cannes. Cineuropa (англ.) . 05.04.2019. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 06.04.2019.
  9. ↑ CLAIRE DENIS - Présidente du Jury des Courts Métrages & de la Cinéfondation. Cinefondation.com (фр.) . 05.04.2019. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 06.03.2019.
  10. ↑ Cannes 2019: Ciro Guerra, président du jury de la Semaine de la Critique. Le figaro.fr (фр.) . 09.04.2019. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 15.04.2019.
  11. ↑ Зомбі Джима Джармуша. Став відомий фільм, що відкриє Каннський кінофестиваль 2019. nv.ua. 10.04.2019. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 16.04.2019.
  12. ↑ The official poster of the 72nd Cannes International Film Festival. Festival-Cannes.com (фр.) . 15.04.2019. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 18.04.2019.
  13. ↑ Alain Delon recevra la Palme d'honneur pour “sa magnifique présence dans l’histoire du septième art”. LesInrocks.com (фр.) . 18.04.2018. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 18.04.2019.
  14. ↑ а б в The 2019 Official Selection. Festival-Cannes.com (англ.) . 18.04.2019. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 18.04.2019.
  15. ↑ а б Український фільм «Додому» візьме участь у конкурсі Каннського кінофестивалю. Детектор медіа. 18.04.2019. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18.04.2019.
  16. ↑ The Jury of the 72nd Festival de Cannes. Festival-Cannes.com (англ.) . 29.04.2019. Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 30.04.2019.
  17. ↑ The short films and Cinéfondation Jury. festival-cannes.com (англ.) . 02.05.2019. Архів оригіналу за 11 вересня 2020. Процитовано 04.05.2019.
  18. ↑ Держкіно витратило на український павільйон на Міжнародному кінофестивалі у Каннах понад 1 млн грн (ДОПОВНЕНО). Детектор медіа. 17 квітня 2019. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22.04.2019.
  19. ↑ Український павільйон на Каннському Кіноринку. Молодість. 17.04.2019. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 22.04.2019.
  20. ↑ а б Представлення України на Каннському кінофестивалі створює перспективи не лише промоції вітчизняного кіно, а й розвитку національної кіноіндустрії" - Євген Нищук. Mincult.kmu.gov.ua. 07.05.2019. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 08.05.2019.
  21. ↑ Fabien Lemercier. A slew of masters and new faces to vie for the 2019 Cannes Palme d’Or. Cineuropa (англ.) . 00.00.2011. Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 18.04.2019.
  22. ↑ Fabien Lemercier. Two new titles enter the Cannes competition. Cineuropa (англ.) . 02.05.2019. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 03.05.2019.
  23. ↑ The Short Films Selections at the 72nd Festival de Cannes. Cinefondation. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019.
  24. ↑ Cannes Classics 2019. Festival de Cannes. 30 квітня 2019. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
  25. ↑ Discover the selection of the 58th La Semaine de la Critique | La Semaine de la Critique of Festival de Cannes. Semaine de la Critique du Festival de Cannes (англ.). Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 25 квітня 2019.
  26. ↑ Keslassy, Elsa (4 квітня 2019). Cannes: ‘Deerskin’ With Jean Dujardin to Open Directors’ Fortnight. Variety (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 30.04.2019.
  27. ↑ Goodfellow, Melanie. Cannes Directors' Fortnight unveils genre-heavy 2019 selection. Screen. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 30.04.2019.
  28. ↑ The FIPRESCI Prize goes to It Must Be Heaven at Cannes. Cineuropa (англ.) . 25.05.2015. Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 26.05.2019.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каннський кінофестиваль 2019
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каннський_кінофестиваль_2019&oldid=38184246