Заславські (Гедиміновичі)
Заславські — впливовий литовський княжий рід. Походив від сина великого князя литовського Гедиміна — Євнута, який, втративши великокнязівський престол, отримав у спадок Заславль (на Мінщині). Його праправнук, князь Михайло Іванович Заславський, одружившись із княжною Юліаною Іванівною Мстиславською, прийняв нове родове прізвище і був родоначальником князів Мстиславських.
Історія ред.
Євнут Гедимінович залишив після себе двох синів — Михайла Заславського (? — 1399) та Семена Свислоцького (? — 1411). Семен не залишив нащадків, а у Михайла було три сини — Олександр, Андрій та Юрій.
Від Юрія (? — бл. 1450) і пішли князі Заславські. Син його князь Іван Юрійович (? — бл. 1501), у свою чергу, залишив трьох синів — Михайла, Федора та Богдана. Михайло (? — 1529) в 1495 р. через шлюб отримав уділ та титул князів Мстиславських, і нащадки його вже писалися Мстиславськими або Мстиславськими-Заславськими. Федір (? — 1539) та Богдан (? — 1530) Заславські померли не залишивши синів, і на них рід власне князів Заславських згас.
Із синів Михайла Мстиславського молодший, Василь, помер раніше батька, а старший Федір (? — 1537) в 1526 р. переїхав до Москви. Син його Іван (? — 1586, помер на засланні) — боярин, другий воєвода Земщини, впав у боротьбі проти Бориса Годунова. Усі сини Івана окрім Федора померли молодими та бездітними.
Князь Федір Іванович Мстиславський (? — 1622), боярин з 1577 р., воєвода, конюший, голова Семибоярщини — тимчасового уряду 1610 р[1]. Федір Мстиславський був одним із найбагатших людей Росії, він мав величезну колекцію дорогоцінної зброї, яка після смерті володаря відійшла до персональної царської скарбниці. Він не залишив нащадків чоловічої статі, і на ньому рід Мстиславських вигас, як і загалом гілка Євнутовичів.
Представники ред.
- Євнут Гедимінович (? — 1366) — Великий князь Литовський (ймовірно 1341—1345), князь Заславський (1345 — після 1366).
- Семен Євнутович (? — після 1411) — князь свислоцький (до 1390 — після 1411 рр.) У 1390 р. взятий у полон Вітовтом Кейстутовичом і виданий Ордену як заручник. У 1411 р. в числі інших князів підписав мир з Орденом
- Михайло Євнутович (? — 12.08.1399) — князь Заславський (бл. 1366—1399). Загинув у битві на р. Ворсклі.
- Юрій Михайлович — Князь Заславський (1399—? рр.) Відомий з родоводів.
- Іван Юрійович (1468—1499) — князь Заславський (2-а пол. XV ст.), намісник мінський.
- Михайло Іванович (? — 1529) — князь мстиславський (1499—1514, 1519—1529 рр.), намісник вітебський (1494—1495). Одружився у 1499 р. з княжною Юліанною Іванівною Мстиславською. У придане отримав Мстиславське князівство і став писатися князем Мстиславським. У серпні 1514 р. капітулював перед московським військом, очоленим кн. М. Д. Щенятєвим і кн. І. М. Воротинським і склав васальну присягу. Після битви під Оршею знову повернувся у Литву. 2-га дружина — Василиса Іванівна Гольшанська-Дубровицька. Його нащадки княжили у Мстиславському князівстві та володіли уділами в Московії, і писались Мстиславськими.
- Марина Михайлівна (?—1563) — дружина 1) Юрія Григоровича Остика; 2) Миколая Петровича Кішки.
- Томіла Михайлівна (?—1555)
- Анастасія Михайлівна (?—1580)
- Богдана Михайлівна (?—1565), перший чоловік — Андрій Сангушко, другий — Андрій Никодимович Цехановський.
- Федір Михайлович Мстиславський (? — 30 червня 1537) — московський боярин, муромський воєвода (1530—1532); дружина — Анастасія Петрівна, дочка казанського царевича Куйдагула.
- Іван Федорович Мстиславський (?—1586) — московський боярин, воєвода.
- Федір Іванович Мстиславський (? — 19 лютого 1622) — московський боярин з 1572 року, видний діяч часів Смути, голова Семибоярщини (1610—1612), керував Земським собором 1613 року, на якому було обрано нового царя.
- Василь Федорович Мстиславський, помер молодим.
- Ольга Федорівна
- Ірина Федорівна
- Василь Іванович (?—1582) — московський боярин
- Анастасія Іванівна
- Ірина Іванівна
- Федір Іванович Мстиславський (? — 19 лютого 1622) — московський боярин з 1572 року, видний діяч часів Смути, голова Семибоярщини (1610—1612), керував Земським собором 1613 року, на якому було обрано нового царя.
- Іван Федорович Мстиславський (?—1586) — московський боярин, воєвода.
- Василь Михайлович
- Федір Іванович (? — 1539) — князь Заславський (1499—1539), намісник вітебський (1492), брянський (1494—1499), оршанський (1501—1538). Дружина — Софія Андріївна Санґушко.
- Анна Федорівна (? — 1572) — 1-й чол. — Іван Глібович; 2-й — Ієронім Сенявський (1516—1579/1582), воєвода руський.
- Богдан Іванович (? — бл. 1530) — намісник мінський (1499—1519). Дружина — Аграфена Ходкевич († після 1542), донька Івана Ходкевича.
- Федька Богданівна — 1-й — Семен Підберезький; 2-й — Андрій Одинцевич.
- Марія Богданівна — 1-й — Василь Толочинський; 2-й — Іван Горностай.
- Анна Богданівна — князь Януш Любецький.
- Томіла Богданівна — князь Григорій Горський.
- N дочка — дружина Богдана Глинського.
- Марія Іванівна — дружина Івана Красного(?)
- Софія Іванівна — ймовірно[2] дружина Миколая Радзивіла Старого († 1509), воєводи віленьського.
- Михайло Іванович (? — 1529) — князь мстиславський (1499—1514, 1519—1529 рр.), намісник вітебський (1494—1495). Одружився у 1499 р. з княжною Юліанною Іванівною Мстиславською. У придане отримав Мстиславське князівство і став писатися князем Мстиславським. У серпні 1514 р. капітулював перед московським військом, очоленим кн. М. Д. Щенятєвим і кн. І. М. Воротинським і склав васальну присягу. Після битви під Оршею знову повернувся у Литву. 2-га дружина — Василиса Іванівна Гольшанська-Дубровицька. Його нащадки княжили у Мстиславському князівстві та володіли уділами в Московії, і писались Мстиславськими.
- Іван Юрійович (1468—1499) — князь Заславський (2-а пол. XV ст.), намісник мінський.
- Андрій Михайлович (? — після 1404) — Князь Заславський (? — після 1404 рр.) Згаданий у документі 1404 р.
- Юрій Михайлович — Князь Заславський (1399—? рр.) Відомий з родоводів.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 7 червня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 7 червня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела ред.
Література ред.
- Кром М. М. Меж Русью и Литвой. Пограничные земли в системе русско-литовских отношений конца XV — первой трети XVI в. — М. 2010. — 320 с.
- Войтович Л. 4.5. Гедиміновичі. Євнутовичі. Мстиславські Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. Warszawa, 1895.
Посилання ред.
- KSIĄŻĘTA ZASŁAWSCY I MŚCISŁAWSCY[недоступне посилання з липня 2019]