Золотоворітський сквер

ботанічна пам'ятка природи в Києві

Золотоворі́тський сквер — сквер та ботанічна пам'ятка природи місцевого значення[1] у Шевченківському районі Києва загальною площею — 0,57 га.

Золотоворітський сквер

вид на західну частину скверу з Золотих воріт
50°26′55″ пн. ш. 30°30′48″ сх. д. / 50.44861° пн. ш. 30.51333° сх. д. / 50.44861; 30.51333
Тип сквер
Статус державна пам'ятка природи місцевого значення
Відкрито друга половина XIX століття
Площа 0,57 га
Керівна установа КП УЗН Шевченківського району
Країна  Україна
Розташування Київ
Золотоворітський сквер. Карта розташування: Київ
Золотоворітський сквер
Золотоворітський сквер
Золотоворітський сквер (Київ)
Мапа
CMNS: Золотоворітський сквер у Вікісховищі

Розташування ред.

Сквер розташований навколо реконструйованих Золотих воріт між вулицями Володимирською, Ярославів Вал, Лисенка та Золотоворітським проїздом, поблизу від виходу станції метро «Золоті ворота».

Історія ред.

Утворений у другій половині XIX століття навколо руїн Золотих Воріт. Між руїнами воріт та вулицею Володимирською 1899 року встановлено парковий фонтан —— один із фонтанів Термена.

Після Другої світової війни у сквері на лавочках збиралися київські шахісти й шашкісти. Однак 1962 року у зв'язку із будівництвом довкола посольств їм заборонили збиратися у сквері й вони перебралися до парка імені Тараса Шевченка.[2]

1972 року через своєрідну ландшафтну форму, різновидності дерев і чагарників оголошений пам'яткою природи місцевого значення[1].

У 1982 році відкрито збудований над руїнами воріт павільйон-музей, у 1997 — відкрито пам'ятник Ярославу Мудрому (біля павільйону, з боку вулиці Лисенка та реконструйовано планування скверу (вхідні групи, доріжки, лави).

У 1998 році у сквері з'явилася паркова скульптура бронзового кота, яка користується значною увагою відвідувачів. Також у сквері є скульптури ще двох котів:

  • дерев'яного — на товстій обрізаній гілці дерева на вулиці Лисенка;
  • із пластикових одноразових виделок — на дереві біля виходу із скверу на вулицю Володимирську. Це роботи київського скульптора Костянтина Скретуцького[3].

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. а б Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 березня 1972 року № 363 «Про віднесення пам’яток природи місцевого значення в м. Києві, згідно з новою класифікацією». [Архівовано з першоджерела 9 липня 2022.]
  2. Короли и джокеры парка Шевченко [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.].(рос.)
  3. журнал «Фокус». Спецпроект. № 1 (8). 2010 «300 мест для отдыха на природе в Киеве и окрестностях» (рос.)

Джерела ред.