Заруддя (Зборівська міська громада)
Зару́ддя — село в Україні, у Зборівській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Західна (Мала) Стрипа (права притока Стрипи), на заході району.
| село Заруддя | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Зборівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040170160046061 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1570 |
| Населення | 403 |
| Територія | 1.870 км² |
| Густота населення | 215.51 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47204 |
| Телефонний код | +380 3540 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°39′30″ пн. ш. 25°03′36″ сх. д. / 49.65833° пн. ш. 25.06000° сх. д.Координати: 49°39′30″ пн. ш. 25°03′36″ сх. д. / 49.65833° пн. ш. 25.06000° сх. д. |
| Водойми | Річка Західна (Мала) Стрипа |
| Відстань до районного центру |
7 км |
| Найближча залізнична станція | Зборів |
| Відстань до залізничної станції |
10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47201, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м. Зборів, вул. Хмельницького Б, буд 24 |
| Карта | |
  Заруддя | |
 Заруддя | |
| Мапа | |
| |
До 2016 центр Заруднянської сільської ради, якій були підпорядковані села Коршилів, Лавриківці, Озерянка, Травотолоки.
Населення становить — 417 осіб (2003).
Історія ред.
Поблизу Заруддя виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.
Перша писемна згадка — 1570.
Від 1743 — містечко, був замок.
Входило до складу Золочівського округу — адміністративної одиниці Королівства Галичини та Володимирії у складі імперії Габсбурґів (з 1804 р. Австрійської імперії).
Діяли «Просвіта» та інші українські товариства.
Під час І світової війни частково зруйноване.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади.[1]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[2]
Релігія ред.
- церква Івана Богослова (1905, перебудована з костелу святої Марії Неустанної Допомоги та освячена у 2008, УГКЦ), парох о.Михайло Небельський
- УГКЦ Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста(Заруддя,реставрована [2000], парох о.Михайло Небельський
Видатні постаті ред.
- Павло Коваль — підпільний греко-католицький священник, колишній парох с. Заруддя;
- Іван Питльований (1915—1946) — лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА;
- Мирон Сагайдак (1944—2023) — український громадсько-культурний діяч, краєзнавець, кінорежисер, кінооператор, методист-педагог кіноаматорів і фотолюбителів, телефоторепортер, художник-аматор.
Пам'ятники ред.
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967).
Встановлено пам'ятні хрести на честь:
- тверезості (1898)
- скасування панщини (18 травня 1848).
Знаходиться захоронення загиблих воїнів Вермахту загиблих під час другої світової війни
Соціальна сфера ред.
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, 3 торговельні заклади.
Примітки ред.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література ред.
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Підпільний греко-католицький священик Павло Коваль, колишній парох с. Заруддя[недоступне посилання з квітня 2019]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |