Засоби індивідуального захисту

Засоби індивідуального (особистого) захисту (ЗІЗ, англ. Personal Protective Equipment; нім. persönliche Schutzmittel n, рос. индивидуальные средства защиты), також індивідуальні засоби захисту (ІЗЗ)  — спеціальні засоби, використовувані працівником для відвертання або зменшення дії на організм шкідливих і небезпечних виробничих чинників, а також для захисту від забруднення. Застосовуються в тих випадках, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями і засобами колективного захисту.

Засоби індивідуального захисту
Зображення
Коротка назва EPI[1] і TBBHCN
Протилежне Q11942920?
CMNS: Засоби індивідуального захисту у Вікісховищі
Американські військові в костюмах індивідуального захисту
Засоби медичного захисту в інфекційній лікарні

Класифікація промислових засобів індивідуального захисту ред.

 
Шахтарська каска

Класифікація ЗІЗ встановлюється відповідно до ДСТУ 7239:2011[2], де залежно від призначення вони поділяються на 10 класів:

  1. Засоби захисту голови: захисні каски; захисні шоломи та підшоломники; капелюхи, кепі, кепки з захистом і без, шапки, берети, косинки, сітки для волосся з козирком і без, накомарники.
  2. Засоби захисту органів слуху: вушні затички та подібні засоби; звукозахисні шоломи; протишумові навушники; протишумові навушники, які можна кріпити до касок і шоломів; протишумові захисні пристрої з електронним приймачем; протишумові захисні пристрої з телефонним зв'язком.
  3. Засоби захисту очей і обличчя: захисні окуляри, зокрема зі світлофільтрами; захисні окуляри від рентгенівського, лазерного, ультрафіолетового, інфрачервоного ви- промінювання та від яскравого світла; екрани для обличчя; захисні окуляри та екрани від механічних ушкоджень, пилу, бризок, хімічних речовин тощо; маски та щитки для дугового зварювання (маски зварювальника, такі, які тримають руками, або такі, що кріпляться на голові чи прикріплюються до захисних касок і шоломів).
  4. Засоби захисту органів дихання: фільтрувальні пристрої (медичні маски, протипилові, протигазові, проти-аерозольні, поєднані, саморятувальники); ізолювальні пристрої: засоби захисту органів дихання зі знімною маскою зварника.
  5. Засоби захисту рук, плеча та передпліччя: захисні рукавиці; захисні рукавички; рукавиці та рукавички, які захищають від: а) механічних ушкоджень (порізів, проколів, дрібного скла тощо); б) хімічних речовин; в) мікроорганізмів (медичні рукавички); г) іонізувального (іонізуючого) випромінювання та радіоактивних речовин; д) електричного струму; е) статичної електрики; ж) вібрації; з) холоду і знижених температур; і) спеки і теплових випромінювань; безпальцеві рукавички; напальчники; надолонники; краги; нарукавники; налокітники; наплічники; анти-електростатичні браслети та кільця; назап'ясники для важкої праці.
  6. Одяг спеціальний захисний (спецодяг): костюми, комбінезони, напівкомбінезони, куртки, сорочки, штани, шорти, халати, жилети, сукні, жакети, кофти, спідниці, фартухи, плащі, напівплащі, накидки; захисний одяг від механічних ушкоджень (проколювання, різання); захисний одяг від хімічних ушкоджень; захисний одяг від електричних ушкоджень (електричного струму та електричної дуги); захисний одяг від статичної електрики; захисний одяг від розплавлених бризок металу та інфрачервоного випромінювання; захисний одяг під час зварювання; теплозахисний одяг; утеплений одяг (кожухи, пальта, напівпальта, куртки, штани); костюми ізолювальні (гідроізолювальні, пневмоізолювальні, скафандри); захисний одяг від радіоактивного ураження, фартухи для захисту від рентгенівського випромінювання; пилонепроникний одяг; газонепроникний одяг; рятувальні жилети; сигнальний одяг флуоресціювальний, світловідбивний (світлоповертальний) одяг та доповнення до нього (пов'язки, рукавиці тощо); захисні покривки з поліхлорвінілового пластикату, які вдягають поверх основного одягу для додаткового захисту від контактного забруднення радіоактивними, токсичними речовинами (загальновійськовий захисний комплект, Л-1, КЗП) та розчинами кислот і лугів.
  7. Засоби захисту ніг та стегон: чоботи, напівчоботи; черевики до гомілок або литок; туфлі; капці; калоші; унти; наколінники; гетри; щитки; взуття водонепроникне; взуття для захисту від нафти та нафтопродуктів, олив, жирів, кислот, лугів; взуття з жаростійкою підошвою; взуття, що запобігає ковзанню; взуття від знижених температур; вібростійкі черевики та чоботи; електроізолювальні чоботи, черевики, боти, калоші; антиелектростатичне взуття, черевики та чоботи; захисні черевики для роботи з ланцюговими пилками; взуття з додатковим захистом пальців від удару; взуття стьобане для захисту від дрібного скла; взуття, яке швидко можна розстебнути чи розв'язати; черевики на дерев'яній підошві; змінні підошви (тепло-, потостійкі або проколостійкі); знімні шипи та пластини (для криги, снігу та слизької підлоги).
  8. Засоби захисту від падіння з висоти: пояси запобіжні (клямкові, без клямок, суміщені); оснащення, призначене для попередження падіння (карабіни, стропи, строп-канати, рятувальні канати, троси); стримувальне та страхувальне обладнання повне оснащення з усім приладдям (затискачі страхувальні, зачепи, системи страхування, блокувальні пристрої); — запобіжні пристрої які гасять кінетичну енергію, повне гальмівне оснащення з усім приладдям (системи обмежування падіння, спускові пристрої).
  9. Засоби захисту шкіри (засоби дерматологічні): захисні креми, мазі, гелі; очисники шкіри; репаративні засоби.
  10. Засоби захисту комплексні (індивідуальні та групові аптечки)

До ІЗЗ належать також діелектричні килимки, калоші, штанги, штативи, тощо.

Класифікація ЗІЗ за категоріями ризиків ред.

Категорія І:

  • поверхневе механічне пошкодження;
  • контакт з мийними засобами слабкої дії або тривалий контакт з водою;
  • доторк до гарячих поверхонь, температура яких не перевищує 50 °C;
  • пошкодження очей через вплив сонячного випромінення (окрім під час спостереження за сонцем);
  • атмосферні умови, що не мають надзвичайного впливу;

Категорія ІІ:

  • категорія ІІ охоплює ризики, що не належать до перелічених у категоріях І та ІІІ;

Категорія ІІІ: Категорія ІІІ охоплює винятково ризики, що можуть мати дуже серйозні наслідки, такі як смерть або незворотну шкоду здоров'ю, пов'язані з такими чинниками:

Ефективність ред.

Використання засобів особистого захисту обумовлено необхідністю забезпечення дієвого захисту людини у виробничих умовах і винятково тоді, коли безпеку робіт неможливо забезпечити конструкцією обладнання, організацією виробничих процесів (протипиловий вентиляційний режим), архітектурно-планувальними рішеннями та засобами колективного захисту.[3]. На підставі накопиченого досвіду фахівці з промислової гігієни і профзахворювань вважають, що в системі захисту від шкідливих виробничих чинників, використання ЗІЗ є найостаннішим, і найменш надійним методом[4], який повинен використовуватися лише тоді, коли застосування надійніших способів захисту (зміна технології, автоматизація шкідливих виробництв, герметизація устаткування, ефективна вентиляція, повітряні душі, дистанційне керування тощо) неможливе; чи можливо — але не дозволяє зменшити шкідливу дію до безпечного рівня (Гранично допустима концентрація, Гранично допустимий рівень).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. https://dicosigles.fr/
  2. ДСТУ 7239:2011 Національний стандарт України. Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація
  3. Білоусова, Г.Г.; Курганський, А.В. (1 січня 2013). Розробка радіаційно-захисного одягу для працівників АЕС. Вісник Хмельницького національного університету. Серія : Технічні науки. № 3. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 4 лютого 2017.
  4. ACGIH Industrial Ventilation Committee members. Industrial Ventilation. A Manual of Recommended Practice for Design. — 28 ed.. — Cincinnati, Ohio : ACGIH, 2013. — ISBN 978-1-607260-57-8.

Література ред.

  • История и концепции создания армейских средств индивидуальной бронезащиты. Смирнов В. П.//Техника и вооружения вчера, сегодня, завтра, № 07.- 2013, июль.- С.2-7.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Посилання ред.