Вікіпедія

Йоган Мауріц ван Нассау-Зіген

Йоган Мауріц ван Нассау-Зіген (нід. Johan Maurits van Nassau-Siegen) або Йоганн Моріц фон Нассау-Зіген (нім. Johann Moritz von Nassau-Siegen; Ділленбург, 17 червня 1604 — Клеве, 20 грудня 1679) — граф (з 1674 року — князь) Нассау, внучатий племінник статхаудера Нідерландів Вільгельма Оранського, відомий військовик, фельдмаршал голландської армії, губернатор Голландської Бразилії з 1636 по 1644 роки.

Йоган Мауріц ван Нассау-Зіген
нім. Johann Moritz Fürst von Nassau-Siegen
Прізвисько De Braziliaan
Народився 17 червня 1604(1604-06-17)[1][3][4]
Ділленбург, Лан-Дилль, Гіссен, Гессен, Німеччина[5]
Помер 20 грудня 1679(1679-12-20)[1][2][…] (75 років)
Бедбурґ-Гау, Клеве, Дюссельдорф, Німеччина[6]
Поховання Burial vault of Nassau-Siegend
Країна  Голландська республіка
Діяльність політик, військовослужбовець
Alma mater Базельський університет (1615)
Знання мов нідерландська[7]
Титул Фюрст
Військове звання фельдмаршал
Рід Нассауська династія
Батько Йоганн VII
Мати Маргарита Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзька
Родичі Вільгельм I Оранський, Єлизавета-Шарлотта Пфальцська, Луїза Генрієтта Оранська, John Ernest van Nassau-Siegend, John VIII, Count of Nassau-Siegend, Elizabeth of Nassau-Siegend, Adolf of Nassau-Siegend, Юліана Нассау-Ділленбурзька, Anne Marie of Nassau-Siegend, John Albert of Nassau-Siegend, Вільгельм, Anna Johanna of Nassau-Siegend, Frederick Louis of Nassau-Siegend, Magdalena of Nassau-Siegend і John Frederick of Nassau-Siegend
Брати, сестри Marie Juliane of Nassau-Siegend, Henry of Nassau-Siegend, George Frederick, Prince of Nassau-Siegend, Amelie of Nassau-Siegend, Wilhelm Otto von Nassau-Siegend, Louisa Christine of Nassau-Siegend, Sophie Margaret of Nassau-Siegend, Bernhard of Nassau-Siegend, Christian of Nassau-Siegend, Catherine of Nassau-Siegend, John Ernest van Nassau-Siegend і Elizabeth Juliana of Nassau-Siegend
Нагороди
Кавалер ордена Слона

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Johan Maurits — 2009.
  2. ↑ а б RKDartists
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ Encyclopædia Britannica
  5. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118738097 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ https://www1.wdr.de/radio/wdr5/sendungen/zeitzeichen/naussau-siegen-100.html
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література ред.

  • Ludwig Driesen: Leben des Fürsten Johann Moritz von Nassau-Siegen. Berlin 1849 (Nachdruck Kleve 1979) (E-Kopie [Архівовано 18 вересня 2017 у Wayback Machine.])
  • Pieter Lodewijk Muller. Johann Moritz, Fürst von Nassau-Siegen // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1881, Band 14, S. 268–272.
  • Heinrich von Achenbach: Geschichte der Stadt Siegen. 2 Bde., Siegen 1885, Nachdruck Siegen 1978/80.
  • Heinrich von Achenbach: Aus des Siegerlandes Vergangenheit. Bd. I, ergänzter Nachdruck der Ausgabe Siegen 1895, Kreuztal 1981.
  • Wolfgang Rudolf: Die Erhebung der Grafen von Nassau in den Reichsfürstenstand. Berlin 1921.
  • Wilhelm Faust: Nassau-Siegen und seine Grafen zur Zeit des Dreißigjährigen Krieges. In: Heimatland. Jg. 11, 1936, S. 33–183.
  • Otto Glaser: Prinz Johann Moritz von Nassau-Siegen und die niederländischen Kolonien in Brasilien. Berlin 1938.
  • Ludwig Bald: Das Fürstentum Nassau-Siegen. Territorialgeschichte des Siegerlandes Marburg 1939 (= Schriften des Instituts für geschichtliche Landeskunde von Hessen uns Nassau, 15, hrsg. von Edmund E. Stengel).
  • Alfred Lück: Das Haus Nassau-Siegen und der dänische Elefantenorden. In: Siegerland. Blätter des Siegerländer Heimatvereins e.V. Bd. 31 (1954), S. 65–66.


  Це незавершена стаття про особу Нідерландів.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йоган_Мауріц_ван_Нассау-Зіген&oldid=34963381