Знесолення нафти (рос. обессоливание нефти; англ. oil demineralization; нім. Erdölentsalzung f) — процес видалення солей і води з нафти при промисловій її підготовці до транспортування та перед подаванням на первинну переробку з метою зменшення транспортних витрат, корозії технологічного обладнання установок з переробки нафти, запобігання дезактивації каталізаторів, покращання якості пального, нафтового коксу, бітумів та інших нафтопродуктів.

Солі перебувають у розчиненому стані в пластовій воді, яка входить до складу водонафтової емульсії (обводнена продукція свердловин), рідше в самій нафті — незначна кількість солей у кристалічному стані. Знесолення відбувається шляхом промивання зневодненої нафти прісною водою і наступного розділення фаз.

Знесолена і зневоднена нафта на промислі містить 100–1800 мг/л солей і 0,5–1,0 % (мас.) води, а перед подаванням на переробку — відповідно 3-4 мг/л і до 0,1 % (мас.). Знесолення нафти на нафтопереробних заводах здійснюється з застосуванням електрознесолювальних установок.

Процеси зневоднювання, знесолення та стабілізації нафти здійснюються на установках комплексної підготовки нафти (УКПН).

Одним з показників якості зневодненої товарної нафти є залишковий уміст у ній солей. Цей показник має важливе значення, оскільки він визначає витрати на додаткову підготовку нафти на нафтопереробному заводі (НПЗ). Знесолення нафти здійснюється шляхом змішування зневодненої нафти з прісною водою, після чого отриману емульсію зневоднюють. При змішуванні з прісною водою солі розподіляються по всьому її об'єму, і, отже, їх середня концентрація у воді зменшується. При знесолюванні вміст солей у нафті доводиться до величини, меншої ніж 0,1 %.

Знесолення нафти на нафтопереробних заводах здійснюється із застосуванням електрознесолювальних установок.

Див. також ред.

Література ред.

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.