Закон Лапласа — Вікіпедія

Ця стаття покладається значною мірою чи цілком на єдине джерело. Це може призвести до порушень нейтральності та недостатньої перевірності вмісту. Будь ласка, допоможіть, додавши посилання на додаткові джерела. (30 червня 2023)

В іншому мовному розділі є повніша стаття Young–Laplace equation(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.

Дивитись автоперекладену версію статті з мови «англійська».
Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.

Закон Лапласа — прямо пропорційна залежність капілярного тиску від поверхневого натягу $\sigma$ на поверхні розділу двох рідин або рідини і газу і від середньої кривини поверхні (тобто ${\frac {1}{R_{1}}}+{\frac {1}{R_{2}}}$ .Тут $R_{1}$ і $R_{2}$ — головні радіуси кривини двох взаємно перпендикулярних нормальних перерізів поверхні):

\Delta p=\sigma \left({\frac {1}{R_{1}}}+{\frac {1}{R_{2}}}\right)

Цей закон є одним з основних законів капілярних явищ. Його відкрив П. С. Лаплас в 1806 році.

Див. також ред.

Список об'єктів, названих на честь П'єра-Симона Лапласа

Література ред.

Физическая энциклопедия. Т.2. Гл.ред. А. М. Прохоров. М.:Сов.энциклопедия. 1988.

Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.