Илле Тукташ

російський письменник

Тукта́ш Ілля́ Семенович (29 липня 1907(19070729), село Великі Токташі, Ядринський повіт, Казанська губернія (нині Аліковський район Чувашія) — 20 січня 1957, Чебоксари) — чуваський поет, прозаїк, фольклорист. Член Спілки Письменників СРСР (1934). Працював головним редактором журналу Таван Атал.

Илле Тукташ
Псевдонім Ille Toktash
Народився 29 липня 1907(1907-07-29)
Ядринський повіт, Казанська губернія, (нині Аліковський район, Чувашія)
Помер 20 січня 1957(1957-01-20) (49 років)
Чебоксари, Чувашія
·туберкульоз
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність Поет
Alma mater Аліковська середня школа імені І. Я. Яковлеваd
Мова творів чуваська
Роки активності з 1939
Членство СП СРСР

Біографія ред.

Трудова діяльність ред.

Навчався у Великотукташській початковій і Красночетайській восьмирічній школах. П'ятнадцятирічним підлітком брав активну участь у молодіжному русі. 1925 року стає секретарем комітету комсомолу Аліковской волості.

У 19261928 роках І. Тукташ вчиться у радпартшколі. Потім працює в редакціях газети «Çамрăк хресчен» («Молодий селянин») та журналу «Хатĕр пул» («Будь готовий»). У 19301932 роках відповідальний секретар газети «Колгоспник» у місті Самара.

Ілля Семенович спільно з Ісаєвим метрів, І.Вікторовим і Івановим-Пайменом доклав багато зусиль у виданні альманаху «Вăтам Атӑл» («Середня Волга»). Згодом працював у Чуваському книжковому видавництві, Чуваському науково-дослідному інституті. У 19421944 роках — військовий кореспондент на фронтах Німецько-радянської війни. Повернувшись з фронту обирається Головою Правління Чуваського Спілки письменників.

Творча діяльність ред.

Ілля Тукташ творив у жанрі ліричної поезії. Його твори «Шур кăвакарчăн» («Білий голуб»), «Ӳс, çĕршив, хăватлан» («Рости, країна, окрепнем»), «Тӑван çĕршив» («Рідна країна») золотими нитками вписані в скарбницю чуваської літератури. Гімном Чуваської республіки стала пісня, написана композитором Германом Лебедєвим на вірші Іллі Тукташа «Тӑван çĕршив» («Рідна країна»).

З-під пера Іллі Тукташа також виходили розповіді і повість. Майстер досяг успіхів і в літературних перекладах: переклав на чуваську мову деякі глави романів М. Шолохова « Піднята цілина» («Уçнă çерем»), «Тихий Дон» («Лăпкă Дон»), твори М. Горького «Дівчина і смерть» («Хĕрпе вилĕм»), «Пісня про сокола» («Кăйкăр çинчен хунă юрă»), сонети В. Шекспіра, вірші А. Навої, В. Лебедєва-Кумача, С. Алимова.

Багато працював збирав фольклор. Підготовлений Іллею Семеновичем матеріал усної народної творчості побачив світ у його праці «Чăваш фольклорĕ» («Чуваська фольклор»), виданого в 1941, 1949 роках.

Відомі книги ред.

  • «Сăвăсем» («Стихи») (1930);
  • «Пĕрремĕш çĕнтерӳ» («Перша перемога») (1932);
  • «Октябрь»
  • «Вăкăр çырми» («Бичачий лог») (1933);
  • «Чечек çыххи» («Букет») (1939)
  • «Павел Лаптев» (1944);
  • «Çĕр хуçисем» («Господарі землі») (1954);
  • «Сăвăсемпе юрăсем» («Вірші та пісні») (1958).

Пам'ять ред.

Література ред.

  • Гордеев Д. В., Силэм Ю. А, «Антология чувашской литературы», том I — проза, Чебоксари, 2003.
  • Юрьев М., "Писатели Чувашии", Чебоксари, 1975.
  • Ефимов Л. А., "Элĕк Енĕ" (Аліковскі край), Аліково, 1994.
  • "Аликовская энциклопедия", составители: Ефимов Л. А., Ефимов Е. Л., Ананьев А. А., Терентьев Г. К., Чебоксари, 2009, ISBN 978-5-7670-1630-3.

Посилання ред.