Кам'янка іспанська

вид птахів

Ка́м'янка іспа́нська[1] (Oenanthe hispanica) — вид птахів родини мухоловкових. В Україні гніздовий, перелітний птах, що зустрічається в Гірському Криму.

Кам'янка іспанська
Дорослий самець східної раси (підвид O. h. melanoleuca)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Кам'янка (Oenanthe)
Вид:
Кам'янка іспанська (O. hispanica)
Біноміальна назва
Oenanthe hispanica
(Linnaeus, 1758)
Підвиди
  • O. h. hispanica
  • O. h. melanoleuca

Опис ред.

Морфологічні ознаки ред.

Для виду характерне явище поліморфізму, що проявляється у співвідношеннях чорного і білого забарвлення в області голови і шиї у самців. Зазвичай виділяють дві раси (підвиди) — східну і західну, інколи їх називають східна кам'янка іспанська (O. h. melanoleuca) і західна кам'янка іспанська (O. h. hispanica). В обох форм птахи можуть мати або не мати чорного забарвлення на горлі. Спина у східних підвидів біла, а у західних — від бежевого до кремового кольору. Степанян Л.О. в межах цих двох підвидів виділяє 4 морфи: «melanoleuca», «gaddi», «caterinae», «amphileuca».[2]

Невеликий птах, розміром з горобця. Маса тіла 15-22 г, довжина тіла біля 15 см. У східної морфи дорослий самець у шлюбному вбранні білий, з рудим відтінком: горло чорне або біле; вуздечка, покривні пера вух і крила чорні; надхвістя біле; хвіст білий, з майже повністю чорними центральними стерновими перами та різного розміру чорними плямами на верхівці інших стернових пер, через що на кінці хвоста може утворюватися вузька чорна смуга, на крайніх стернових перах вона ширша; дзьоб і ноги чорні; у позашлюбному вбранні пера темних частин зі світлою облямівкою; рудий відтінок в оперенні виразніший. Доросла самка y шлюбному оперенні зверху бура; вуздечка, покривні пера вух і крила темно-бурі; горло білувате або темно-буре; низ світло-вохристий воло і боки тулуба іржасто-вохристі; у позашлюбному вбранні пера темних частин тіла зі світлою облямівкою. Молодий птах подібний до дорослої самки у позашлюбному оперенні.

Дорослий самець іспанської кам'янки від дорослого самця лисої кам'янки відрізняється світлою спиною, а частина особин також білим горлом; доросла самка іспанської кам'янки від дорослої самки лисої кам'янки — або білуватим горлом, або світлим волом, хоча у позашлюбному оперенні відрізнити важко. Молодий птах від молодої лисої кам'янки відрізняється світлими горлом і низом тулуба, але особини з темним горлом майже не розрізняються.[3]

Звуки ред.

Співає, як правило, під час шлюбного польоту. Пісня коротка, дещо нагадує пісню чечевиці, але тріскучіша; поклик — різке «чсч» і хрипке «шрр».

Поширення ред.

Ареал охоплює: Північно-Західну Африку на схід до північно-західної Лівії (Триполі). На північ до узбережжя Середземного моря. На південь до 28-ї паралелі. Західна Євразія від атлантичного узбережжя Піренейського півострова на схід до західного Копетдагу (у межах басейну Сумбара) і гір Загрос. На північ до північного узбережжя Піренейського півострова (за виключенням північно-західної його частини), південно-східної Франції, північної Італії, північно-західної Югославії, південної Румунії, північного узбережжя Малої Азії, південного схилу Великого Кавказу, Дагестану, південного схилу західного Копетдагу. На південь до узбережжя Середземного моря, південного узбережжя Малої Азії, по східному узбережжю Сереземного моря до південно-східного його краю, до північної Сирії, північного Іраку і по гірській області Загрос до її південної межі. Ізольовані місця гніздування розташовані в Криму і на півострові Мангістау та островах Сицилія, Крит, острови Егейського моря.[2]

Кам'янка іспанська є мігруючим видом, відлітає на зимівлю через Середземне море і Сахару до африканської Сахелі.

Чисельність ред.

Чисельність в Європі оцінена в 1,4—3,3 млн пар, в Україні гніздить не більше 50 пар[4]. Європейська популяція складає близько 55 % світової. Чисельність виду скорочується.[5]

Місця існування ред.

Населяє відкриті кам'янисті з чагарниками біотопи, часто в пересіченій місцевості (схили гір та передгір'я). Як правило, це сухі степи, вапнякові пагорби, рілля, що оточують ліси з ялівцю, тетраклінісу, маслин, дубів тощо. Трапляється також у садах, виноградниках та інших оброблюваних територіях.[5]

Гніздування ред.

 
Яйця в оологічній колекції

Гніздовий період триває протягом березня — червня в Північно-Західний Африці, з кінця квітня — в Іспанії, з початку травня в Греції та на Кавказі. Гніздо у вигляді плоскої чашечки, сплетено зі шматочків рослин, моху та волокон, лоток вистелено шерстю та пухом. Птахи розміщують його на землі під каменем чи кущем, в ямці, або ж отворі в руїнах споруд. У кладці 3-6 (як правило, 4-5) яєць, яку насиджує самка протягом 13-14 днів. Молоді птахи залишають гніздо у віці 11-14 днів, але їх ще підгодовують батьки до 22 днів.

Живлення ред.

Живиться головним чином комахами, павуками, а також ягодами та насінням. Здобич вистежує з присади, стрибаючи за нею на землю, схоплюючи в повітрі на льоту чи наздоганяючи її на поверхні ґрунту.

Загрози та охорона ред.

Головними загрозами для виду є заліснення місць гніздування та інтенсифікація сільського господарства. Локально загрозу може становити хижацтво з боку лисиць і собак. Кам'янка іспанська перебуває під охороною Бернської конвенції (Додаток ІІ) та Боннської конвенції (Додаток ІІ).[5]

Джерела ред.

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. а б Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — ISBN 5-02-005300-7.
  3. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
  4. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12)
  5. а б в BirdLife International. 2016. Oenanthe hispanica. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T22710302A87926065. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22710302A87926065.en. Downloaded on 20 February 2017.(англ.)

Посилання ред.