Вікіпедія

Заболотний Антон Костянтинович

російський футболіст

Антон Костянтинович Заболотний (рос. Антон Константинович Заболотный, нар. 13 червня 1991, Айзпуте, Латвійська РСР, СРСР) — російський футболіст, нападник клубу «ЦСКА» та збірної Росії.

Ф
Антон Заболотний
Антон Заболотний
Антон Заболотний
Особисті дані
Повне ім'я Антон Костянтинович Заболотний
Народження 13 червня 1991(1991-06-13) (32 роки)
  Айзпуте, Латвійська РСР, СРСР
Зріст 188 см
Вага 83 кг
Громадянство  Росія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія «ЦСКА»
Номер 91
Юнацькі клуби

2004–2008 		Росія «Металург» (Липецьк)
Росія ЦСКА (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2008–2012 Росія ЦСКА (Москва) 0 (0)
2010–2011 →  Росія «Волгар-Газпром» 16 (6)
2011–2012 →  Росія «Урал» 21 (6)
2012 →  Росія «Динамо» (Брянськ) 13 (2)
2013–2014 Росія «Уфа» 30 (5)
2014–2016 Росія «Факел» (Воронеж) 37 (11)
2016 →  Росія «Тосно» 10 (4)
2016–2017 Росія «Тосно» 51 (20)
2018–2019 Росія «Зеніт» 26 (1)
2019 →  Росія «Зеніт-2» 3 (1)
2019–2021 Росія «Сочі» 48 (14)
2021– Росія «ЦСКА» 16 (5)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2009–2010 Росія Росія U-19 5 (3)
2011–2012 Росія Росія U-21 5 (2)
2017– Росія Росія 19 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 20 лютого 2022.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 20 лютого 2022.

Клубна кар'єра ред.

Народився 13 червня 1991 року в місті Айзпуте Латвійської Радянської Соціалістичної Республіки в родині військового льотчика, який проходив там військову службу[1]. Батько народився в Рубіжному Луганської області, УРСР, навчався в льотній академії, займався волейболом, став військовим. Мати в молодості займалася спринтерським бігом. Антон у дитинстві жив у багатьох містах, найдовше в Липецьку. З п'яти до семи років займався акробатикою.

В цьому ж місті почав займатися футболом в СДЮШОР «Металурга», перший тренер — Олег Криволуцький. У віці 13 років перейшов у школу столичного ЦСКА[2], тренери — Микола Козлов та Андрій Плахетко. У молодіжній першості дебютував 14 березня 2008 року в домашній грі з «Шинником», в 2008—2010 роках зіграв 41 матч, забив 11 голів. 25 листопада і 8 грудня 2009 року був у заявці першої команди на матчі Ліги чемпіонів 2009/10 проти «Вольфсбурга»[3] та «Бешикташа»[4]. У січні 2010 на першому своєму передсезонному зборі в ЦСКА забив гол «Ксамаксу». Навесні через травму не зміг дебютувати в Прем'єр-лізі і до кінця сезону виступав на правах оренди за клуб ФНЛ «Волгар-Газпром» (Астрахань), 16 ігор, 6 голів. Далі віддавався в оренду в інші клуби ФНЛ «Урал» (Єкатеринбург) і «Динамо» (Брянськ).

 
Антон Заболотний під час виступів за «Тосно». 28 серпня 2016 року.

Влітку 2012 року переніс операцію на коліні[5]. У першій половині сезону 2012/13 провів 8 матчів і забив два голи у молодіжній першості за ЦСКА, втім за першу команду «армійців» так і не дебютував, покинувши її в кінці 2012 року.

На початку 2013 року був на перегляді в «Крилах Рад»[6], але перейшов в «Уфу», де провів наступні півтора сезони в першості ФНЛ.

Влітку 2014 року з'являлася інформація про те, що Заболотного можуть орендувати «Тюмень»[7] або «Сахалін»[8], але у вересні 2014 року він перейшов у воронезький «Факел». З командою у сезоні 2014/15 зайняв перше місце у третьому за рівнем дивізіоні Росії, забивши в 19 матчах 10 голів і вивів команду в Першість ФНЛ. Втім у першій половині сезону 2015/16 в ФНЛ у 18 іграх Заболотний забив тільки один гол і у січні через брак ігрової практики[9] був відданий в оренду в клуб «Тосно», за який до кінця сезону забив 4 голи в 10 матчах. Перед сезоном 2016/17 підписав з «Тосно» повноцінний контракт. За підсумками сезону став найкращим бомбардиром клубу (16 голів в 32 матчах) і допоміг команді вперше в історії вийти в Прем'єр-лігу. В сезоні 2017/18 Заболотний з командою дебютував у найвищому російському дивізіоні, і в 19 іграх забив 4 голи.

9 грудня 2017 року з'явилася інформація, що Заболотний підписав контракт з петербурзьким «Зенітом» строком на 3,5 року; сума трансферу склала близько 1,5 млн євро[10]. Через три дні було оголошено про трансфер офіційно[11]. Дебютував 22 січня в матчі навчально-тренувального збору в ОАЕ проти «Копенгагена», в якому відзначився голом. Офіційний дебют відбувся 15 лютого в першому матчі 1/16 фіналу Ліги Європи в гостьовому матчі проти «Селтіка» (0:1). 13 травня забив перший гол за клуб в матчі останнього туру чемпіонату Росії проти «СКА-Хабаровськ» (6:0). Станом на 10 грудня 2018 року відіграв за санкт-петербурзьку команду 21 матч в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні ред.

2009 року дебютував у складі юнацької збірної Росії, взяв участь у 5 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 3 забитими голами.

Протягом 2011—2012 років залучався до складу молодіжної збірної Росії. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах, забив 2 голи[12].

16 серпня 2017 року потрапив у розширений склад національної збірної Росії для участі в навчально-тренувальному зборі в Новогорську. У вересні головний тренер збірної Станіслав Черчесов викликав гравця збірної на товариські гри проти Південної Кореї і Ірану[13][14]. Дебютував за збірну 7 жовтня у матчі проти Південної Кореї, замінивши на 80 хвилині Федора Смолова[15].

11 травня 2018 року він був включений до розширеного складу збірної на домашній чемпіонат світу 2018 року[16], втім не був включений у фінальну заявку на турнір[17].

10 вересня 2018 року в товариському матчі проти Чехії забив свій перший гол за збірну.

Статистика виступів ред.

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2010   «Волгар» (Астрахань) 1Д (ІІ) 16 6 КР 1 0 - - - - 17 6
2011–12   «Урал» ФНЛ (ІІ) 21 6 КР 1 0 - - - - 22 6
2011–12   «Динамо» (Брянськ) ФНЛ (ІІ) 13 2 КР 0 0 - - - - 13 2
2012–13   ЦСКА (Москва) ПЛ 0 0 КР 0 0 - - - - 0 0
2012–13   «Уфа» ФНЛ (ІІ) 5 1 КР 0 0 - - - - 5 1
2013–14 ФНЛ (ІІ) 25 4 КР 1 0 - - - - 26 4
2014–15   «Факел» (Воронеж) ПФЛ (ІІІ) 19 10 КР 0 0 - - - - 19 10
2015–16 ФНЛ (ІІ) 18 1 КР 1 0 - - - - 19 1
2015–16   «Тосно» ФНЛ (ІІ) 10 4 КР 0 0 - - - - 10 4
2016–17 ФНЛ (ІІ) 32 16 КР 1 0 - - - - 33 16
2017–18 ПЛ 19 4 КР 0 0 - - - - 19 4
2017–18   «Зеніт» ПЛ 0 0 КР 0 0 - - - - 0 0
Усього за кар'єру 178 54 5 0 0 0 - - 183 54

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Росія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
7-10-2017 Москва Росія   4 – 2   Південна Корея товариський матч -   80'
10-10-2017 Казань Росія   1 – 1   Іран товариський матч -   83'
11-11-2017 Москва Росія   0 – 1   Аргентина товариський матч -   88'
23-3-2018 Москва Росія   0 – 3   Бразилія товариський матч -   71'
27-3-2018 Санкт-Петербург Росія   1 – 3   Франція товариський матч -   67'
10-9-2018 Ростов-на-Дону Росія   5 – 1   Чехія товариський матч 1   73'
11-10-2018 Калінінград Росія   0 – 0   Швеція Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап -   87'
15-11-2018 Лейпциг Німеччина   3 – 0   Росія товариський матч -   55'
20-11-2018 Стокгольм Швеція   2 – 0   Росія Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап -   69'
Усього Матчів 9 Голів 1

Досягнення ред.

Зеніт: 2018-19
ЦСКА: 2022-23

Примітки ред.

  1. ↑ Антон Заболотный: «Первую зарплату спустил на бутсы — бело-черные, как у Роберто Карлоса». Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
  2. ↑ Антон Заболотний — біографія, рейтинг, статистика, профіль футболіста | Футбол Топ.ру. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
  3. ↑ Ліга чемпіонів УЄФА 2009/10 — Історія — ЦСКА-Вольфсбург — UEFA.com. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
  4. ↑ Ліга чемпіонів УЄФА 2009/10 — Історія — Бешикташ-ЦСКА — UEFA.com. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 11 грудня 2018.
  5. ↑ Антон Заболотний переніс операцію на коліні і пропустить до 3 месяцев. Sports.ru (рос.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 25 вересня 2017.
  6. ↑ Липецький футболіст не прижився в «Крилах Советов» (рос.). LipetskMedia.ru. 6 лютого 2013. Процитовано 25 вересня 2017.[недоступне посилання з липня 2019]
  7. ↑ Тыртышный С. Н. (6 липня 2014). Антон Заболотний відданий в оренду (ua) . ФК Уфа. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
  8. ↑ Антон Заболотний може перебратися в Сахалін. football.kulichki.net. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 25 вересня 2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |сайт= (довідка)
  9. ↑ Антон Заболотний: «У «Факелі» було мало ігрової практики у зв'язку з деякими обставинами...» (ua) . Чемпіонат 48. 25 лютого 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 25 вересня 2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |сайт= (довідка)
  10. ↑ «Зеніт» підписав Заболотного. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
  11. ↑ Антон Заболотний продовжить кар'єру в «Зеніті». Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 11 грудня 2018.
  12. ↑ TransferMarkt " #17 Anton Zabolotnyi. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
  13. ↑ Складу на Південну Корею та Іран. Російський футбольний союз. 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |сайт= (довідка)[недоступне посилання з липня 2019]
  14. ↑ Черчесов назвав список гравців на матчі зі збірними Південної Кореї та Ірану (рос.). Спорт Mail.Uk. 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |сайт= (довідка)[недоступне посилання з липня 2019]
  15. ↑ Росія — Корея (4:2). 07 жовтня. Товариські матчі. 2016-18. Протокол матчу. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
  16. ↑ Расширенный состав для подготовки к Чемпионату мира (російська) . Російський футбольний союз. 11 травня 2018. Архів оригіналу за 11 травня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
  17. ↑ Заявка сборной России на Чемпионат мира FIFA 2018 (російська) . Російський футбольний союз. 3 червня 2018. Архів оригіналу за 3 червня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Заболотний_Антон_Костянтинович&oldid=39705887