Заяць Вадим Григорович

	Вадим Заяць
	Вадим Заяць
Особисті дані
Повне ім'я	Вадим Григорович Заяць
Народження	1 червня 1974 (49 років)
	УРСР Чернівці
Зріст	182 см
Вага	75 кг
Громадянство	Україна
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Вадим Заяць у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Заяць.

Вади́м Григо́рович Заяць (нар. 1 червня 1974, Чернівці) — український футболіст, тренер та спортивний функціонер.

Життєпис ред.

Виступав у командах «Зірка» (Кіровоград), «Металург» (Запоріжжя), «Таврія» (Сімферополь), «Закарпаття» (Ужгород). Грав під орудою таких відомих тренерів, як Мирон Маркевич і Михайло Фоменко.

У складі запорізького «Металурга» виступав у єврокубках. У «Буковині» грав у 1993—1998 роках та провів 135 матчів (1 гол), дебютував в сезоні 1993/94, коли цей клуб виступав у вищій лізі. Однак більшість матчів за «буковинців» провів у першій лізі. Протягом 1999—2005 років виступав в командах вищого дивізіону.

У 2010 році став головним тренером чернівецької «Буковини», разом із якою став переможцем Другої ліги України. Восени 2011 року ледь не став жертвою кілерів, що схибили, i вистрілили не в ту людину. Після довгого лікування з новими силами продовжив орудувати «Буковиною». У кінці сезону 2011/2012 разом з «Буковиною» зайняв 6 місце в турнірній таблиці, а в сезоні 2012-13 разом з «Буковиною» зайняв 4 місце в першій лізі України.

З 2013 року працював заступником генерального директора команди «Таврія» (Сімферополь). З 2015 по 2016 рік працював помічником спортивного директора команди «Металіст» (Харків). На початку лютого 2019 року був обраний президентом рідного клубу: «Буковина»^[1]. У червні 2023 року увійшов до тренерського штабу Сергія Лавриненка, який очолив рівненський «Верес»^[2].

Особисте життя ред.

Одружений, у шлюбі з Оксаною Заяць виховує дочку Олександру. У Вадима є рідний старший брат, який також футболіст — Валентин.

Досягнення ред.

Як гравця

Срібний призер першості України (перша ліга) — 1995/1996.
Півфіналіст Кубка України — 1998/1999, 1999/2000.
Чемпіон України серед аматорів (1): 2008.

Як тренера

Переможець першості України (друга ліга) — 2009/2010.

Нагороди

Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня.^[3]

Статистика ред.

Турніри	Матчі
Вища ліга України	135	4
Кубок УЄФА	3	0
Перша ліга України	112	1
Кубок України	19	1
Друга ліга України	10	1
Всього за кар'єру	279	7