Йоганн VII (граф Ольденбургу)
Йоганн VII Будівничий гребель (нім. Johann der Deichbauer; 9 вересня 1540 — 12 листопада 1603) — граф Ольденбургу в 1573—1603 роках.
| Йоганн VII | |
|---|---|
_11.JPG) | |
| Народився |
9 вересня 1540[1] Ольденбург, Веймарська республіка, Німецька імперія |
| Помер |
12 листопада 1603[1][2] (63 роки) Ольденбург, Веймарська республіка, Німецька імперія |
| Країна | Німеччина |
| Знання мов | німецька |
| Титул | граф[3] |
| Рід | Ольденбурзька династія |
| Батько | Anthony I, Count of Oldenburgd |
| Мати | Софія Саксен-Лауенбурзька |
| Брати, сестри | Antoine II d'Oldenbourg-Delmenhorstd і Анна Ольденбург-Дельменгорстська |
| У шлюбі з | Єлизавета Шварцбурзька |
| Діти | Антон Гюнтер, Catherine of Oldenburgd[2], Магдалена Ольденбурзька, Johann Friedrich von Oldenburgd[2], Anne Sofie von Oldenburgd[2] і Marie Elisabeth von Oldenburgd[2] |
| Нагороди |
 |
Життєпис ред.
Молоді роки ред.
Походив з Ольденбурзької династії. Син Антона I, графа Ольденбургу, та Софії Саксен-Лауенбурзької. Народився 1540 року в Ольденбурзі. У 1552—1557 роках здобув освіти при данському королівському дворі в Копенгагені.
1557 року перебрався до саксонського дворі. У 1563—1570 роках брав участь в данському війську у війні зі Швецію, отримавши Орден Слона. Після цього повернувся до Ольденбурзького графства, де допомагав батькові в управлінні. 1573 року після смерті Антона I успадкував графство.
Граф ред.
Спрямовував зусилля на зростання території та економічної потуги. Вже1573 року започаткував судову реформу, що поліпшило відправляння правосуддя. Також врегулював діяльність лютеранської церкви, впорядкувавши її структуру.
1574 року вступив у конфлікт з молодшим братом Антоном, що претендував на частину графства Дельменгорст. У 1575 році успадкував володіння Єфер, незважаючи на заперечення Едцарда II, графа Східної Фризландії. Завдяки своїм родючим прибережним зонам, багатству коней та корів приєднання Єферу стало неабияким збільшенням фінансових ресурсів, а також сприяло поліпшенню стратегічного становища Ольденбургу. З цього часу Йоганн VII став активно приділяти увагу розвитку конярства в графстві. Також для встановлення зв'язку Єфера з Ольденбургом розпочав велике будівництво гребель у затоці Яде. Також фінансував зведення гребель в Єфері та Бутьядінгені.
1576 року одружився. У 1577 році був змушений передати доходи від Гарпштедта, Дельменгорста, Фарела і деяких другорядних замків на користь свого брата Антона на 10 років. Того ж року підписав лютеранську Формулу злагоди, а 1580 року — Книгу згоди.
У 1587 року конфлікт з братом Антоном поновився через бажання останнього продовжити керувати Дельменгорстом та іншими володіннями, наданими 1577 року. Суперечка тривала до 1597 року, коли Надвірна рада в Празі постановила відділити Дельменгорст від Ольденбургу.
1592 року рішенням Імперського камерального суду в Шмеєрі Йоганн VII отримав володіння Кніпгаузен. Протягом 1590-х років займався зведенням гребель. Помер 1603 року.
Родина ред.
Дружина — Єлизавета, донька графа Гюнтера XL Шварцбург-Бланкенбург.
Діти:
- Йоганн (1578—1580)
- Анна (1579—1639)
- Єлизавета (1581—1619)
- Катерина (1582—1644), дружина герцога Августа Саксен-Лауенбурга
- Антон Гюнтер (1583—1667), граф Ольденбургу
- Магдалена (1585—1657), дружина Рудольфа Асканія, князя Ангальт-Цербста
Примітки ред.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #138779600 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Catalog of the German National Library
Джерела ред.
- Friedrich Wilhelm Schaer (1974), «Johann XVI. (Vii.)», Neue Deutsche Biographie (NDB) (in German), 10, Berlin: Duncker & Humblot, pp. 508—509
- Johann VII. In: Hans Friedl u. a. (Hrsg.): Biographisches Handbuch zur Geschichte des Landes Oldenburg. Hrsg. im Auftrag der Oldenburgischen Landschaft. Isensee, Oldenburg 1992, ISBN 3-89442-135-5, S. 361—363