Зелена (Бучацька міська громада)

село Зелена
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Бучацька міська громада
Облікова картка	Зелена
Основні дані
Населення	688
Територія	1.401 км²
Густота населення	491.08 осіб/км²
Поштовий індекс	48413
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	49°07′17″ пн. ш. 25°23′46″ сх. д. / 49.12139° пн. ш. 25.39611° сх. д.Координати: 49°07′17″ пн. ш. 25°23′46″ сх. д. / 49.12139° пн. ш. 25.39611° сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста	Антонів Марія Сафатівна
Карта
	Зелена
	Зелена
Мапа
	Зелена у Вікісховищі

Зеле́на — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване на півночі району.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Зелена.

Історія ред.

Зелена на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Згадується село 9 грудня 1457 року в книгах галицького суду ^[1].

Коперативний курс «Повітового Союзу Кооператив». Зелена, 1932

Діяли українські товариства товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», кооператива.

10-12 жовтня 1930 було «зпацифіковано» кооперативу в селі.^[2] 16 жовтня 1930 «зпацифіковано» розміщений у селі фільварок Бучацького монастиря ЧСВВ.^[3]

Внаслідок бомбардування 8 квітня 1944 село було зруйноване, загинуло 75 осіб.

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району^[4].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади^[5].

Пам'ятки ред.

Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1882; кам'яна, відновлена 1990), капличка, скульптура («фігура») Матері Божої (2003).

Пам'ятники ред.

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни

Соціальна сфера ред.

Діють загальноосвітня гімназія І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, ПАП «Зелена».

Відомі люди ред.

Народились ред.

районовий провідник^[6] ОУН Пасічник Йосип^[7]
підприємець і громадський діяч, Герой України Петро Гадз.

Працювали ред.

священик, письменник о. Василь Мельник (Лімниченко)
четар УГА, громадський діяч Юрій Шепарович^[8]
поет, письменник Богдан Чепурко.

Померли ред.

священик, проповідник, поет, перекладач Юліян Добриловський (на фільварку монастиря оо. Василіян в Бучачі)^[9]

Примітки ред.

↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.253, №2849 (лат.)
↑ Степан Шипилявий. Національно-економічне відродження Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 297.
↑ о. Доротей Шимчій ЧСВВ. Старі Петликівці // Бучач і Бучаччина… — С. 623.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
↑ Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій. — Тернопіль : Воля, 2003. — С. 156. — ISBN 966-528-174-7.
↑ Бойко, Н., Уніят В. Зелена… — С. 612.
↑ Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 290.
↑ Отець Й. Жан. Уривки з діярія // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 87.

Література ред.

Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
Бойко, Н., Уніят В. Зелена // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 611—612. — ISBN 978-966-457-228-3.
Бойко Н., Яворський Г. Зелена // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 646. — ISBN 978-966-528-279-2.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зелена (Бучацька міська громада)

«Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [Архівовано 12 травня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.253, №2849 (лат.)

[2] Степан Шипилявий. Національно-економічне відродження Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 297.

[3] о. Доротей Шимчій ЧСВВ. Старі Петликівці // Бучач і Бучаччина… — С. 623.

[4] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[5] Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»

[6] Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій. — Тернопіль : Воля, 2003. — С. 156. — ISBN 966-528-174-7.

[7] Бойко, Н., Уніят В. Зелена… — С. 612.

[8] Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 290.

[9] Отець Й. Жан. Уривки з діярія // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 87.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]