Калланай (також відома як Гранд Анікут, таміл.: கல்லணை) — давня гребля, яка побудована через річку Кавері в окрузі Тіруччираппаллі у штаті Тамілнад в Південній Індії.[1] Розташована за 15 км від міста Тіручирапаллі. Гребля побудована правителем держави Чола королем Карікалою у I ст н. е.[2][3][4][5][6] і є четвертою найстарішою водно-відвідною структурою в світі, яка досі використовується.

Історія ред.

Гребля була побудована царем Карікалою приблизно у другому столітті.[7][8] Метою будівництва греблі було відвести воду річки до районів зрошення у дельті Кавері[7]. Гребля була перебудована британцями у 19-му столітті. У 1804 році капітан Колдуелл, військовий інженер, був призначений англійцями, щоб зробити дослідження вздовж річки Кавері і організувати зрошення у районі дельти. [9] Він виявив, що більша частина води витікає північним рукавом Коллідам (у колоніальний період вона називалася Колерун), залишаючи лише невелику кількість води для відводу води у райони зрушення. [9]. Колдуелл запропонував наростити греблю на 69 см, тим самим збільшуючи пропускну здатність греблі.[7] Згодом майор Сім запропонував ідею шлюзів, які відкриють торгові шляхи через річку Коллідам та запобігатимуть замуленню річку.[7] Гребля Нижній Анаїкут, що побудована сером Артуром Коттоном в 19-м столітті через Коллідам, основну притоку Кавері, називається реплікаційною структурою Калланай.[7]

Географія ред.

Річка Кавері розпадається на дві частини за 32 км захід від дамби Калланай. Обидва рукави утворюють острів Шрірангам до їхнього сходження поблизу дамби. Північний канал називається Коллідам; а інший зберігає ім'я Кавері, і впадає в Бенгальську затоку поблизу міста Пумпухар. У дельті річки розташовані морські порти Нагапаттінам і Карікал.[10]

Опис ред.

Метою Калланаю було відведення вод річки Кавері через родючі області дельта для зрошення за допомогою каналів. Гребля ділить річку Кавері на 4 потоки, відомих як Коллідам Ару, Кавірі, Веннару і Путу Ару. Дамба побудована з неотесаних каменів, сягає завдовжки 329 м, завширшки 20 м і заввишки 5,4 м.[11] Дамба все ще знаходиться у відмінному стані, і є моделлю для більш пізніх інженерів, включаючи сера Артура Коттона, що побудував у 19-му столітті греблю через Коллідам.[12] Площа стародавньої зрошувальної мережі становила близько 69000 акрів. До початку 20-го століття, площа зрошуваних земель була збільшена до близько одного мільйона акрів (400 000 га)[13]

Примітки ред.

  1. The world's oldest dams still in use. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
  2. DelhiAugust 26, India Today Online New; August 26, 2013UPDATED:; Ist, 2013 16:49. Incredible India! A 2,000-year-old functional dam. India Today (англ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  3. Karikalan cholan memorial inaugurated - Times of India. The Times of India. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  4. Syed Muthahar Saqaf (10 березня 2013). A rock solid dam that has survived 2000 years. The Hindu. Процитовано 13 листопада 2013.
  5. Flowing waters for fertile fields. The Hindu. India. 29 серпня 2011. Архів оригіналу за 17 липня 2012.
  6. Singh, Vijay P.; Ram Narayan Yadava (2003). Water Resources System Operation: Proceedings of the International Conference on Water and Environment. Allied Publishers. с. 508. ISBN 81-7764-548-X. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 7 листопада 2016.
  7. а б в г д Syed Muthahar Saqaf (10 березня 2013). A rock solid dam that has survived 1800 years. The Hindu. Процитовано 13 листопада 2013.
  8. Rita, 2011, chpt. Small Field Big Crop.
  9. а б Скемптон, 2002.
  10. Wiebe E. Bijker (19 вересня 2006). Dikes and Dams, Thick with Politics. Maastricht University. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 7 листопада 2011.
  11. Places to visit. IIM-Trichy, India. Архів оригіналу за 19 грудня 2011. Процитовано 7 листопада 2011.
  12. Govindasamy Agoramoorthy; Sunitha chaudhary; Minna J. HSU. The Check-Dam Route to Mitigate India's Water Shortages (PDF). Law library — University of New Mexico. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2013. Процитовано 7 листопада 2011.
  13. Fit case for World Heritage status. The Hindu. THanjavur, India. 10 вересня 2007. Архів оригіналу за 14 вересня 2007.

Посилання ред.