Завгороднє (Ізюмський район)
село в Харківській області, Україна
(Перенаправлено з Завгороднє (Балаклійський район))
Завгоро́днє — село в Україні, у Балаклійському районі Харківської області. Населення становить 652 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Петрівська сільська рада.
| село Завгороднє | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Ізюмський район |
| Громада | Балаклійська міська громада |
| Облікова картка | Завгороднє |
| Основні дані | |
| Засноване | 1675 |
| Населення | 652 |
| Площа | 1,851 км² |
| Густота населення | 352,24 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64282 |
| Телефонний код | +380 5749 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°12′02″ пн. ш. 36°54′42″ сх. д. / 49.20056° пн. ш. 36.91167° сх. д.Координати: 49°12′02″ пн. ш. 36°54′42″ сх. д. / 49.20056° пн. ш. 36.91167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
69 м |
| Водойми | Дінець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64282, Харківська обл., Балаклійський р-н, с.Петрівське, вул.Ханіна,6 |
| Карта | |
  Завгороднє | |
 Завгороднє | |
| Мапа | |
| |
Археологія ред.
У села численні пам'ятки археології:
- поселення-І, доби неоліту та зрубної культури. V–IV тисячоліття до н.е., 2-га половина ІІ тис. до н.е., 1,5 км від східної околиці села біля озера Попове, площа 80х40 м;
- поселення-ІІ, доби неоліту, зрубної та салтівської культур. V–IV тис. до н.е., 2-га половина ІІ тис. до н.е., 2-га половина І тис.н.е. - 200 м на схід від поселення-I біля озера Попове, площа 200х100 м;
- поселення-ІІІ, зрубної культури. 2-а половина ІІ тис. до н.е. - 1,7 км від східної околиці села, біля озера Солдатське-ІІ, площа 90х40 м;
- поселення доби енеоліту середньостогової культури IV–III тис. до н.е. - 1,6 км від південно-східної околиці села, біля озера Солдатське-ІІ, площа 80х35 м;
- селище давньоруського часу. ІХ-ХІ ст. - гирло річки Берестянки, площа 50х40 м;
- поселення доби неоліту, зрубної та салтівської культур. V-IV тис. до н.е., 2-га половина ІІ тис. до н.е., 2-га половина І тис.н.е. - біля озера Лиман, площа 200х40 м;
- поселення салтівської культури. VIII-Х ст. - 1,5 км північний схід від піонерського табору, на лівому березі річки Сіверський Донець;
- поселення зрубної культури. 2-га половина ІІ тис. до н.е. - за 700 м від піонерського табору в урочищі «Садиби», площа 120х90 м;
- курганна могила «Весела» висотою 7 м, діаметром 50 м - 169 квадрат Завгородненського лісництва;
- 14 могил висотою 0,3-2.0 м, розташовані на захід від села.[1]
Історія ред.
Засноване 1675 року як слобода Верьовкіна. За радянської влади перейменова на сучасну назву.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом срср в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Завгородньому, Петровському, Бересті, Протопопівці — 586 людей[2].
Географія ред.
Села Петрівське і Завгороднє межують. Поруч протікає річка Сіверський Донець.
Також ред.
Примітки ред.
- ↑ Реєстри пам’яток. Вікі любить пам'ятки (uk-UA) . 10 червня 2012. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 25 березня 2018.
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 256—269 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 24 вересня 2015.
Посилання ред.
- Погода в селі Завгороднє [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |