Захарук Юрій Миколайович
Юрій Миколайович Захарук (12 квітня 1914, Вінніпег — 12 квітня 1997, Москва) — український археолог, фахівець у галузі історії первісного суспільства, теорії й методології археології, доктор історичних наук (з 1981 року).
| Юрій Миколайович Захарук | |
|---|---|
 | |
| Народився |
12 квітня 1914 Вінніпег |
| Помер |
12 квітня 1997 (83 роки) Москва |
| Країна |
 СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Одеський університет |
| Галузь | археологія |
| Заклад | Інститут археології АН УРСР, Інститут суспільних наук АН УРСР, Інститут археології АН СРСР |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Відомі учні | Пелещишин Микола Андрійович |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Народився 12 квітня 1914 року в місті Вінніпезі (Канада). Родичі Ю. М. Захарука за походженням гуцули, які емігрували до Канади і в 1920-х роках переїхали в СРСР.[1] У 1938 році закінчив історичний факультет Одеського університету. У 1939–1940 роках працював у Житомирському краєзнавчому музеї, у 1940–1941 і 1946–1948 роках навчався в аспірантурі Інституту археології АН УРСР. Учасник німецько-радянської війни. У 1949–1960 роках працював в Інституті суспільних наук у Львові, у 1960–1971 роках — в Інституті археології АН УРСР.
1953 року захистив кандидатську дисертацію з пізньотрипільських пам'яток Східної Волині та Середньої Наддніпрянщини. Керував археологічними експедиціями, зокрема: «Великий Київ», Волино-Подільською, Волинською, Дністровською. Від 1960-х років зосередився на розробці проблем теорії та методології археології.
1971 року переїхав до Москви, де в Інституті археології АН СРСР обіймав посаду заступника директора з наукової роботи, а від 1986 року — провідний науковий співробітник. В 1974–1978 роках був заступником головного редактора журналу «Советская археология».
Нагороди ред.
- Державна премія України в галузі науки і техніки (1977; за колективну монографію «Археологія Української РСР» в трьох томах, опубліковану в 1971–1975 роках)[2].
Бібліографія ред.
- Софіївський тілопальний могильник. «Археологічні пам'ятки УРСР», 1952, т. 4;
- Дослідження пам'яток пізньої бронзи та раннього заліза на Волині. «Археологічні пам'ятки УРСР», 1956, т. 6;
- (рос.)Методологические проблемы археологической науки. М., 1981;
- (рос.)Археология: наука историческая или источниковедческая? «Советская археология», 1989, № 3;
- (рос.)Археология: Критерий научности. В кн.: Первобытная археология. К., 1989.
Примітки ред.
- ↑ Крушельницька Л. Рубали ліс. — Львів, 2001. — С.243-251.[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 2 серпня 2010.
Джерела та література ред.
- С. П. Юренко. Захарук Юрій Миколайович [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 289. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- С. П. Юренко. Захарук Юрій Миколайович [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Мезенцева Г., Дослідники археології України. Чернігів, 1997; Пам'яті Юрія Миколайовича Захарука. «Археологія», 1998, № 3.
- Марковин В. И. Цетлин Ю. Б., Памяти Юрия Николаевича Захарука: (1914—1997) // РА . — № 3 . — 1998 . — С.254—255.(рос.)
- Пелещишин Н. А. Про львівський період наукової діяльності Юрія Захарука // МДАПВ . — Вып. 7 . — 1998 . — С. 68-69 .