Зозуля чубата
| Зозуля чубата | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Clamator glandarius (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||
 Поширення C. glandarius Гніздування Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| Cuculus glandarius Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Зозу́ля чуба́та (Clamator glandarius) — вид птаха роду Зозуля (Clamator) родини зозулевих (Cuculidae)[1].
Морфологічні ознаки ред.
Доросла особина має довжину тіла 35-39 см, з масою 140—170 г та розмахом крил 58-66 см. Спина та крила темно-сірого кольору, кінці покривного пір'я білі. Дзьоб біля основи — сірий, далі — чорний, ноги — сірі. Має навколоочне коло яскраво-помаранчево-червоного кольору. Живіт світлий, горло та груди жовтуваті. Дорослі птахи мають сріблясто-сірий чуб. Молоді особини мають, переважно, чорне забарвлення з темно-рудим маховим пір'ям; після першого линяння колір змінюється до темно-коричневого.
Видає голосне «черр — кер — кер — кер — кер»; в разі небезпеки кряче, подібно до ворони. Пересувається стрибками, хвіст задертий, зовнішнім виглядом часто нагадує сороку[2].
Поширення та місця існування ред.
Поширений в південно-західній та південній Європі, в західній Азії аж до Ірану, в Африці південніше Сахари. Для північної Європи та України зокрема, птах рідкісний залітний, спостерігався на острові Зміїному. Середовище існування — світлий ліс, узлісся[3].
Живлення ред.
Комахоїдний птах, здобич полює на землі. Також вживає волосатих гусениць, котрим іноді відриває волоски, та дрібних плазунів.
Розмноження ред.
Гніздовий паразит, підкладає яйця до гнізд воронових, найбільше — до сорок, в Африці також до шпакових. Під час підкладання яєць самець відволікає господарів гнізда, аби дати можливість самці безперешкодно зробити підміну. Самка може знести до 18 яєць за період розмноження. Пташенята подібні до потомства господарів, імітують їх писк. Покидають гніздо через 18 днів, але ще 25-59 днів їх годують прийомні батьки[4].
Особливості поведінки ред.
Вчені проводили експерименти з сороками та зозулями чубатими: після того, як зозуля чубата підклала яйце сорокам, вчені забрали його і зозуля, за таке ставлення, знищила всю кладку сороки. Цим зозуля дає собі ще один шанс на відкладання яєць, до цих самих сорок, коли вони зроблять другу спробу вивести потомство. Також відомі випадки, коли зозулі знищують перші кладки своїх «господарів», якщо самі ще не готові до відкладання яєць[5].
Примітки ред.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Зозуля чубата Clamator glandarius. (Хохлатая кукушка. Great Spotted Cuckoo.). http://aves.land.kiev.ua/. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
- ↑ Птахи України. Зозуля чубата. http://birdlife.org.ua/. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
- ↑ Зозуля чубата (Clamator glandarius, хохлатая кукушка). https://bird-ukraine.pp.ua/. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
- ↑ Атамась Наталія. Пташина історія. Скандали, інтриги і мистецтво виживання/ Наталія Атамась.-К.:Віхола, 2021.-320 ст.:іл.-(Наукпоп) ISBN 978-617-7960-22-4
Посилання ред.
- Словник української мови. Зозуля [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Зозуля [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Great spotted cuckoo — Species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 18 липня 2015 у Wayback Machine.].