Земе́льні ресу́рси (у старішій географічній літературі — поземе́лля) — частина земельного фонду, яка може бути використаною у народному господарстві.

Земельні ресурси — сукупний природний ресурс поверхні суші як просторового базису розселення і господарської діяльності, основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві.

Територію теж можна вважати своєрідним ресурсом. Вона слугує просторовою основою для розміщення всіх галузей господарства. Територія вже стає своєрідним дефіцитом, особливо в невеликих за площею, проте з численним населенням, країнах (Японія, Нідерланди, Данія)[1]. Див. також: польдери, антропогенний ландшафт.

Землі сільськогосподарського призначення — землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей.

Структура земельних ресурсів природних регіонів планети ред.

Земельний фонд планети[2]
Категорія земель Площа, млн км2 % площі суші:
Льодовики 16,3 11
Полярні і високогірні пустелі 5 3,3
Тундри та лісотундри 7 4,7
Болота поза тундр 4 2,7
Озера, річки, водосховища 3,2 2,1
Незрошуваних пустелі, скельні ґрунти і прибережні піски 18,2 12,2
Ліси 40,3 27
Трав'янисто-чагарникові пасовиська та природні луки 28,5 19
Землеробська площа 19 13
Землі промислового і міського призначення 3 2
Землі, схильні до ерозії, засолення, заболочування, латеритні та гіпсова кори та ін 4,5 3
Суша в цілому 149 100

Земельний фонд планети становить 13 400 млн га. Найбільша його частка (25%) припадає на Азію, найменша (6%) — на Австралію та Океанію. Найбільша частка пасовищ припадає на Африку (24%). Орні землі (11% земельного фонду) дають 88% продуктів харчування. Пасовища та луки, що займають 26% земельного фонду, дають ще 10% продуктів[1].

Країни та регіони неоднаково забезпечені земельними ресурсами, особливо це стосується сільськогосподарських земель. На Євразію припадає 59% світової ріллі, на Північну та Центральну Америку — 15%, на Африку — 15%, на Південну Америку — 8%, на Австралію — 3%. Більша частина (80%) світової ріллі розміщена в посушливій зоні. Найбільша частка пасовищ — у країнах Африки (24%) та Азії (18%)[1].

Середньосвітовий показник забезпеченості сільськогосподарськими землями на особу становить — 0,23 га. В різних країнах цей показник суттєво відрізняється. В Австралії він становить 2,45 га на особу, Канаді — 1,48 га, Україні — 1,07 га, Росії — 0,9 га. У Китаї, Бангладеш та Бельгії на кожного мешканця припадає 0,07 га, у Єгипті — 0,05 га, у Японії — 0,03 га[1].

Одна з головних екологічних проблем пов'язана з погіршенням стану земельних ресурсів. За історичний час внаслідок прискореної ерозії, дефляції та інших негативних процесів людство втратило майже 2 млрд га продуктивних земель. Спустелення загрожує території площею 4,5 млрд га, на якій проживає близько 850 млн осіб. Пустелі інтенсивно поширюються (до 5 — 7 млн га на рік) у тропічних районах Африки, Азії і Америки. Швидкість зникнення лісів становить 6 — 20 млн га на рік.

Земельні ресурси України ред.

Структура земельних ресурсів природних регіонів України[3]
Природні зони Загальна площа, тис. га Орні землі Багаторічні насадження Сіножаті Пасовища Ліси Інші угіддя
тис. га % від загальної
площі
тис. га % від загальної
площі
тис. га % від загальної
площі
тис. га % від загальної
площі
тис. га % від загальної
площі
тис. га % від загальної
площі
Зона мішаних лісів 11 231.3 4 042.0 36.0 88.5 0.8 1 044.8 9.3 779.6 6.9 3 455.0 30.8 1 821.4 16.2
Лісостепова зона 20 643.6 13 668.4 66.4 350.0 1.6 766.8 3.7 939.9 4.5 2 980.0 14.9 1 938.5 9.3
Степова зона 24 386.3 15 837.3 64.9 577.6 2.4 185.5 0.8 2632.4 10.8 1 029.3 4.2 4 124.4 16.9
Карпати і Закарпатська низовина 3 314.2 641.5 19.4 73.6 2.2 230.3 6.9 335.5 10.1 1 871.7 56.5 161.6 1.9
Гірський Крим 779.6 167.8 21.6 68.1 8.7 121.9 15.6 309.0 39.6 112.8 14.5

Структура земельних ресурсів ред.

 
Частка земель сільгосппризначення у структурі земельного фонду)

Найбільші площі сільськогосподарських угідь в Одеській, Дніпропетровській та Харківській областях; найменші — в Чернівецькій, Закарпатській та Івано-Франківській. Найбільше орних земель у Дніпропетровській, найменше — в Закарпатській областях.

Під складування промислових і побутових відходів, будівництво та для інших потреб щороку відводиться 5—6 тис. га земель, значну частину яких становлять орні землі.

Земельні ресурси та їх структура
Види земельних ресурсів млн. га % до загальної площі
Орні землі 34.4 57
Сади, виноградники та інші багаторічні насадежння 1.1 1.9
Сіножаті, пасовища й перелоги 7 11.7
Разом сільськогосподарських угідь 42.4 70.5
Ліси, захисні лісонасадження і чагарники 10.2 16.6
Болота 0.8 1.3
Водойми 2.4 3.9
Піски і яри 0.5 0.8
Шляхи 1 1.6
Інші землі 3.3 5.3
Усього 60.4 100

Розподіл земельного фонду України ред.

Розподіл земельного фонду України
Категорія % Площа, тис. га
від загалу
Припадає
на одну особу, га
Орні землі 55,3 33384 0,642
Лісові площі 15,4 9297 0,179
Пасовища і сіножаті 12,4 7486 0,144
Під водою наших штучних «морів» 4 2410 0,0464
Багаторічні насадження 1,8 1080 0,0209
Деревно-чагарники (насадження) 1,5 905,5 0,0174
Болота 1,5 905 0,0174
Інші землі 8,6 5191,8 0,0998

Див. також ред.

Види ресурсів
Проблеми

Примітки ред.

  1. а б в г Географія світових природних ресурсів: мінеральних, земельних, лісових, водних, рекреаційних. Архів оригіналу за 30 березня 2013. Процитовано 11 листопада 2012.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 8 листопада 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Паламарчук. Подане джерело

Джерела ред.

  • Закон України «Про охорону земель» (ст. 1) м. Київ, 19 червня 2003 року N 962-IV.
  • Паламарчук М. М. Географія України: Підр. для серед. шк. — 2-тє вид., перероблене і доповнене. — К.: Освіта, 1992. — 159 с.: іл., карти. [ISBN 5-330-01950-8]

Література ред.

  • Земельні ресурси: Навчальний посібник / Паньків З. П. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 272 с.
  • Моніторинг земель : підручник / А. Сохнич, М. Богіра, В. Горлачук [та ін.] ; ред. А. Я. Сохнича ; Акад. наук вищ. освіти України, Акад. екон. наук України, Міжнар. акад. наук екології і безпеки життєдіяльності, Львів. нац. аграр. ун-т. – Львів, 2008. – 264 с. : іл., табл. – (Серія: Управління земельними ресурсами).
  • Охорона і раціональне використання земельних ресурсів : навч.-метод. посіб. [для студентів ВНЗ] / Лико Д. В. [та ін.] ; Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. — Херсон : Олді-плюс, 2016. — 663 с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 634—643 (95 назв). — ISBN 978-966-289-099-0

Посилання ред.

  • Земельні ресурси // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 97.