Різдвяна зірка (Звізда)
Різдвяна зі́рка або Зві́зда — традиційний атрибут різдвяного обряду колядування[1]. На Бойківщині та Гуцульщині «зірку» називали також вертепом[2].
Різдвяна зірка — атрибут пов'язаний з народженням Ісуса Христа, адже чудесне народження провістила саме «Вифлеємська зірка»[1]. Подібні вироби поширені в інших християнських культурах як різдвяні прикраси, наприклад, Гернгутська зірка[3].
Виготовлення ред.
Як правило, атрибут виготовлявся із звичайного решета, до якого прилагоджували «роги» (8, 9, 10, 12 чи 16) та обклеювали різнокольоровим промасленим папером, прикрашали фольгою, стрічками й китицями («кутасами»). До бокових стінок могли бути прикріплені картинки на релігійні сюжети. Всередину зірки вставляли свічку, утворюючи ліхтар. Інколи Зірка могла обертатися навколо своєї осі[4][5]. Якщо корпус обертався навколо свічки, то обклеєна різнокольоровим папером зірка відповідно по-різному світилася[5].
Мистецтво виготовлення й оздоблення різдвяних звізд називається звіздарство[6].
Символізм ред.
У міфологічних віруваннях українців, зоря символізувала дівчину-красуню, дружину, або доньку Місяця, господаря неба[7].
Народне повір'я стверджує, що зорі — це душі людей, і сила їхнього сяйва залежить від праведності людини. Згідно з народно-християнським переконанням, кожна зірка є свічкою, яку запалює Бог із народженням людини[8].
Християнський символізм конкретно зірки, що слугує атрибутом колядування, полягає в зображенні Вифлеємської зірки, що вказала на місце народження Ісуса Христа[9][10].
Обрядовість ред.
Звізда є одним із символів народного обряду колядування, що відбувається на Різдво по Святій Вечері, або в залежності від місцевих на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться богослужіння. Обряд є особливим театралізованим дійством, під час якого люди ходили до один одного по хатах, з піснями та відтворенням побутових сценок поздоровляли господарів. Для цього виготовляли колядницькі обладунки: восьмипроменеву зірку, маски Кози, Ведмедика, та ін. Святкові ватаги залежно від регіону різнилися своїм кількісним складом і обрядовими персонажами[11].
Думки про час появи таких обрядів різняться. Дехто з дослідників припускає, що ходіння зі «звіздою» виникло за дохристиянських часів. Інші відносять його до XVIII ст., коли зі «звіздами» ходили студенти Києво-Могилянської академії; далі з міст традиція поширилася на села[10][12].
Головна різдвяна Зірка ред.
У 2021—2022 році головна ялинка України була прикрашена композицією «Колядники». Центральним образом композиції була зірка, яка самостійно оберталася. На променях зірки червоного і золотистого кольору були узори «Дерево життя» та «Ялинка»[13].
Символ різдвяної зірки у тексті ред.
У стандарті Юнікод є кілька символів восьмипроменевої зірки[14]:
✴(U+2734)✵(U+2735)✷(U+2737)✸(U+2738)❂(U+2742)🟎(U+1F7CE)🟏(U+1F7CF)🟐(U+1F7D0)🟑(U+1F7D1)
У дописах у соціальних мережах в Інтернеті зазвичай для позначення різдвяної зірки чи згадок про Різдво використовують символи емодзі[14], які мають вигляд п'ятипроменевих зірок:
- 🌟 (U+1F31F)
- 🌠 (U+1F320)
Символи * (U+002A) та ✳️/✳️ (U+2733) для позначення різдвяної зірки майже не використовують, хоча символ * (U+002A) часто використовують у тексті ставлячи його попереду дати (року, дня та місця) народження особи[15][16], як символ народження нової зорі, з чим у свою чергу символічно пов'язана і Вифлеємська зірка.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Безущак С. Різдвяні свята на Тернопільщині: традиції та інновації // Українознавство: Науковий громадсько-політичний культурно-мистецький релігійно-філософський педагогічний журнал. — 2010. — № 3 (с.168)
- ↑ Савчук В. Український вертеп: історія становлення та розвитку // Вісник Прикарпатського університету Науковий журнал[недоступне посилання з вересня 2019]. — 2008, Вип.14 [Архівовано 27 січня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Гернгутська зірка - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 24 грудня 2023.
- ↑ Зірка / Українська минувшина: ілюстрований етнографічний словник. Київ: Либідь. 1994. с. 185.
- ↑ а б Різдвяні звізди, вертепи і шопки із Закерзоння - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 24 грудня 2023.
- ↑ 12 найнеймовірніших звізд з українських вертепів. "Еспресо.Захід". zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
- ↑ Костюшко Г. О. (6 грудня 2017). Українські народні театралізовані дійства, як ефективний механізм формування творчої активності дітей та молоді (PDF). НПУ імені М. П. Драгоманова. Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017.
- ↑ Космогонічні уявлення / Українська минувшина: ілюстрований етнографічний словник. Київ: Либідь. 1994. с. 226.
- ↑ Курочкін, Олександр (1978). Новорічні свята українців: традиції і сучасність (укр.). Університет штату Індіана (США). с. 75.
- ↑ а б Вісник київського славістичного університету (укр.). Київський славістичний університет. 2003. с. 330.
- ↑ Воропай О. (6 грудня 2017). Звичаї нашого народу. http://traditions.in.ua. Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017.
- ↑ Майстриня з Черкас колекціонує різдвяні зірки та збирається про них видати книгу. Суспільне. 25 грудня 2021. Процитовано 24 грудня 2023.
- ↑ Zvizda - головна Різдвяна зірка України!. Архів оригіналу за 2 грудня 2022. Процитовано 2 грудня 2022.
- ↑ а б STAR - Searching in 𝕌𝕟𝕚𝕔𝕠𝕕𝕖 character names for STAR. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
- ↑ What is a good symbol for day of birth? - TeX - LaTeX Stack Exchange. Процитовано 4 червня 2022.
- ↑ CTAN: Package genealogytree — Pedigree and genealogical tree diagrams. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 4 червня 2022.